«Бич. Початок легенди» — єдина манґа з циклу «Кривавий шлях» серії «Коти-Вояки».
Обкладинка[]
На обкладинці зображено Бича, позаду якого є собачий череп. Обкладинка частково є перемальовкою фрейму з манґи польського видання.
Згори розміщені назва серії «Коти-Вояки» та автор.
Унизу зазначено назву циклу та манґи.
Офіційний опис[]
Колись маленький Дрібко натрапив на здичавілих лісових котів, і вони залишили на його тілі шрами, а в серці — гірку образу. І з цього зерня проросла пекуча жага скерувати життя так, щоб нікому й ніколи навіть на думку не спало посміхнутися при зустрічі. Приставши до шибайголовів, що оселилися у брудних закапелках Двоножого міста, Дрібко змінює своє ім'я і... долю. Відтепер попереду лише кривавий шлях, простелений бажанням помсти.
Анотація[]
Колись малий Дрібко натрапив на здичавілих котів, і вони пошматували його тіло й душу, лишивши рубці та шрами. Із цього утворилася пекуча жага жити так, щоб нікому й на думку не спало посміхнутися при зустрічі. Приставши до бандитів, які оселилися на околицях двоножого міста, Дрібко змінює ім'я і... долю. Відтепер його шлях буде омитий кров'ю. Стережіться!
Від автора[]
Любі читачі!
Бич, провідник Кривавого Клану, — найлютіший з усіх котів, яких ми зустрічаємо в лісі.
Мушу зізнатися: коли він виник у моїй уяві, я геть не думала про його минуле. Мені був потрібен направду жахливий кіт, на позір не надто загрозливий, але сповнений такої жаги насильства та кровопролиття, якої Кланові коти раніше не те що не бачили, а навіть уявити не могли. Якщо когось з героїв можна назвати геть лихим, то це Бича. Він, безумовно, могутній ворог Вогнезора, провідника Громового Клану, адже невпинно кидає виклик всім чотирьом Кланам, щоб панувати в лісі.
Утім коли я замислилася про те, що могло сформувати таку вдачу, то зрозуміла: історію Бича дуже цікаво дослідити. І манґа здалася чудовою можливістю викласти походження Бича та окреслити його шлях від милесенького пухнастого кошенятка (оскільки ВСІ кошенятка милесенькі та пухнасті, еге ж?) до лютого тирана. Я не маю наміру виправдовувати його поведінку, позаяк жодні життєві негаразди та знущання не виправдовують агресію та дикунство. Але цікаво збагнути, як розумний, амбітний та сміливий молодий кіт (хтось іще згадав про Вогнезора?) може піти таким темним, просоченим кров'ю шляхом.
Тож, якщо ви наважилися, ходімо слідами провідника Кривавого Клану й подивімося, чи судитимете ви його так само суворо, коли дійдете кінця. Історія будь-якого кота заслуговує на те, щоб її викласти, і зараз настає час Бича.
Як завжди, з найкращими побажаннями
Сюжет[]
Маленький Дрібко живе у Двоногів разом зі своєю матір'ю Квінс та братом і сестрою — Шкарпом і Рубі.
Під час гри Рубі і Шкарп ображають брата, за що мама сварить їх. Вони кажуть, що з Дрібком не цікаво, оскільки той замалий і заслабкий.
Кошенят уперше виводять на подвір'я, де їхня господиня вдягає їм нашийники. Дрібко цікавиться лісом, що поза парканом, але його кличе матір. Котик бачить, як його брат із сестрою граються вз новою забавкою, але йому здається, що вони грають неправильно, і вирішує показати їм, як треба. Він вихоплює іграшку в Двонога, через що Шкарп і Рубі сердяться на нього й кажуть, що він неправильно грає.
Після прогулянки Дрібко розпитує маму про ліс. Вона розповідає, що ліс — це темне, небезпечне місце, а лісові коти жорстокі та сповнені люті. Кошеня питає, чи підуть вони колись до лісу і матір відповідає, що ні, оскільки дикі коти — справжній бич. Коли кошенята поснули, Квінс дивиться на фотографію їхнього батька, Джейка, роздумуючи про те, що він пишався б ними. Вона каже, що хоч їхні кошенята не успадкували його рудого хутра, вони перейняли вдачу батька.
В один із наступних разів, коли кошенята виходили у двір, Квінс вчить Шкарпа та Рубі битися. Дрібко проситься пограти з ними, але ті лише насміхаються з нього. Матір вичитує їх за це, а Дрібко тим часом утікає через шпарину в паркані. Він опиняється у лісі, де вилазить на високий пень, на якому його майже хапає крук. Дрібко повертається, коли чує, як його кличе мама. Кошеня захоплено розповідає їй та брату з сестрою про свої пригоди в лісі, але йому ніхто не вірить. Коли вони заходять додому, Квінс пояснює кошенятам, що скоро їх заберуть інші Двоноги, і вони житимуть в іншому домі.
Через кілька днів справді прийшли нові господарі, яким одразу припали до душі Рубі та Шкарп. Рубі каже Дрібкові, що кошенят, яких ніхто не хоче, топлять у річці. Наляканий сестриними словами Дрібко наступного дня з усіх сил намагався сподобатися Двоногам, але в нього нічого не виходить, через що кошеня знов утікає до лісу, цього разу не збираючись повертатись додому. Двоє незнайомих кицюнь кажуть йому, що таке мале кошеня не має вештатись тут. Це тільки більше роздратовує Дрібка і він іде вглиб лісу. Там його зустрічає патруль із Синьошубки, Чортополоха і його новака Тигролапа. Чортополох питає новака, що потрібно зробити з «порушником», на що Тигролап відповідає, що його треба провчити. Вояк дозволяє зробити це, і Тигролап нападає на Дрібка. Від загибелі кошеня рятує Синьошубка, яка зупиняє новака і дає Дрібкові втекти.
Після цієї зустрічі із Клановими котами Дрібко розуміє, що ліс йому прихистком не стане, але й вертатись додому він не збирається через страх бути потопленим. Кошеняті нічого не залишається, крім як попрямувати до міста. Там, знайшовши шматок Двоножачої їжі, він розуміє, що зголоднів, проте харч забирають собі двоє волоцюг. Однак Дрібкові щастить, і одна стара кішка вирішує поділитися з ним шматочком курки. Вона зауважує, що той — кицюня, про що свідчить нашийник. Цей самий нашийник стає причиною насмішок із боку інших волоцюг. У пошуках способу позбутися ошийника Дрібко наштовхується на пса, але той виявляється таким старим і миршавим, що його геть не цікавить кіт. Собака йде, почувши, як його кличе господар, а на місці, де він лежав, Дрібко знаходить собаче ікло. За його допомогою котик намагається зняти нашийник, але зуб просто застрягає в ньому.
Одного разу, коли Дрібко намагався випросити у купки волоцюг їжі, вони поцікавилися, звідки в нього собачий зуб, на що він відповів, що убив пса і вирвав цього зуба з його пащі. Волоцюги цьому не надто повірили, але все ж поділились із Дрібком їжею.
Через певний час до Дрібка прийшли двоє котів, що представились Кістяком і Цеглом. Вони проводять його до одного з перевулків, де засів величезний пес, що не пускав котів до їжі, і запропонували Дрібкові здолати його. Кошеня нічого не відповіло, тож двоє волоцюг дали йому часу до місяцепіку для прийняття рішення. Після роздумів Дрібко все ж вирішує битися, навіть якщо той пес його вб'є. У місяцепік він приходить до того місця, де вже зібралась купа котів, аби подивитися, як Дрібко боротиме собаку. Наближаючись до пса, Дрібко помічає, що той злякався, проте дивиться зовсім не на нього. Виявляється, пес злякався Дрібкової тіні, однак інші коти цього не помічають, і тому, коли собака втік, на Дрібка обвалюється купа захоплених вигуків від волоцюг. Коли в нього запитують ім'я, він, згадавши слова матері про диких котів, називається Бичем.
Бич помічає, що місцеві коти його не люблять, але бояться. Йому це подобається. Невдовзі вони починають приходити до нього зі своїми проблемами, аби він їх вирішив.
Десь через повню до нього знов приходять Цегло з Кістяком і сповіщають про волоцюг, що нишпорять харчівнями Двоногів і зчиняють безлад. Вони йдуть до чужинців. Відчувши запах лісу від них, Бич вирішує, що то Тигрозір, проте потім виявляє, що цього кота він бачить уперше. У будь-якому разі він каже йому і його посіпакам вшиватися, на що ті відповідають лише глузуванням. У відповідь на це Бич убиває одного з чужинців, чим змушує всю їхню ватагу тікати.
Одного дня до Бича навідуються ще двоє котів, котрими виявляються його брат і сестра. Їх покинули господарі, тож вони прийшли просити допомоги у свого брата. Бич розповідає їм, що насправді значить кров, і називає себе та інших тутешніх котів Кривавим Кланом, однак все ж дає Шкрапу і Рубі попоїсти, після чого проганяє.
Багато повень по тому до Бича приходять Валун і Тигрозір, і смугань пропонує провіднику Кривавого Клану угоду. Бич погоджується, після чого в манзі демонструється сцена із книги «Темні часи», де він убиває Тигрозора.
Галерея[]
Іноземні обкладинки[]
Цікаві факти[]
- Ден Джоллі написав Бичеву історію дзеркальною до Вогнезорової, але з «темним» розвитком подій.
- Обкладинка українського видання запозичена в польського, як і обкладинки інших манґ серії «Коти-Вояки», виданих українською.
Помилки[]
- Протягом манґи помилково показують котів із трьома або чотирма пальцями на ногах[1].
- Лапу Рубі випадково зобразили чорно-білою[2].
- Чортополоха на сторонці 35 назвали Чертополохом[3].