Вікі з Котів-Вояків
Вікі з Котів-Вояків
Плашки 2
Увага, це незавершена стаття.
Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування.
Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю.
Використання цієї моделі для створення творчого контенту дозволяється лише за умови обов'язкового зазначення Вікі як власника моделі. Рекомендується додавати посилання на Вікі при публікації. Будь-які модифікації, зміни чи адаптації моделей під індивідуальні потреби суворо заборонені.
«Ні. — На якусь мить Воронокрил видавався ошелешеним, а тоді Сойкопер відчув, як у ньому наростає гнів. — У мене партнерка, — прошипів він. — Її звати Ночехмара. У нас є син — Бризошуб. Я не знаю, чому ви прийшли до мене з цією брехнею. Йдіть додому і не повертайтеся. Яке мені діло до котів Громового Клану? Ви для мене нічого не означаєте. Нічого!»
Воронокрил Сойкоперу, «Сходить сонце», с. 311

Воронокрил — дрібний[1] темно-сірий кіт[2] із блакитними очима[3], довгими[4], жилавими кінцівками та дрібною акуратною головою[5].

Життєпис[]

Цикл «Нове пророцтво»[]

Північ[]

Коли Ожинокіготь звинувачує Вітряних котів у крадіжці їжі в Річкового Клану, Воронолап ображається і нападає на Громового вояка.

Мертвоніг приходить уві сні до новака та наказує йому прийти на новий місяць до Чотиридерева. Після цього він з'являється на галявині. Воронолап свариться із Вивірколапкою та йде геть.

Як тільки Вітряний Клан іде до водопою, до кота підбігає Перохвоста й каже, що його чекають Ожинокіготь і Бурешуб. Громовий кіт гадає, що Зореклан хоче, щоб вони пішли до місця, де вода ковтає сонце. Воронолап спочатку не хоче туди йти, але згодом погоджується.

Темно-сірий кіт питає в Ожинокігтя, чи можна Круколапові довіряти. На це самітник відповідає, що він завбачливий, і це добре. Воронолап схиляє голову, потішений цією похвалою.

Новак підходить до Громошляху. Коти хочуть перебігти його разом, але розділяються. Біля гнізда Двоногів дві кицюні заганяють Бурешуба й Воронолапа в кут.

Перохвоста з Воронолапом полюють, поки інші сплять.

На подорожніх нападає пес, і новак починає відганяти його якомога далі від Перохвостої та інших. Вони зустрічають кота, який наказує їм лізти на дерево, щоб уберегтися від собаки. Котик зневажливо відзивається про самітника. Вони йдуть за ним, і згодом Воронолап отримує знак солоної води.

Котик не довіряє Півночі, та все ж вислуховує її.

Сходить місяць[]

Біля печери Півночі новак, не послухавши Ожинокігтя, ловить кролика.

Пізніше на шляху до гір коти натрапляють на лисиць. Воронолап загороджує Перохвосту. Він готується до стрибка, але Північ не дозволяє коту напасти. Новак визнає, що зараз не час для бійки.

У печері Племені Стрімкої Води кошеня говорить, що він є першаком. Воронолап здивовано на нього дивиться. Малюк обдаровує його поглядом, проте пояснює, хто це є. Бурешуб каже, що Воронолап також є першаком. Новак ображається на таку відповідь.

Друзі збираються, й Ожинокіготь запитує їх про те, як довго їм тут залишатися. Котик відповідає, що вони на завданні та мусять поспішати. Бурешуб погоджується з ним.

Коли Скелевидець виходить з печери, Воронолап підбігає до Ожинокігтя. Новак запитує в нього, чи буде він просити випустити їх звідси. Коту не подобається відповідь вояка.

Новак готовий напасти на вартових. Перохвоста пробує його зупинити, але не може. Кіт кидається на Щовба, проте Ожинокіготь зупиняє його. Коли загін почали відтісняти в печеру, Воронолап знову кидається на вартових, але останні збивають його з лап.

Перохвоста пропонує навчити Воронолапа ловити рибу. Новак погоджується, і вони йдуть до калабані, але кіт замість того, щоб ловити рибу, запитує в подруги, чи будуть вони бачитися, на що Перохвоста відповідає, що так. В цей час Воронолап викидає на берег рибу. Очі новака сяють від радощів.

На Воронолапа кидається Гострозуб, і він забивається у розколину на рівні підлоги, намагаючись якнайближче припасти до землі. Коли ворога було вбито, він вилазить з розколини та присідає біля Перохвостої. Котик починає вилизувати шубку подруги. Він закидає голову й завиває від горя. Весь наступний день Воронолап сидить на могилі Перохвостої.

Світанок[]

Мандрівники повертаються до лісу. Вояки Вітряного Клану приймають Воронолапа не дуже приязно.

Під час Зборища Воронолап розповідає друзям, що Високозорий без питань прийняв слова Півночі. Новак каже, що Двоноги руйнують його територію. Вохрошубка співчуває йому, але кіт говорить, що Вітряному Клану не потрібне її співчуття.

Вітряні вояки проходять до Громового Клану, щоб ті допомогли їм. Клаптевух каже, що Воронолап сам полює, як цілий патруль, та годує Клан. Новак біжить на допомогу Тіньовим котам і готується кинутись на Громошлях, але його зупиняє Вивірколапка. Кіт говорить їй, що він краще загине та приєднається до Перохвостої.

У печері Племені Стрімкої Води Воронолап стає вояком, але перед цим кіт просить у Високозорого вибрати собі ім’‎я на честь Перохвостої. Вітряний новак називає себе Воронокрилом і відбуває своє чатування біля могили Перохвостої.

Стожари[]

На новій території Воронокрил йде в патруль з іншими котами, щоб знайти Кланам нові домівки. Кіт знаходить територію для Вітряного Клану.

Після того як Високозорий призначає Одновуса новим воєводою замість Багнокігтя, багато котів проти, але Воронокрил підтримує Одновуса.

Листолапка приходить у Вітряний табір, щоб полікувати старійшин, і Воронокрил весь час наглядає за новачкою. Одновус також доручає вояку провести Листолапку до Громового Клану. Дорогою Воронокрил намагається не говорити з кішкою.

До Короморда знову приходить Листолапка, щоб розповісти про Місячний Став. Громова кішка розповідає вояку, що до неї приходила Перохвоста й просила передати Воронокрилу не бути сліпим до інших.

Під час битви у Вітряному табору чорний кіт рятує Листоплесу, коли та звисає з обрива. Вояк говорить медикішці, що кохає її.

Сутінки[]

Громовий патруль приходить на Вітряну територію, і Воронокрила помітно, коли він ловить кроля. Вивіркострибка хвалить його, але вояк лише коротко киває.

Він зустрічає Листоплесу, коли та йде до табору. Воронокрил говорить, що вона сниться йому щоночі, і через це він не може виконувати свої вояцькі обов’‎язки. Вояк додає, що одного разу він не зловив кроля, який стрибонув йому під лапи, й Золоніжка назвала його мишомізким. Воронокрил хоче втекти з Листоплесою подалі від Кланів.

Попелюшка ловить Листоплесу та Воронокрила під час зустрічі. Кішка нападає на свою ученицю, й вона з Вітряним котом біжить з лісу. Дорогою вони зустрічають Північ. Борсучиха каже, що її побратими атакують Громовий Клан, і вона йде на допомогу Кланам. Листоплеса вмовляє Воронокрила повернутися.

Кіт допомагає Громовим котам відбити атаку.

Захід[]

Воронокрил прощається з медикішкою. Він говорить Листоплесій, що Клан для неї завжди був важливіший за нього. Вітряний кіт повертається до свого Клану.

Під час Зборища вояк говорить Шулікокригу, що Вітряному Клану було б важко полювати в густому лісі, як це робить Громовий Клан. Павотеніг звертається до Воронокрила та говорить, що кому б це знати, як не йому.

Цикл «Сила трьох»[]

Прозір[]

Воронокрил стає партнером Ночехмари, і в них народжується син Бризолап. Воронокрил також стає наставником Вересолапки.

Кіт разом з Білохвісткою, Бризолапом та Вересолапкою рятує Сойколапа, котрий впав у потік на кордоні. Воронокрил проводжає новака до табору. В кублі Листоплесої Сойколап помічає дивну напругу між Вітряним вояком та Громовою медикішкою.

Під час змагань новаків Воронокрил рятує Леволапа та Бризолапа.

Темна ріка[]

Під час Зборища Воронокрил, незмигно дивлячись на Листоплесу, каже Бризолапові, щоб той не забував, що Громовий Клан шанує змішану кров.

Воронокрила включають в патруль, який зустрічає на своїй території Річковий патруль і Падуболапку. Річкові коти кажуть, що за ними гнався пес, тому вони перетнули кордон, і Воронокрил запитує, де зараз він.

Він також присутній у Вітряному таборі, коли Листоплеса й Сойколап приходять поговорити з Однозором.

Воронокрил помітно поміж Вітряних котів, які готові нападати на Громовий Клан. Коли новаки повертають Вітряних кошенят із тунелів, Воронокрил бере Смичку.

Вигнанці[]

Вивіркострибка та Падуболапка приходять до Вітряного Клану запросити Воронокрила у подорож до гір. Громові кицьки розповідають про проблеми Племені, але вояк впевнений, що Клани нічим не винні гірським мешканцям. Все ж Однозору вдається переконати кота піти, а на час його відсутності виховником Вересолапки стане Білохвістка. Також у подорож відправляється його син,Бризолап, чим незадоволений і Воронокрил, і сам новак.

Коти ночують у Громовому таборі, й на ранок усі коти з Великої Мандрівки, а також Сойколап, Леволап, Падуболапка і Бризолап разом з Пазуром та Ніччю вирушають на допомогу Племені.

Коли Вохрошубка, Вивіркострибка й Ожинокіготь згадують моменти з Великої Мандрівки, Воронокрил із сумом зауважує, що більше такого бути не може, бо Кланам природно ворогувати. Він з Бризолапом ловлять кроля, а після трапези новак запитує у батька, чому Кланівці мають допомагати Племені. Вояк розказує про Перохвосту, яка врятувала гірських котів від Гострозуба, і що вони мають допомогти їм знову, інакше Перохвоста загинула ні за що. Леволап не може збагнути, чому Воронокрил так сильно тужить за Річковою кішкою, яка давно вже померла.

Зустрівши кицюню Мурка, Вітряний кіт з повагою ставиться до старого, хоча Бризолапу зовсім не подобається ставлення Мурка до Воронокрила. Він розповідає кицюні про загибель Перохвостої, а також представляє свого сина.

Після того як на Леволапа, Падуболапку та Бризолапа нападають собаки, Воронокрил висварює свого сина за те, що він без дозволу пішов полювати до гнізд Двоногів. Падуболапка радіє, що темно-сірий вояк не її батько, бо вона б не витерпіла такого презирливого ставлення до себе.

Коли мандрівники зустрічають патруль зайд, Воронокрил мало не нападає на волоцюг, але Ожинокіготь його зупиняє. Бризолап відкрито показує свою ворожість, через що вояк робить зауваження синові. Також кіт рятує Бризолапа, коли той ледь не провалюється у розколину, піймавши його за хвіст.

Прийшовши до Племені, Воронокрил тужить за Перохвостою над її могилою. Вохрошубка пояснює іншим новакам, що темно-сірий вояк кохав Річкову кішку. Леволап співчуває Бризолапові, бо не знає, як би почувався, коли б його батько так сумував за давно полеглою кішкою, маючи нову партнерку.

Воронокрил входить у патруль, який іде розвідувати територію Племені. Кіт вчасно рятує Леволапа від падіння у розколину. Також вояк бере участь у сутичці з чужинцями, а після бійки каже, що він бився, ніби з новаками.

Чорно-сірий кіт веде один із загонів, що мають проставляти мітки на кордоні. Зустрівши інший загін, Воронокрил доповідає, що вони бачили декількох волоцюг, але зайди втекли від великої групи котів. Також вояк йде у патруль, який має повідомити чужинцям про нові кордони.

Воронокрил з іншими вирушає битися проти зайд. Він ніяк не підбадьорює свого сина перед битвою, і Леволап припускає, що якби батьком Бризолапа був Ожинокіготь, Вітряний новак би виріс добрим котом.

Затемнення[]

Воронокрил говорить з іншими котами з подорожі, після чого, коли мисливці принесли здобич, він хвалить за гарну роботу Леволапа. Коли коти починають прощатися, Воронокрил усім своїм виглядом показує, що бажає як найшвидше піти від Племені.

Воронокрил бере участь у нападі на Громовий Клан, зіштовхуючись у бійці з Леволапом, але після зникнення сонця той іде разом з Вересолапкою.

Довгі тіні[]

Він вказаний в громадянстві.

Сходить сонце[]

Сойкопер, Падуболистка і Левожар просять Вітряний патруль привести Воронокрила. Вони розповідають йому, що він їхній батько. Вояк їм не вірить, кажучи, що у нього є лише Ночехмара.

Після того, як Падуболистка розкриває правду під час Зборища, Воронокрил, попри підтвердження Листоплеси, заперечує батьківство трійки та каже, що в нього є лише Ночехмара.

Цикл «Знамення Зореклану»[]

Четвертий новак[]

На шляху до Зборища Левожар бачить, що Воронокрил йде поруч зі своєю матір’ю — Золоніжкою. Під час Зборища він щось кричить, коли Вогнезір згадує, як усі Клани страждають від спеки, але на нього не звертають увагу.

Сойкопер запитує Скелю, чи знав той, що Воронокрил — його батько. Старий кіт каже, що знав, але промовчав, щоб пророцтво збулося. Потім Левожар та Сойкопер згадують Воронокрила в своїх роздумах про зраду батьків.

Стихле відлуння[]

Його син, Бризошуб, тренується у Темному Лісі. Тигрозір говорить, що з його допомогою Вітряний вояк зможе помститися кожному котові, який його зрадив. У відповідь Бризошуб гарчить, що почне зі свого батька. Зорелом питає, що зробив Воронокрил для Бризошуба, а Темнсмуг додає, що той ніколи не цінував його. Тигрозір каже Бризошубу, що Воронокрил хотів розчавити його, зробити слабким, і Бризошуб презирливо відповідає, що в нього не вийшло. Померлий провідник також припускає, що Воронокрил більше цінує своїх дітей із Громового Клану, аніж Бризошуба. Він каже Бризошубу, що Воронокрил, через те, що зрадив свій Клан, повинен заплатити за те, шо скоїв.

Нічні голоси[]

Воронокрил полює разом із Бризошубом, коли Левожар ловить дрозда, що перетнув Громовий кордон. Бризошуб розлючено нападає на Левожара, у той час як Воронокрил лише спостерігає. Бійку зупиняє Листоплеса, яка кричить темному котові, як він може спокійно спостерігати, як його сини б'ються. Воронокрила захищає щойно прибула Ночехмара, заявляючи, що у нього лише один син. Коли Листоплеса стає між Бризошубом і Левожаром, що готові знову побитися, Воронокрил відтягує Бризошуба від кішки й гарчить, що вона сама вибрала свій Клан. Його спалахують болем, коли вона відповідає, що вона його кохала. Це викликає гнів у Ночехмари, й воячка відтягує Воронокрила, на що той люто шипить на неї. Між ними стає Бризошуб, ніби протестує проти їх майбутньої сварки. Зрештою, Вітряні вояки йдуть геть.

Знак місяця[]

Він зазначений у громадянстві.

Забутий вояк[]

Під час Зборища Воронокрил заявляє, що бачив Громового кота, який розвідував Вітряну територію. На іншому Зборищі Воронокрил помічає Падуболистку і починає відкрито витріщатися на неї, дивуючись, що бачить свою зниклу доньку живою. Побачивши це, кішка демонстративно повертається спиною.

Остання надія[]

Цей розділ потребує заповнення...


Путівники[]

Таємниці Кланів[]

Воронокрил показує читачам озерну територію Вітряного Клану. Також він розповідає про свої почуття до Перохвостої та Листоплесої.

Родовід[]

Мати:

Батько:

Брати/сестри:

Брат:

Пари:

Сини:

Донька:

Далекі родичі:

Галерея[]

Пікселі[]

Офіційні зображення[]

Цікаві факти[]

  1. Вояцьке ім'я Воронокрила - Crowfeather, а Перохвостої - Feathertail. Воронокрил попросив, щоб його вояцьке ім'я було на честь Перохвостої[6].
  2. У своєму блозі Кейт згадала , що, на її думку, після смерті Перохвостої Воронокрил нікого не любив. Вона вважає, що він намагався знову знайти кохання з Листоплесою , проте «його зморщене старе серце так і не відновилося»[7].
  3. Також Кейт Кері думає, що в Зореклані він вибере Перохвосту, тому що «перше кохання» завжди перемагає[8].
  4. Водночас Вікі заявляє, що серце Воронокрила завжди належатиме Листоплесій, і що між ним та Перохвостою було щось схоже на підліткове кохання, тому Листоплеса є тою, з якою він міг провести все своє життя[9].
  5. Вікі також підтвердила, що якщо б Перохвоста вижила, то вони все одно б не побудували стосунки[9].
  6. Якщо б Воронокрил не попросив вояцького імені на честь Перохвостої, його б назвали Воронокіготь (Сrowclaw) за його «колючий характер»[10].
  7. Ночехмара ніколи не була справжнім коханням Воронокрила[9]. Він справді кохає Ночехмару, але не так сильно, як Листоплесу[9][11].
  8. Хоча Кейт не любить Воронокрила[12], їй подобаються стосунки кота і Листоплесої[9].
  9. Вікі розповіла, що Ерін Гантер хотіли написати новелу про нього, але вони були не впевнені, що існує його історія, про яку ніхто не знає[13].

Помилки[]

  1. У книзі «Сутінки» він помилково описується із бурштиновими очима.[джерело?]
  2. У громадянствах книг 3 циклу він вказаний смугастим та з бурштиновими очима.
  3. Його неодноразово називали Воронопером[14][15].

Цитати[]

Мертвоніг: «Може він і новак, але хоробрістю і вміння він може дорівнятися багатьом воякам. Одного дня з нього буде хороший провідник Вітряного Клану.»

Мертвоніг про Воронолапа, «Північ», с. 13, пролог

Воронолап: «У Вітряному Клані новаки знають, коли слід тримати язика за зубами.»
Вивірколапка: «О, то ти тепер замовкнеш? Чудово.»

Воронолап Вивірколапці, «Північ», с. 178, розділ 13

Воронолап: «Я знаю, що не варто про це запитувати, але... ти будеш зі мною бачитися, коли ми дістанемося додому? Я хочу бути відданим своєму Клану, але... я ще не зустрічав нікого подібного до тебе.»
Перохвоста: «Я знаю, як ти почуваєшся. Поживемо — побачимо. Можливо, все буде не так і погано. Через те, що відбувається в ліс, Кланам, можливо, доведеться об'єднатися.»

Розмова Воронолапа та Перохвостої про їхнє майбутнє, «Сходить місяць», с. 196-197, розділ 14

Воронолап: «Я не боюся піти до Зореклану. Усе одно ліс помирає. А в Зореклані на мене принаймні чекатиме Перохвоста!»

Воронолап про свою смерть, «Світанок», с. 192, розділ 13

Воронолап: «Я б хотів сам обрати собі ім'я. Якщо так можна, я б хотів зватися Воронокрилом. Я хочу зберегти пам'ять про... про кішку, яка не повернулася з подорожі в гори і яка мене окриляла.»

Воронокрил на своїй посвяті у вояки, «Світанок», с. 332, розділ 23

Перохвоста: «Думаєш у тебе є дев'ять життів, га? Я вже раз тебе рятувала... Не змушуй мене рятувати тебе ще раз.»
Воронолап: «Перохвосто... Перохвосто, ні! Не залишай мене.»
Перохвоста: «Не залишу. Я завжди буду з тобою, обіцяю.»

Воронокрил востаннє говорить з Перохвостою, «Сходить місяць», с. 284, розділ 23


Примітки[]

Вітряний Клан
Провідник
Однозір
Воєвода
Золоніжка
Медикоти
Бориліт
Вояки
ВоронокрилСовопухБілохвісткаНочехмараДрокохвостаЛаскошубЗайцестрибЛистохвістВугленігВересохвісткаБризошубСмичковусаЛастівкохвостаВусонісГалькошубВерхошубка
Новаки
Королеви
Кошенята
Старійшини