Вікі з Котів-Вояків
Register
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків

«Затемнення» — четверта книга циклу "Сила трьох" серії "Коти-Вояки".

Обкладинка[]

На обкладинці зображений Сол. Між назвою "Коти-Вояки" знаходиться назва книги. Внизу обкладинки видніється силует кота з написом:

"Пітьма насуває… Попереду часи великої порожнечі. Ніщо не буде таким, як раніше."

Офіційний опис[]

"Лісові коти отримують загадкове послання. Від кого воно? І що означає? Невже Зореклан не такий могутній, як здавався, а Вояцький правильник насправді нічого не важить?"

Анотація[]

Усі троє обраних дізналися про пророцтво. Однак це знання стає для них тягарем. Сила, яку вони отримали, настільки потужна, що її складно контролювати. До того ж між Кланами зростає напруга. Вітряні вояки все частіше полюють на Громовій території, нехтуючи вояцьким правильником. Це вже не просто порушення кордонів, це виклик. Темрява загрожує поглинути чотири Клани, зруйнувавши все, у що вони вірили. Чому їм не допоміг Зореклан? Невже відтепер світ лісових котів зміниться назавжди?

Присвячення[]

Особлива подяка Кейт Кері.

Сюжет[]

У пролозі Зоряні коти обговорюють пророцтво та долю трійки.

Мандрівники повертаються до Кланів. Бурешуб та Студня вирішують, що їм буде краще залишитися з Племенем Стрімкої Води. Вони проводжають друзів до підніжжя гір і прощаються з ними.

Уві сні Леволап тренується з Тигрозором та Шулікокригом. Новак розповідає їм про почуте від Сойколапа пророцтво, та отримує лише насмішки. Тигрозір запевняє, що то був просто сон Вогнезора.

Під час іспиту старших новаків Сойколап, Леволап і Падуболапка стежать за Попелюшколапкою. Стається нещасний випадок: сіра кішка розтягує собі лапу, тож змушена залишатися у кублі Листоплесої, поки її сестри отримують свої вояцькі імена — Маколеда та Медозела.

Вітряні вояки продовжують полювати на Громовій території. Вогнезір відправляє патруль для переговорів з Однозором, але він швидко повертається назад: Вітряні коти не підпустили їх до табору й ледь не благали піти додому.

Патрулюючи кордон, Падуболапка, а слідом за нею і Леволап, знаходять стару лисячу нору, що веде до тунелів. Новачка не розповідає про це решті, а Леволап думає, що сестра не сказала йому, бо боїться, що брат знову почне зустрічатися з Вересолапкою.

Листоплеса надто опікується Попелюшколапкою і навіть не наказує їй піднятися попити води. Це дратує Сойколапа, він прибігає до озера, де виявляє, що його палицю змила вода. Але Вогнезір, що проходив повз, витягує її за проханням новака. Завдяки цьому випадку в новака зріє план, як розробляти лапу Попелюшколапки. Сойколап збирається вчити новачку плаванню.

Під час патрулювання кордонів з Вітряним Кланом Падуболапка бачить по той бік межі незнайомого кота, який спочатку нагадує їй лева. Незабаром цього кота приводять до табору. Він представляє себе Солом і каже, що має повідомлення для медикотів Громового Клану. Сол розповідає Листоплесій з Сойколапом, що попереду часи великої порожнечі, настане пітьма, а сонце згасне. Після цього кіт покидає табір.

Вночі на Громовий Клан нападає Вітряний. Вогнезір розмовляє з Однозором, який пояснює напад тим, що хоче поставити Громовий Клан на місце. Коли Громовий провідник наказує атакувати, Вітряні вояки, на диво, відступають. Проте виявляється, що це була пастка; Вітряний Клан розбігся Громовою територією та загнав усі Вогнезорові патрулі, що мали прослідкувати, чи покинули нападники їхні землі.

До битви на стороні Однозора приєднується Річковий Клан. Тоді Ожинокіготь посилає Падуболапку за допомогою до Чорнозора. Тіньовий провідник погоджується й теж доєднується до бійки. Тим часом Леволап знаходить серед нападників Вересолапку. Новак звинувачує її у зрадництві, бо та показала своїм побратимам таємні тунелі, через які й стався несподіваний напад. Але Вересолапка розповідає, що це зробила Осетка. Леволап їй не вірить, проте відпускає кішку. Дорогою до табору кіт ледь не вбиває Воронокрила, що розпитував про Вересолапку. Раптом темний диск перекриває сонце і в лісі стає темно. Злякавшись, Клани розбігаються до своїх таборів.

Після битви Сойколап прагне зустрітися з Солом, адже самітник передбачив зникнення сонця. Разом з Леволапом і Падуболапкою новак знаходить Сола. Порозмовлявши з ним, Сойколап вирішує облаштувати котові гніздо на кордоні, щоб потім дізнатися у нього більше про пророцтво. Проте це не вдається: їх ловить Тіньовий патруль. У таборі Тіньового Клану Сол остаточно змітає геть віру Чорнозора у Зореклан. Провідник приймає Сола до себе, а згодом приходить з ним на Зборище, де заявляє, що Тіньовий Клан відрікається від предків, тож більше не буде відвідувати Зборища.

Під кінець книги Леволап, Падуболапка, Попелюшколапка стають Левожаром, Падуболисткою та Попелюшкосердою. Сойколап міркує, що час Кланів потроху добігає кінця, й він з Левожаром і Падуболисткою єдині, хто може їх врятувати.

Галерея[]

Іноземні обкладинки[]

Дивитися більше

Цікаві факти[]

  1. Битва з трьох розділів була однією з найважчих сцен написання для Кейт.

Помилки[]

  1. На сторінці 285 Тіньові вояки були названі Вітряними.
Advertisement