Увага, це незавершена стаття. Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування. Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю. |
Жарохвіст — рудий кіт[1].
Життєпис[]
Цикл «Сила трьох»[]
Темна ріка[]
Жарик — кошеня Вохрошубки й Горобинокігтя.
На Зборищі Чорнозір повідомляє, що у Вохрошубки народилися Жарик, Тигрик і Світка.
Вигнанці[]
Ожинокіготь і Леволап приходять до Тіньового табору, щоб поговорити з Вохрошубкою. Коли вони проходять до ясел, кошенята Вохрошубки знайомляться із Леволапом. Жарик морщить носа і каже, що від Громових котів сильно смердить. Потім малі нападають на новака, але їх зупиняє Вохрошубка. Вислухавши Ожинокігтя, Вохрошубка погоджується піти на допомогу Племені та пояснює кошенятам, що за ними буде приглядати Снігопташка. Жарик проситься, щоб їх також взяли в гори, проте королева відмовляє. Потім кошенята хором прощаються з мамою.
Довгі тіні[]
Жарик тепер новак Жаролап, як і його сестра Світолапка та брат Тигролап. Він хоче стати медикотом, але в нього нема вчителя, адже дуже скоро його Клан захоплює Сол.
Жаролап із матір'ю, братом і сестрою тимчасово переходять у Громовий Клан. Його виховником стає Хмарохвіст. Пізніше, Левожар, Падуболистка та Сойколап роблять фальшивий знак, тому Чорнозір, повіривши у Зоряний Клан, виганяє Сола. Він із родичами повертається у рідний Клан.
Сходить сонце[]
На Зборищі Дрібнохмар оголошує, що Жаролап став його новаком.
Цикл «Знамення Зореклану»[]
Четвертий новак[]
Цей розділ потребує заповнення...
Стихле відлуння[]
Цей розділ потребує заповнення...
Родовід[]
Мати:
Батько:
Брат:
Сестра:
Дядьки:
Тітка:
Дідусь:
Бабуся:
Двоюрідні дідусі:
Двоюрідні бабусі:
Двоюрідні дядьки:
Двоюрідні тітки:
Прадідусі:
Прабабусі:
Прапрадідусь:
Прапрабабусі:
Двоюрідні прадідусі:
Двоюрідні прабабусі:
Далекі родичі:
Цікаві факти[]
- Жарохвіст має кров Небесного, Тіньового та Громового Кланів.
- Коли Вікі спитали, чому вона дала йому таке ім'я, вона сказала «Мені подобається, як воно звучить, та воно підходить кошеняті з вогняною шубкою».[3]