Землезуб - худий чорний кіт[1].
Життєпис[]
Спецвидання «Доля Небесного Клану»[]
Землезуб — вояк, який лише нещодавно приєднався до Небесного Клану.
Листозірка зауважує, що Землезуб постійно кидає підозрілі погляди в їхній бік і все ще скептично ставиться до Клану, незважаючи на те, що прожив із ними кілька місяців. Пізніше, коту доручають охороняти ущелину. Він бачить котів, що наближаються туди, але розрізняє лише їхні силуети. Вояк вважає, що їх захопили, і викликає шалену тривогу. Увесь Клан насторожується, але незабаром виявляється, що це прибули «денні» вояки, Чорнодряпка, Біллішторм і Крутьколап. Землезуб просить вибачення.
Коли випадає сильний сніг, Небесні вояки починають досліджувати деякі печери далі вздовж ущелин. Землезуб побоюється, що вони впадуть зі скелі або замерзнуть на смерть. Вишнехвоста дражнить його, кажучи, що ніколи не бачила, щоб кіт так багато хвилювався. Коли Полинолап падає зі скелі в ущелину, Землезуб бачить його нерухоме тіло і кричить, що новак мертвий. Зненацька, Листозірка різко каже йому, щоб той припинив лякати інших, а також, щоб той приніс трохи моху. Чорний кіт, трохи шокований тоном провідниці, йде виконувати наказ.
Під час віче Листозірка згадує деяких котів, серед яких і Землезуб; вона хвалить його за гострий слух, завдяки якому вороги не підкрадуться до Клану. Кіт здивований тому, що до нього так звертаються та роблять такі компліменти. Горобцешуб дружелюбно штовхає вояка у спину. Пізніше, Чорнодряпка просить Листозірку взяти Землезуба на полювання, щоб показати йому, що йому раді в Клані. Вона також згадує, що він дуже боявся запитати про це будь-якого кота. Провідниця погоджується.
На полюванні з Листозіркою Землезуб ловить великого дрозда і дуже задоволений собою. Здається, він набуває впевненості в собі. Коли Листозірка проводить його повз напівзруйноване Двоножаче гніздо, кіт завмирає, побачивши його, і панікує, вважаючи, що Листозірка хоче, щоб він пішов. Листозірка збентежена, не розуміючи його страху, і допомагає йому повернутися до табору, щоб побачити Луноспіву.
Пізніше з’ясовується, що Землезуб колись жив у старому гнізді Двонога, і Двоніг знущався і нехтував ним, а також його тероризував собака, який там жив, через що Землезуб став таким боязким і недовірливим. Пелюстконоса, яка також колись жила з тим Двоногом, вражена тим, що Землезуб утік сам, оскільки кішка з кошенятами змогла врятуватися лише за допомогою Дощошуба та Небесних котів.
Згодом Землезуб бажає приєднатися до патруля, який хоче налякати Двонога, щоб той припинив знущатися над котами. Проте Листозірка вагається стосовно цього, тому що вона хвилюється, що кіт замерзне чи знову потрапить у полон. Зрештою, вона переконує його залишитися й охороняти табір, поки вони атакують.
Коли Веснянколапка намагається дістати з вулика трохи меду для Луноспіви, одним із ужалених котів стає Землезуб. Потім він розповідає Гострокігтю про це.
Пізніше, Листозірка включає Землезуба в патруль, який відправляється у Двоножаче місто, щоб допомогти Палимону. За кілька хвилин до битви з розбійниками Біллішторм хвалить кота, кажучи, що він сміливіший, ніж виглядає, і нагадавши, що одного разу він вигнав лисицю з території Небесного Клану, поки патруль застряг у кущах ожини.
Під час битви з Ошустом і його зграєю Землезуб помічає рудого кота, який підкрадається до Вишнехвостої, коли та зализує рану. Чорний вояк видає голосний вереск, і вони з Шугаєм одночасно кидаються на ворога.
Галерея[]
Пікселі[]
Примітки[]
Волоцюги | |
---|---|
Небесний Клан | |
---|---|
| |