| Використання цієї моделі при створенні творчого контенту дозволене лише за умови вказання Вікі як власника моделі ("Моделі взяті з Вікі з "Котів-Вояків"", бажано додавати посилання). Переробляти, модернізувати, змінювати моделі під себе заборонено. |
«Ох, Ожинокігтю, моє серце належить Громовому Клану, хіба ти цього не знаєш? Моє серце належить тобі. »
|
| Вивірколапка Ожинокігтю, «Світанок», с. 338 |
Вивіркострибка — яскрава[1] темно-руда кішка із зеленими очима[2], білою лапкою[3] та пухнастим рудим хвостом[4].
Характер[]
Вивіркострибка — смілива і незалежна воячка, але вона також добра і рішуча. Кішка вірить у те, що потрібно робити правильні речі, навіть якщо це означає йти всупереч бажанням однокланців чи власної родини. Кицька може бути впертою та свавільною, але завжди намагається робити те, що краще для свого клану та котів, яких вона любить. Вона — вмілий воїн і запеклий лідер, ніколи не боїться приймати виклики. Вивіркострибка також дуже чуйна і глибоко піклується про своїх однокланців, завжди намагаючись допомогти їм, коли вони в біді. Незважаючи на її сильну особистість, кішка також має м’яку та турботливу сторону, яку показує лише тим, кому довіряє.
Життєпис[]
Спецвидання «Шлях Вогнезора»[]
Наприкінці книги Вогнезір заходить до ясел, де у кубельці з моху на боці лежить Піскошторма, а до неї туляться двоє маленьких кошенят. В одного з них білі комірець та лапки, а в іншого темно-руде, як у Вогнезора хутро. Це дві дівчинки. Батьки називають їх Вивірка (через її пухнастий хвостик) та Листинка (на честь Листозірки та Плямолистки).
Цикл «Нове пророцтво»[]
Північ[]
Порохошуб просить Ожинокігтя піти на полювання з Вивірколапкою. Вояк не дуже хоче йти з новачкою, тому що вважає, що в неї впертий характер.
Пізніше вони починають сперечатись, де краще полювати: біля Чотиридерева чи біля Сонцескель. Піскошторма допомагає їм розібратись із суперечкою.
Потім Вивірколапка слідкує за патрулем Ожинокігтя, Шипокігтя й Золошуба. Коли вояки її помічають, то Шипокіготь наказує повертатись до табору. Новачка з цим не погоджується, пояснюючи свій вибір залишитись з патрулем тим, що в таборі нудно. Коли патруль доходить до Зміїних Скель, на котів нападає борсук. Вивірколапка хоче битись, але Ожинокіготь і Шипокіготь зупиняють її.
Коли коти повертаються до табору, Порохошуб лає новачку за непослух. Він змушує її піти прибирати за старійшинами.
Ожинокіготь вважає, що Вітряний Клан щось планує. Вояк розповідає про свої думки Вогнезорові. Проте Вивірколапка не згодна з думкою Ожинокігтя, тому вони знову починають сперечатись. Вогнезір згоден з вояком, тому патруль йде до Сонячних Скель. Дорогою Вивірколапка ловить мишку й ділиться нею з Ожинокігтем щоб помиритись.
Коли патруль дивиться на кордон з Вітряним Кланом, то бачить Одновуса, Багнокігтя і Воронолапа з мишею в роті. Вивірколапка звинувачує Вітряного новака в крадіжці здобичі. Розлючений новак готовий накинутись на Громову новачку, але Одновус зупиняє його. Одновус зізнається, що це здобич Річкового Клану. Порохошуб каже, що вони тільки цього разу не розкажуть нічого Вогнезорові, та Вивірколапка знову з ним незгодна.
Вивірколапка йде за Ожинокігтем, який прямує на зустріч з обраними котами. Побачивши доньку Вогнезора, він відправляє її назад. Як завжди, Вивірколапка протестує, тому Ожинокіготь все ж бере її з собою. Там новачка дізнається про нове пророцтво. Ожинокіготь просить кішку не розповідати про це Вогнезору, й вона погоджується.
Незважаючи на спроби Вогнезора припинити спілкування Вивірколапки й Ожинокігтя, вони продовжують розмовляти.
Новачка дізнається про те, що Ожинокіготь з обраними котами йдуть у мандри, й прохає вояка взяти її з собою. Ожинокіготь неохоче погоджується.
Двоє котів знову сваряться, коли вранці до них приходить Листолапка з травами. Ожинокіготь звинувачує Вивірколапку в тому, що вона розповіла сестрі про пророцтво, та новачка медикішки це спростовує.
Коли Громові коти доходять до Чотиридерева, Воронолап висловлює думку, що в цій мандрівці їм не потрібні Бурешуб і Вивірколапка, але коти захищають свої права на цю мандрівку.
Потім шестірка доходить до ферми Ячменя і Круколапа, де відпочивають і більше дізнаються про землі за горами.
Під час їхніх мандрів Вивірколапка вперше бачить овець. Коти знаходять місце для відпочинку, а новачка — ставок з водою для пораненої Вохрошубки. Наступного дня новачка застрягає в паркані, Перохвоста й Вохрошубка допомагають їй вибратись.
Пізніше Вивірколапка каже, що потвора їде полем, але Ожинокіготь їй не вірить, але потім переконується, що вона казала правду.
Коти знаходять Мурка, який заявляє, що знає шлях до Сонцеспаду. Вивірколапка не хоче брати кота з собою, але Ожинокіготь вважає, що він буде корисний, і бере старого кота з собою.
Пізніше Вивірколапка б’ється разом з усіма проти щурів.
Разом мандрівники доходять до печери Півночі, яка виявляється борсучихою, і вислуховують її розповідь про те, що станеться з котами Кланів, якщо ті не покинуть ліс.
Сходить місяць[]
Вивірколапка йде разом з іншими котами назад до лісу, щоб розповісти Кланам про те, що їм сказала Північ. Борсучиха доходить разом із мандрівниками до того місця, де на них чекає Мурко. Старий кіт боїться Півночі, але Вивірколапка його заспокоює. Тоді на мандрівників виходять дві лисиці, й Мурко хоче з ними розібратись. Вивірколапку заступає собою Ожинокіготь, на що та різко відповідає, що їй не потрібен захист, і вона сама може за себе постояти.
Коли коти збираються вже йти через угіддя Двоногів, Північ їм каже, щоб вони йшли через гори, пояснюючи це тим, що це найшвидший шлях до лісу. Коти голосують і загалом вибирають гори. Коли Вивірколапка збирається проголосувати, то вона затинається й говорить, щоб вибирали за неї.
Пізніше коли коти знаходять собі прихисток від дощу й відпочивають там, Вивірколапка, прокинувшись, говорить, що хоче їсти, тому коти вирушають на пошуки здобичі. Громова новачка бачить долину, де може бути здобич, тому коти починають туди спускатись. Коли мандрівники бачать потік, Вивірколапка йде напитись, як і інші. Коли коти напиваються та збираються йти, вони бачать повінь. На обличчі Вивірколапки застигає жах.
Коли до Кланових котів приходять коти з гір, Вивірколапка швидко встає від переляку. Вона розповідає, що вони довго мандрували, а потім представляється. Коти Племені заводять мандрівників до печери, і Вивірколапка нервується.
Вивірколапка потроху спілкується з котами Племені.
Лісові коти помічають гнітючий настрій в Племені й коти починають розпитувати їх. Вивірколапка вважає, що на котів нападає інше Плем'я, проте печерні коти це спростовують, бо інших котів тут немає.
Також Вивірколапка обговорює, чи зможуть вони покинути печеру. Вона каже, що їх звідси не випустять і показує на вартових печери.
Згодом знову починається розмова про те, чому Плем'я тримає котів біля себе. Вивірколапка припускає, що їм щось треба, але що — невідомо.
Під час полювання новачка помічає мишку й хоче її спіймати, та Студня зупиняє її, тому що в горах полюють інакше. Вивірколапка в захваті й хоче пізніше спробувати так пополювати в лісі.
Кішка вважає, що коти Племені будуть раді, якщо лісові коти нарешті підуть і їх не треба буде годувати. Також вона захищає Бурешуба від Воронолапа, коли той заявляє, що Бурешуб більше би хотів залишитись, а не повернутись в ліс. Вивірколапка відповідає, що Бурешуб не менш вірний своєму Кланові.
Коли мандрівники збираються вийти в дорогу, їх зупиняють коти Племені, Вивірколапка каже, що в них важливе завдання, і вони не можуть тут затримуватися. Пізніше, коли котів з лісу заганяють в печеру Шпилястих Каменів на віщування, Вивірколапка хоче щось спитати, але вартовий печери затикає її. Коли Бурешуба називають срібним котом з пророцтва й забирають його, Вивірколапка хоче допомогти другові, але її зупиняють вартові печери.
Після цього її та інших, окрім Бурешуба, хочуть відправити в ліс. Новачка хоче врятувати друга та питається поради в товаришів, і огризається на Воронолапа, коли той каже, що Громовому Клану неважливе життя Річкового кота. Все ж разом коти придумують план порятунку.
Вони йдуть з Племені. Вивірколапка говорить, що нічого не хоче навчатись у цих котів. Коли мандрівники проходять велику частину шляху, Вивірколапка хоче зупинитись і пополювати. Вони вирішують рятувати Бурешуба. Перохвоста помічає, що з їхніми шубками кішок легко помітять, тому Вивірколапка пропонує виляпатись у багнюці. Коли коти доходять до печери, Перохвоста підмічає про себе, що ідея спрацювала, і їх не бачать. Тож разом вони допомагають Бурешубові втекти.
Новачка заспокоює Ожинокігтя, коли той не знаходить потрібну стежку. Також вона в захваті, коли Річковий вояк ловить птаху. Пізніше вона каже, що не відмовилася б від кроля. Згодом кішка хоче якомога швидше зайти до печери, яку знайшов Бурешуб, і сховатись там на перепочинок, але її зупиняє Вохрошубка. Коли Громова новачка вже в печері, вона каже, що тут тільки кагату не вистачає.
Мандрівники натрапляють на печеру котів, які колись були в Племені, Вивірколапка розповідає їм, що вони на важливому завданні, і їх не можна тут затримувати. Нові знайомі ж розповідають, що їх вигнали в гори, щоб розібратись з Гострозубом. Вивірколапка вважає, що цей наказ мишомізкий.
Бурешуб полює з Вивірколапкою.
Коли мандрівники голосують, чи варто йти з Бурешубом допомагати Племені боротись з Гострозубом через його сон, Вивірколапка підтримує його. Саме вона пропонує ідею, щоб щось вбило Гострозуба замість котів.
Вивірколапка розповідає свій план перепоги над Гострозубом і показує Скелевидцеві душогубниці, доводячи, що тут їх достатньо, аби хоча б послабити Гострозуба, і, можливо, й вбити. Також новачка не підпускає кошенят до отруйних ягід, всовує душогубниці в зайця й допомагає Вохрошубці вибрати найкраще місце для приманки.
Коли Гострозуб вже знаходиться в печері, але не їсть приманку, Вивірколапка кричить, щоб привернути увагу звіра. Потім вона кидається на допомогу Ожинокігтю битись проти нього. Коли Перохвоста помирає, вбиваючи собою Гострозуба, Вивірколапка складно це сприймає та не вірить, що кішка померла.
Коли мандрівнки покидають гори, новачці сниться поганий сон, де вона кличе Листолапку. Пізніше Вохрошубка каже, що в усіх них були кошмари після смерті Перохвостої.
Світанок[]
Повернувшись додому, Вивірколапка разом з іншими мандрівниками помічає, що Чотиридерево знищено. Коли вони приходять до табору, то бачать, що сокланівці покинули це місце. Досліджуючи його вона заходить до кубла медикішки. Новачка ледь не вступає в бійку з Попелюшкою, бо не впізнала її. Медикішка повідомляє, що Громовий Клан переселився до Сонцескель, і що її сестру, Листолапку, забрали Двоноги. Коли вони доходять до нового табору, їх зустрічають Карохвістка та Орлякошуб.
Вивірколапка й Ожинокіготь розповідають про свою мандрівку Вогнезорові. Також кішка не розуміє, що таке вогонь і тигр з видіння, про яких розповідає провідник.
Вночі до Вивірколапки приходить Плямолистка й показує де знаходиться Листолапка. Тож зранку вони з Карохвісткою йдуть в те місце. Потім до них ще приєднуються Сіросмуг, Ожинокіготь, Шипокіготь і Дощовус, які допомагають звільнити котів від Двоногів. Сіросмуг не встигає втекти від Двоногів, і вони ловлять воєводу.
Наступного дня Листолапка пояснює Вивірколапці, що означають вогонь і тигр.
Пізніше кішка дізнається, що загинув Мідиколап. Вивірколапці стає дуже шкода Папоротехмарку, бо ж вона за короткий час втрачає трьох дітей. Після цього Вивірколапка запевняє Ожинокігтя, що він вірний вояк і зовсім не схожий на Шулікокрига. Ще новачка з вояком бачать, що вода поміліла, й вирішують, що це добре, бо це змусить Річковий Клан хотіти йти з лісу ще більше.
Вивірколапка разом з котами Громового та Вітряного Клану йдуть рятувати Тіньовий Клан з їхнього табору. Вохрошубка з Вивірколапкою рятують Тіньову королеву з табору, а потім йдуть трьома Кланами на територію Громових вояків.
Вивірколапка з іншими котами, які здійснили подорож до Півночі, збираються вести Клани з лісу.
Дійшовши до Високих Скель, коти бачать падаючую зірку, яка є знаком вмирущого вояка.
Коли коти зупиняються, Вивірколапка полює разом з Ожинокігтем. На її сестру нападає пес, але Вивірколапка, Ожинокіготь і Шулікокриг рятують кішку.
Пізніше вже в горах, коли котів Кланів приймає до себе Плем'я Стрімкої Води, Бурешуб кличе Вивірколапку пополювати з ним. Річковий кіт, каже що хоче залишитись в Племені й покинути Клан. Вивірколапка засмучується, але не намагається відмовити від цієї ідеї. Новачка злиться на Ожинокігтя, бо вони залишають тут свого друга, і через це не можна не сумувати. Вона розуміє, що Ожинокіготь засмутився, і каже, що її серце завжди буде належати Громовому Кланові й Ожинокігтю.
Стожари[]
Вивірколапка хоче вже йти на нову територію, щоб досліджувати її, але Вогнезір зупиняє її.
Коли Ожинокіготь зупиняється, перед тим як спуститись з пагорба, Вивірколапка дивується, що не так. Вояк хоче, щоб досліджувати йшли ті, хто були в першій подорожі. Новачка кличе Воронокрила, який каже, що вони ніколи не будуть разом, бо Перохвоста померла. Вивірколапка відповідає, що, якщо Воронокрил думає, що Перохвоста їх покинула, то він мишомізкий.
Також вона дивується, чому Чорнозір говорить від імені всіх провідників.
Коли коти вже шукають собі місце для ночівлі, Вивірколапка допомагає Довгохвосту дійти до кущів, а потім і сама з Ожинокігтем йде відпочивати.
Вивірколапка будить Ожинокігтя, щоб іти на полювання. Ожинокіготь, побачивши, що Багнокіготь розмовляє з провідниками, він гадає, що Високозорий помер, але Вивірколапка відповідає, що тоді б вони винесли тіло Вітряного провідника.
Також Вивірколапка отримує своє вояцьке ім’я — Вивіркострибка.
На напівмості біля озера, Вивіркострибка помічає «човен». Коли Ожинокіготь злиться через те, що Мрячконіжка розмовляє з котами з подорожі ніби з кошенятами, Вивіркострибка заспокоює його, кажучи, що Річкова воєвода має набагато більше досвіду ніж вони.
Вивіркострибка сумнівається, що є сенс йти далі від озера в сосновий бір, але Ожинокіготь каже, що це вирішувати Вохрошубці. Коли Ожинокіготь відчуває запах котів, Вивіркострибка теж принюхується. Коли патруль підбирається ближче до запаху, щоб дізнатись, що це за коти, вони бачать гніздо Двоногів, і Вивіркострибка думає, що цей запах був кицюні. Також воячка знаходить котячу м’яту.
Пізніше на Вивіркострибку нападають двоє кицюнь і Ожинокіготь допомагає їй боротись проти них. Коли на допомогу Громовим котам приходять решта патруля, то коти перемагають кицюнь. Вивіркострибка радіє за Вохрошубку, що та знайшла чудове місце під табір Тіньового Клану.
Вивіркострибка помічає мишу та доганяє її, проте падає зі скелі, приземлившись на ожину. Коли воячка звільняється від ожини, вона помічає, що це місце ідеальне для Громового табору.
Загін повертається до провідників та розповідають про нові табори.
Вивіркострибка розповідає сестрі про свою недовіру до Шулікокрига.
На наступний день Вивіркострибка, Ожинокіготь, Воронокрил і Вохрошубка прощаються та розходяться по новим таборам.
Вона присутня у битві проти Багнокігтя. Воячка вступає у бійку з Ночехмарою. Після битви вона свариться з Ожинокігтем.
Сутінки[]
Громова воячка разом із Золошубом присутня на вічі Клану.
Пізніше вона збирає мох, оскільки у Клані тільки одна новачка.
Вона йде в патруль Ожинокігтя, щоб перевірити, чи став Одновус провідником. Вивіркострибка свариться з Ожинокігтем. Коли патруль приходить до Вітряного кордону, то Вивіркострибка ледь не кидається на Вітряних котів, оскільки вважає їх дуже невдячними.
На воячку нападає лисиця, але її рятують Ожинокіготь та Золошуб.
Вона приходить на перше Зборище Кланів на острові. Вивіркострибка разом із Золошубом досліджує місцевість.
Листоплеса вислизає з табору, і Вивіркострибка слідкує за нею. Медикішка йде до кордону з Вітряним Кланом. Листоплеса помічає сестру та звинувачує її у шпигунстві. Вивіркострибка відповідає, що хотіла дізнатися, чому її сестра вислизає з табору. Сестри сваряться, і Листоплеса благає Вивіркострибку не розповідати нікому про це.
Вивіркострибка одна з тих, хто допомагає Тіньовим котам провчити Жака та Сюзанну.
Попелюшка розповідає Вивіркострибці, що бачила Листоплесу з Воронокрилом. Вивіркострибка в шоці від цієї новини. Вона з іншими йде до Вітряного кордону, щоб докладніше дізнатися про Листоплесу та Воронокрила. Вивіркострибка розуміє, що, можливо, більше ніколи не побачить сестру.
Під час нападу борсуків Вивіркострибка рятує Маргаритку та Карохвістку, відводячи королев у безпечне місце. Коли Листоплеса повертається, то бачить Вивіркострибку, яка лежить на землі. Медикішка кидається до сестри, і та повідомляє, що один борсук зараз в яслах.
Після того, як Вітряний патруль допомагає Громовому Клану відбитися від борсуків, Вивіркострибка помічає у таборі двох знайомих котів: Студню та Бурешуба.
Захід[]
Після битви з борсуками Вивіркострибка розмовляє з Бурешубом та Студнею.
Вона також мириться з Ожинокігтем.
Коли Мишошубка запитує, що тут робить Бурешуб, Вивіркострибка захищає друга, говорячи, що він наполовину з Громового Клану, тому має право бути тут.
Вивіркострибка присутня на чуванні біля загиблих у битві з борсуками.
Листоплеса розповідає сестрі про сон, у якому вона бачила, як Вивіркострибка та Ожинокіготь йдуть разом, а їхні сліди зливаються в одну стежку.
Ожинокіготь бачить, як Вивіркострибка розмовляє із Золошубом. Сірий вояк вважає, що вони з Вивіркострибкою могли б бути чудовою парою, але руда кішка відповідає, що вона кохає Ожинокігтя. Золошуб заперечує, мовляв, смугань син Тигрозора, і Вивіркострибка говорить, що вона судитиме Ожинокігтя за його вчинками.
Кішка присутня у патрулі, який знаходить лисячі пастки. Вивіркострибка перша вигадує, як знешкодити пастку.
Вивіркострибка разом з іншими визволяє Бубка з пастки.
Коли Вогнезір призначає Ожинокігтя новим воєводою, і Листоплеса розповідає про ожинові кігті у своєму сні, то Золошуб вигукує, що це Вивіркострибка попросила сестру видумати цей сон. Вивіркострибка кричить на Золошуба, а Листоплеса заперечує, що медикішка ніколи не бреше.
Потім Вивіркострибка повідомляє Ожинокігтю, що він помилився та призначив Папоротехмарку у два патрулі.
Коли Ожинокіготь убиває Шулікокрига та визволяє Вогнезора з лисячої пастки. Вивіркострибка дякує вояку.
Цикл «Сила трьох»[]
Прозір[]
Вивіркострибка стає парою Ожинокігтя та матір’ю Сойка, Левка й Падубки.
Сказано, що у Вивіркострибки немає молока, тому її кошенят вигодовує Папоротехмарка з Маргариткою. Також згадується, що більшість часу вона проводить у вояцькому кублі.
Її помітно на церемонії Падубки, Левка та Сойка.
Коли Сойколап тікає з табору, і його повертає назад Воронокрил, Вивіркострибка дуже радіє поверненню свого сина. Вітряний вояк говорить Вивіркострибці відвести Сойколапа до табору, тому що він мало не втонув. Воячка погоджується, і коли патруль повертається до Громового табору, Вивіркострибка йде до Ожинокігтя, щоб повідомити йому, що Сойколап в безпеці.
Вивіркострибку помітно на Зборищі. Коли повертається Сіросмуг з Міллі, вона запитує сірого кота, чи справді ця кицюня пройшла з ним всю дорогу.
Пізніше Вивіркострибка разом з Ожинокігтем вислуховує доповідь патруля.
Вогнезір вирішує, що воєводою залишиться Ожинокіготь, і Вивіркострибка вітає смугастого кота. Золошуб також приєднується до вітань, що дуже здивовує руду воячку.
Вивіркострибка залишається охороняти табір, коли Тіньовий Клан нападає на Громовий.
Вона пропонує провести денне Зборище.
Під кінець денного Зборища Сойколап сідає поміж Вивіркострибкою та Падуболапкою.
Темна ріка[]
На Зборищі, коли Чорнозір оголошує, що у Вохрошубки народилися кошенята, Вивіркострибка вітає Горобинокігтя, батька кошенят. Кіт каже, що його кошенята Кланонароджені, і Вивіркострибка відповідає, що це благословення лише в тому разі, якщо вони залишають вірними рідному Клану.
Коли Вогнезір скликає віче, щоб провести вояцьку церемонію для Міллі, Вивіркострибку й Ожинокігтя помітно в затінку, під Високим Виступом. Міллі відмовляється від Кланового імені, і Громові коти схвалюють її рішення. Вивіркострибка цікавиться у Падуболапки, чому вона не вітає Міллі і новачка запитує, що, коли Зореклан не прийме її як істинну воячку.
Падуболапка зникає, і Вивіркострибка питає у Сойколапа, коли вона зникла. Пізніше воячка й Ожинокіготь розмовляють з Вогнезором. Вивіркострибка каже, що вона хоче бути у вечірньому патрулі, який пильнуватиме сліди Падуболапки.
Вивіркострибка приходить до Річкового Клану, щоб забрати полонену Падуболапку.
Вигнанці[]
Падуболапка розмірковує над своїм вояцьким майбутнім. Новачка запитує Вивіркострибку, як їй вдавалося народити кошенят і все одно залишитися воячкою. Падуболапка помічає далекий зблиск в очах Вивіркострибки, та наступної миті руда кішка каже зосередитися поки що на тренуваннях і не загадувати наперед.
Вивіркострибка стає виховницею Лисолапа.
Пазур і Ніч приходять до Громового Клану просити допомоги. Коти розповідають, що Плем'я страждає від нападів волоцюг, які викрадають у них здобич. Коли згадується про смерть Щерба в одній із битв проти зайд, Вивіркострибка виглядає шокованою. Вона моментально викликається піти на допомогу Племені разом з Ожинокігтем.
Вогнезір обговорює з Вивіркострибкою навчання Лисолапа, оскільки той залишиться без виховниці, коли Вивіркострибка піде в гори. Руда кішка пропонує Карохвістку на роль його тимчасової наставниці. Під час розмови Вивіркострибка помічає в кущі гостролисту шпигунів: Сойколапа, Леволапа і Падуболапку. Новаки зізнаються, що хотять вирушити разом з батьками до Племені, і Вогнезір дозволяє їм. Після цього Вивіркострибка пропонує Падуболапці піти з неї до Вітряного Клану, щоб запросити Воронокрила в подорож.
Зрештою на світанку в мандрівку відправляються Ожинокіготь, Вивіркострибка, Вохрошубка, Воронокрил, Леволап, Падуболапка, Сойколап і Бризолап.
У печері Стрімкої Води Скелевидець шипить мандрівникам, що Племені не потрібна поміч. Коли цілитель переключається на Бурешуба, Ніч та Пазура Вивіркострибка заступається за них. Воячка роздратовано каже Скелевидцю, що немає нічого ганебного в тому, щоб просити допомоги.
Коли Скелевидець приймає поміч Кланівців, Вивіркострибку помітно під час бойового тренування котів Племені.
У битві проти волоцюг Вивіркострибка біжить за чорним котом, люто шиплячи на нього.
Затемнення[]
Коли загін котів збирається у мандрівку до лісу, Вивіркострибка наказує Падуболапці та Леволапові йти на полювання, а Сойколапа просить оглянути подушечки Вохрошубки.
Коли Сойколап оглядає Вохрошубку, Вивіркострибка підходить до сина, питаючи як він.
Повертаючись з полювання, Леволап помічає Вивіркострибку у патрулі, що тільки-но повернувся до табору.
Під час того, як Сойколап разом із Попелюшколапкою намагаються вислизнути з табору, новак помічає сонну Вивіркострибку у терновому тунелі, яка, як гадає Сойколап, чатувала усю ніч.
Коли Вітряний Клан нападає на Громовий, і коти збираються у бойові загони для нападу, Вивіркострибка йде у загоні Порохошуба, а також бере із собою Лисолапа.
Після битви, Вивіркострибка сидить серед поранених. Коли Падуболапка питає, чи оглядала її Листоплеса, Вивіркострибка відповідає, що ні. Падуболапка помічає у воячки кров, а Вивіркострибка падає від болю і втоми. Поки Вивіркострибку лікує Листоплеса з Сойколапом, Падуболапка помічає, що кішка ледве дихає.
Коли Сойколап разом із Леволапом обговорюють Сола, Вивіркострибка вперше прокидається, і питає чи добре усе з її синами та донькою.
Наприкінці книги вона спостерігає, як Леволап, Попелюшколапка і Падуболапка стають вояками та отримують нові імена — Левожар, Попелюшкосерда і Падуболистка.
Довгі тіні[]
Одужуючи від поранень, Вивіркострибка кілька разів намагається повернутися до своїх обов’язків воячки, але їй цього не дозволяють.
Під час пожежі в таборі Громового Клану, Вивіркострибка намагається врятувати Левожара, Сойкопера та Падуболистку, показуючи їм таємний вихід із табору, але потім усі троє опиняються в пастці.
Вони вибираються з табору, але знов потрапляють у вогняну пастку. Руда воячка намагається перекинути до них палку, зробивши з нього своєрідний міст, але її сил не вистачає. Вона бачить Золошуба і кличе на допомогу. Кіт хапає палицю та перекидує на їхній бік, але потім не дає трійці перейти. Золошуб каже Вивіркострибці, що він змусить її страждати, тому що вона розбила його серце, обравши не його в якості пари, а Ожинокігтя. Громовий вояк стверджує, що помститься, вбивши її дітей, а також розповідає про свою змову із Шулікокригом вбити Вогнезора.
У відчаї та гніві Вивіркострибка заявляє, що Падуболистка, Сойкопер та Левожер не є її кошенятами. Приголомшений шокуючою правдою, Золошуб залишає їх, погрожуючи, що розповість усім про це під час Зборища.
Врятована трійця запитують кішку про її слова, сподіваючись, що вона просто збрехала розлюченому воякові заради їхнього порятунку. Проте Вивіркострибка відповідає, що все сказане нею – правда. Вона говорить, що все одно любить їх так, як своїх рідних кошенят. Проте Левожар, Сойкопер та Падуболистка дуже злі на кішку за її обман. Вивіркострибка сильно журиться, коли трійця відмовляються з нею розмовляти.
Пізніше Громовий Клан відправляється на Зборище, але знаходить тіло мертвого Золошуба. Листоплеса оглядає його та стверджує, що його вбили. Почувши це, Вивіркострибка виглядає схвильованою.
Сходить сонце[]
Левожар зустрічає Тигрозора в Темному Лісі та говорить, що він не його родич. Після того, як він переміг Тигрозора у битві, Левожар голосно нявкочучи, що Вивіркострибка не розкриє свій секрет іншим котам, оскільки це сильно зашкодить її однокланівцям та викличе в них обурення.
Пізніше Левожар слухає обговорення смерті Золошуба серед вояків і намагається забути ніч, коли Вивіркострибка зізналася, що увесь цей час брехала стосовно її спорідненості з ним, його братом та сестрою, намагаючись врятувати їхні життя. Проте Левожар зауважує, що вона також дала Золошубу дуже небезпечну "зброю" — він розкрив би її таємницю на Зборищі, але лише смерть назавжди змогла закрити його щелепу.
Вивіркострибка все ще неспокійна. Коли патруль вирушає шукати Сола, вона відмовляється йти з ними, але Ожинокіготь стверджує, що захистить її у разі чого. Вона неохоче погоджується з ним, хоча зазвичай вона не оцінила б це.
Руда воячка робить спроби налагодити зв'язок із Левожаром, Сойкопером та Падуболисткую, але вони закінчуються невдало.
Настає час Зборища. На ньому Падуболистка голосно оголошує те, що увесь цей час їхніми батьками були Воронокрил та Листоплеса, а не Вивіркострибка та Ожинокіготь. Ожинокіготь вражений і скривджений, адже Вивіркострибка ніколи йому не розповідала про цю таємницю. Коли кішку запитують, вона відповідає, що вона повинна була допомогти своїй сестрі. Ожиокіготь розуміє, що воячка не довіряла йому та йде геть. Вивіркострибка засмучена та спустошена, тому не наздоганяє кота.
Цикл «Знамення Зореклану»[]
Четвертий новак[]
Ожинокіготь досі не пробачив Вивіркострибку та дає їй нескладні, але такі завдання, що вони не можуть перетинатися. Сіросмуг підтримує руду воячку, коли чує невдоволені докори Левожара про те, чому саме їй дозволили навчати Ружопелюстку. Коли Вивіркострибка протестує проти рішення Леопардозірки забрати собі всю рибу в озері, Ожинокіготь спочатку дорікає їй, хоча потім погоджується.
Вона підбадьорює Голубку та Плющинку, коли Вогнезір повідомляє їм про їхнє посвячення в новаки. Цей розділ потребує заповнення...
Путівник «Таємниці Кланів»[]
Вивірколапка в одній із оповідей сидить біля входу в табір і захищає його. Коли Піскошторма показує Громовий табір і проходить біля Вивірколапки, новачка з настороженістю дивиться на матір.
В іншій оповіді Вивірколапка, яка вже стала воячкою Вивіркострибкою, показує новий приозерний табір Громового Клану. Вона також розповідає, як знайшла його.
Вона погоджується з Вогнезором, що Громовий Клан більше не зобов’язаний утримувати Дощешторма,якому вони врятували життя, оскільки Шипокіготь запропонував ідею обміняти кота на їжу.
Родовід[]
Мати:
Батько:
Сестра:
Пара:
Прийомні сини:
Прийомна донька:
Дядьки:
Тітки:
Дідусі:
Бабуся:
Прабабусі:
Прадідусі:
Двоюрідні бабусі:
Двоюрідні дідусі:
Двоюрідні дядьки:
Двоюрідні тітки:
Двоюрідні брати:
Двоюрідні сестри:
Двоюрідна племінниця:
Двоюрідний племінник:
Далекі родичі:
Галерея[]
Пікселі[]
.png "Вивірка (кошеня).png (4 КБ)")
.png "Вивірколапка (новачка).png (7 КБ)")
.png "Вивіркострибка (воячка).png (7 КБ)")
Офіційні зображення[]
Цікаві факти[]
- У ній тече кров кицюні, тому що її батько був домашнім.
- Вивіркострибка не використовувала Золошуба, щоб викликати ревнощі в Ожинокігтя.[5]
- У ній тече кров Небесного Клану, тому що її дід, Рудохвіст, нащадок Хмарозора і В'юнки.
- Вона — найменш улюблений персонаж Кейт Кері.[6]
- Вона має дар відчувати на далекій відстані, що діється з її сестрою Листоплесою.
- Її улюблена їжа — білка.
- Вона була названа на честь пухнастого хвоста.
- Існує офіційна плюшева іграшка Вивіркострибки.[7]
- Кейт погоджується, що стосунки Ожининокігтя та Вивіркострибки стали краще, якби вони сіли та чесно поговорили одне з одним.
- По версії С'ю С'юзан, у неї довга шерсть.[8]
- Кейт уявляє її смугастою.[9]
Помилки[]
- У книзі «Сутінки» в громадянстві була зазначена як новачка.
- У книзі «Стожари», на сторінці 101, Вивіркострибку назвали Вивірколапкою, хоча на той момент вона вже була воячкою.
- В шостому чаті Ерін Гантер Тай Сазерленд помилково назвала Вивіркострибку Вивіркоперою (Squirrelfeather).[10]
Цитати[]
- Ожинокіготь: «Чому ти не вмієш не втручатися в те, що тебе не стосується?»
«Північ», с. 78-79, розділ 5
- Вивірколапка: «Чесно, Ожинокігтю, ти завжди гадаєш, що знаєш усе краще від інших.»
«Північ», с. 24, розділ 1