«Захід» — остання шоста книга другого циклу "Нове пророцтво" серії "Коти-Вояки".
Обкладинка
На обкладинці зображені Шулікокриг і Ожинокіготь на фоні повалених дерев. Над назвою серії книг зображений кіт, який дивиться на небо. Під назвою книги відніється напис:
"Влада приходить тільки до тих, хто хоче її понад усе, хто готовий на будь-яку жертву заради неї. Та чи варта вона цього?"
Офіційний опис
"Перш ніж настане мир, кров проллє кров, і озеро стане багряним"—загадкове пророцтво Зореклану нарешті здійсниться. Ворог уже підготував підступну пастку і чекає на вирішальну битву...
Анотація
Ожинокіготь розривається між двома світами — реальним і потойбічним, де блукає його батько Тигрозір. З кожним днем йому все важче приховувати свою таємницю і притлумлювати жагу до влади, яку так вміло розпалюють в ньому батько і брат. Зрештою, йому таки випадає шанс отримати бажане. Та чи варте воно такої ціни? Чи розуміє Ожинокіготь, що від його вибору залежить доля усіх лісових котів?
Присвячення
Особлива подяка Черіт Болдрі.
Сюжет
У пролозі ми бачимо Тигрозора, який крокує по темному лісу. Його лякає звук з папороті. Виявляється, що це Темносмуг. Смугастий кіт починає розмову з колишнім провідником та благає Тигрозора, щоб той узяв його з собою, але брунатий кіт відмовляє і залишає Темносмуга на самоті.
Листоплеса розлучається з Воронокрилом.
Маргаритка хоче піти з Клану, тому що вона боїться за Бубка, Ліщинку й Мишка, та Хмарохвостові вдається вмовити її залишитися.
Ожинокіготь дізнається, що Сажошуб мертвий, і йде сказати про це Дощовусу, який лежить під гілками з вивернутою лапою. Вдвох вони йдуть до Карохвістки. Та дізнається про загибель брата й плаче. Там же вона дає імена своїм кошенятам.
Північ вибачається за своїх побратимів та йде додому.
Вивіркострибка та Ожинокіготь миряться.
На світанку старійшини відносять померлих і проводжають їх. Листоплеса винить себе в смерті Попелюшки.
Патруль знаходить пастки Двоногів, у лісі стає небезпечно. На вічі Вогнезір оголошує, що воякам треба бути уважнішими.
Листоплеса бачить сон про сестру та Ожинокігтя.
У темному лісі Шулікокриг та Ожинокіготь зустрічаються з Тигрозором. Тигрозір говорить Ожинокігтю, що йому треба здружитися з кошенятами Маргаритки, щоб потім хтось з малюків став його новаком. Тигрозір нападає на сина та ранить його, а потім каже, щоб той ніколи не втрачав пильність. Ожинокіготь прокидається та бачить рану на плечі від Тигрозора.
Бубко потрапляє в пастку Двоногів. Патруль біжить на допомогу кошеняті й бачить Тіньових котів, які навіть вусом не сунули та дивляться на страждання малюка. Бубка визволяють, але той втрачає хвоста.
Бурешуб й Студня покидають Клан.
До Листоплесої приходить Багношуб та просить передати Мільгокрилій повідомлення про ліки від зеленого кашлюка. На зустріч медикотів Мільгокрила не приходить.
Тіньовий Клан вирішує забрати територію Громового, але той дає відсіч.
На Зборищі Леопардозірка бере слово та говорить про смерть Важкоступа та Верболапку — ученицю Мільгокрилої. Потім медикішка Річкового Клану бере слова та розповідає про сон. Шулікокриг говорить, що тут ідеться про Студню та Бурешуба. Річковий вояк продовжує говорити про територію і не помічає, що він говорить від свого Клану, ніби провідник. Починається битва, через що Зореклан насилає хмари.
Після Зборища Листоплеса бачить, як Шулікокриг кричить на Мільгокрилу. З'ясовується, що сон про камені не правда, а Шулікокриг змусив медикішку вигадати цей сон.
Плямолистка посилає знак Листоплесій про Мільгокрилу. Отже, Шулікокриг підклав крило метелика Багношубу, а той подумав, що це знак. Ось так брат допоміг сестрі стати медикішкою.
Тигрозір намагається переманити Вохрошубку на свою сторону. Та відмовляється і йде до кущів, у яких сидів Ожинокіготь. Вона говорить брату, що той мишомізкий, якщо довіряє Тигрозору.
Ожинокіготь бачить, що Маргаритка зникла. Він з Хмарохвостом йде її повертати. Маргаритка погоджується.
Перохвоста й Листоплеса входять у сон Верболапки. Зоряна кішка говорить Листоплесій не турбуватися через Шулікокрига.
Ожинокіготь на завданні, але його відволікають Бурешуб і Студня. Тепер ці двоє — Річкові вояки. Студня не помічає, що зайшла на територію Тіньового Клану, коли бігла за білкою. Це полювання помічає Шулікокриг і кричить на вояків. У таборі Шулікокриг звинувачує перед усім Кланом Бурешуба та Студню, яких потім виганяють з Клану. Шулікокриг з усмішкою на них дивиться. Тоді Вогнезір приймає вигнанців до себе.
Ожинокіготь говорить провіднику, що Громовий Клан без воєводи, тому треба обрати нового. Клан приймає Сіросмуга мертвим, новим воєводою стає Ожинокіготь.
Біля Місячного Ставу Листоплеса зустічає Плямолистку. Вона показує медикішці, що душа Попелюшки тепер у тілі кошеняти Карохвістки.
Шулікокриг дивиться на брата із заздрістю. Вони домовляються зустрітися на території Громового Клану.
Вже коли вони зустрічаються, Ожинокіготь бачить Вогнезора в лисячому капкані, а його брат стоїть над провідником й усміхається. Воєвода Громового Клану відмовляється вбивати провідника й визволяє його. Шулікокриг кидається на брата. Ожинокіготь бере палицю від капкану та простромляє горло Шулікокрига. Перед смертю Шулікокриг говорить, що він не сам заманив провідника в пастку. Кіт падає в озеро. Таким чином пророцтво Зореклану збулося.
Галерея
Іноземні обкладинки
