Левожар

	Увага, це незавершена стаття. Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування. Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю.
Доробити: життєпис, допрацювати характер, додати стосунки, доповнити цитати

Використання цієї моделі для створення творчого контенту дозволяється лише за умови обов'язкового зазначення Вікі як власника моделі. Рекомендується додавати посилання на Вікі при публікації. Будь-які модифікації, зміни чи адаптації моделей під індивідуальні потреби суворо заборонені.

«Я знаю, як це — мати силу, яку не розуміє жоден інший кіт. Це найсильніше почуття самотності у світі.»

Думки Левожара про свої здібності, «Четвертий новак», с. 170, розділ 13

Левожар

Стать

Кіт

Статус

Живий

Імена

Ланцюг імен

Левко → Леволап → Левожар

Англійський ланцюг імен

Lionkit → Lionpaw → Lionblaze

Приналежність

Група

Громовий Клан

Посади

Посада

Вояк

Минулі посади

Кошеня → новак

Навчання

Виховник

Золошуб
У Темному Лісі: Шулікокриг, Тигрозір

Новаки

Голубокрила

Убивства

Убив/ла

Бурошубку, Клаптехвоста(як духа)

Появи у книгах

Дебют

«Прозір»

Появи

«Сила трьох», «Знамення Зореклану», «Герої Кланів. Хроніки Зореклану»

Левожар — широкоплечий^[1], гожий^[2] золотавий смугастий кіт^[3] із бурштиновими очима^[4], товстим хутром^[5], подертим вухом^[6], світлими й широкими лапами, гострими кігтями^[7], хутро біля яких густе і кущисте^[8] та могутніми і сильними лапами^[9].

Характер[]

Левожар — відданий і сильний вояк, який готовий на все, щоб захистити своїх друзів і родичів. Він дуже впевнений у своїх силах, і завжди готовий використовувати їх, щоб допомогти іншим. Левожар — хоробрий і безстрашний боєць, який не боїться зіткнутися з будь-яким суперником. Кіт готовий навіть наражати себе на небезпеку, щоб врятувати Клан. Незважаючи на усе це, Левожар також добрий і співчутливий воїн, який справді піклується про своїх однокланівців. Ще він — дисциплінований і відповідальний кіт, який серйозно ставиться до своїх обов’язків. Він — приклад вояка, що надихає і мотивує^{[джерело?]}.

Життєпис[]

Цикл «Сила трьох»[]

Прозір[]

Левко — кошеня Вивіркострибки та Ожинокігтя, брат Сойка та Падубки. Він разом із братом та сестрою тікає із табору, щоб знайти та вигнати лисенят. Коли ж вони їх знаходять, лисенята атакують Громових кошенят. Сойко, який впав у лощовину, залишається у Листоплесої, а Левко з Падубкою сидять посеред табору.

Левкові не спиться без Сойка, тому кіт виходить до табору та підслуховує сварку Косариконога та Порохошуба з Бурешубом. Кошеня помічає Мишколап, але не видає однокланівця.

Левко стає Леволапом та отримує у виховники Золошуба. Під час Зборища новоспечений новак знайомиться із Мільколапкою, Рінелапом, Вересолапкою та Стриболапкою. Особливу увагу Леволап звертає на Вересолапку, яка починає йому подобатися.

Під час полювання Громові вояки помічають Тіньових на своїй території. Леволап біжить до табору по допомогу, і його переслідує один із Тіньових котів. Проте звістку про напад Леволапові вдається передати, і Громовий Клан вступає у бій. Золотистий новак бачить, як Сойколап кидається на Соволапа, але Леволап, знаючи, що брат ніколи йому не пробачить, якщо він допоможе йому, вирішує лише повідомляти Сойколапові про рухи ворожого новака.

Коли собаки нападають на Вітряний Клан, Леволап рятує Вересолапку від пса. Під час денного Зборища Леволап разом із Бризолапом полює на білок. Обидва падають в нору, де їх мало не засипає землею, але Сойколап, який передбачив це, допомагає котам. Воронокрил витягує новаків із нори, і Листоплеса із Сойколапом лікують їх.

Темна ріка[]

Під час Зборища Леволап домовляється із Вересолапкою про зустріч на кордоні, однак Падуболапка швидко дізнається про таємні зустрічі брата, тому побачення доводиться зупинити.

Згодом Вересолапка показує Леволапові тунелі. Кішка каже, що це може бути ідеальним місцем для їхніх зустрічей. Новаки створюють Темний Клан, де Вересолапка стає Вересозіркою, провідницею, а Леволап — Левокігтем, її воєводою. Повертаючись до табору, Леволап повторює собі, що вірний тільки Громовому Кланові, та все ж знає, що це брехня.

Після чергової зустрічі Леволап бачить духи Тигрозора та Шулікокрига. Вони представляються, називаючи себе родичами Леволапа, але швидко зникають.

Під час патрулювання Леволап з іншими помічає, що Вітряні коти полюють на білок. Патруль розповідає про це решті Клану, і Падуболапка цікавиться думкою Леволапа, чи варто говорити Вогнезорові про крадіжку здобичі під час Зборища. Новак вагається й каже, що варто залишити Вітряний Клан у спокої.

Сойколап та Леволап ідуть до озера, щоб забрати Сойколапову палицю. Золотистий новак рятує брата, коли той ледь не тоне в спробі дістати палицю з води.

Леволап тренується разом із Бубколапом. Кремовий новак легко перемагає Леволапа, що дуже розчаровує Золошуба. Вояк знову показує прийом своєму новаку, а потім залишає його наодинці. Тигрозір допомагає Леволапові вивчити бойовий прийом, і після цього коту вдається перемогти Бубколапа. Ожинокіготь не розуміє, звідки Леволап дізнався про додатковий помах кігтем.

Падуболапка зникає, і Громовий Клан вважає, що її взяли у полон Вітряні коти. Леволап запитує у Вересолапки, чи правда це, але новачка відповідає, що Вітряний Клан Падуболапку не бачив. Потім до Леволапа навідується Шулікокриг. Привид називає кота зрадником і каже, що тунелі можна було б використати, як спосіб для нападу на Вітряний Клан. Шулікокриг додає, що Вітряний Клан також може одного дня напасти через тунелі.

У битві проти Вітряного Клану Леволап використовує прийом Тигрозора на Бризолапові, відкидуючи кота в потік. Після цього Леволап вирішує припинити зустрічі з Вересолапкою. Кішка сподівається, що вояцтво буде цього варте.

Після того, як зникли Вітряні кошенята, Леволап припускає, що вони могли піти в тунелі, адже Вересолапка розповідала, як одного разу малі майже знайшли тунелі. Кошенята Дрокохвостої й справді виявляються в тунелях, і Леволап допомагає повернути їх до Вітряного Клану.

Вигнанці[]

Під час одного з тренувань Леволап бездоганно виконує складний бойовий прийом, чим дивує інших. Після цього золотистий новак дорікає Золошубові, що той не показує йому жорсткіших прийомів, а також каже, що може впоратися з будь-чим. Між Золошубом і Леволапом зав'язується бійка. Коти б'ються на повну силу, і коли в хід йдуть кігті, нажаханий Орлякошуб розбороняє їх. Золошуб хвалить Леволапа і каже іншим новакам, що вони мають бути такими ж вправними, як він.

Леволапу, Сойколапу та Падуболапці вдається вмовити Вогнезора, щоб той також відпустив їх в гори, аби допомогти Племені впоратися з волоцюгами. Після цього Леволап й Ожинокіготь ідуть до Тіньового Клану, щоб попросити Вохрошубку піти разом із ними. Там Громовий новак знайомиться з кошенятами Вохрошубки, своїми родичами.

Під час мандрівки коти зустрічають Мурка. Поки старші розмовляють з ним, Леволап невдоволено каже, що цей кицюня їх тільки затримує.

Пізніше Леволап, Бризолап і Падуболапка полюють в покинутому гнізді Двоногів, де на них нападають собаки, але на допомогу новакам приходить Мурко.

Коли мандрівники приходять до Племені, Ожинокіготь доручає Леволапові, Падуболапці та Бризолапові навчати першаків бойовим прийомам. Але перше тренування золотистий кіт пропускає, бо йде в патруль, який буде встановлювати кордони Племені.

Перед битвою з волоцюгами Леволап, Бризолап, Рінь і Падуболапка через дах залазять до печери ворогів, щоб налякати і вигнати їх назовні, де будуть чекати вояки. Під час битви Леволап з легкістю перемагає супротивників, але після неї бачить, що увесь в крові. Проте виявляється, що це кров волоцюг, а сам Леволап вийшов неушкодженим з битви.

Після битви Сойколап розповідає братові й сестрі про пророцтво.

Затемнення[]

Повернувшись до лісу, Леволап продовжує тренуватися із Тигрозором і Шулікокригом. Новак розповідає їм про почуте від Сойколапа пророцтво. Але це викликає сміх у Тигрозора. Темний вояк каже, що є тільки один шлях до сили – тренування.

Під час патрулювання Падуболапка знаходить стару нору. Вона повертається до решти патруля й каже, що там нічого немає. Леволап бачить, що це не так. Він знаходить ту нору й виявляє, що знайшов ще один прохід до тунелів. Новак зі злістю здогадується, що сестра нічого йому не казала, бо боїться, що він знову почне зустрічатися з Вересолапкою.

Уночі Вітряний Клан нападає на табір Громових котів. Леволап піднімає тривогу, а сам кидається на поле битви. За наказом Золошуба, новак доправляє старійшин до Високого Виступу, але раптом битва припиняється. Вогнезір розмовляє з Однозором, і виявляється, що Вітряний провідник напав, щоб поставити сусідів на місце. Після цього Вітряні коти покидають табір. Леволапа включають у патруль, що має прослідкувати, чи покинули нападники Громову територію. Стає відомо, що Вітряні коти розділилися та розбіглися по Громових землях. Леволап здогадується, що вороги прокралися через той новий тунель, і шкодує, що не розповів про нього. Патруль потрапляє в пастку Вітряного Клану.

Серед нападників Леволап знаходить Вересолапку й звинувачує її у зрадництві, вважаючи, що вона розповіла своїм однокланівцям про тунелі, проте кішка каже, що це зробила Осетка. Новак їй не вірить і ледь не вбиває Воронокрила, що намагався знайти Вересолапку. Битву зупиняє затемнення, що раптово накотилося на ліс. Налякані коти розбігаються по домівках. Леволап каже Вересолапці, що ніколи не забуде, що вона вчинила.

Після битви Леволап розмірковує, що не може довіряти навіть сонцю, лише собі та своєму Кланові. Він приєднується до вояків, які обговорюють раптове затемнення. Ожинокіготь дає слово Леволапові, і той оголошує, що потрібно провчити Вітряний Клан, проте воєвода каже, що вони пролили достатньо крові. Леволап розпитує Сойколапа, чи відомо йому щось. Новак-медикіт думає, що єдиний спосіб дізнатися про все – поговорити із Солом, який зовсім нещодавно попереджав котів про зникнення сонця.

Сойколап, Леволап і Падуболапка знаходять Сола. Вони погоджуються облаштувати самітникові кубло на кордоні, аби потім дізнатися у нього більше про пророцтво. Але котів ловить Тіньовий патруль та відводить до табору. Там Сол і залишається, а новаків проганяють геть.

Під час патруля Леволап зустрічає Тигрозора. Двійко котів свариться, а Тигрозір, не вірячи в пророцтво, гарчить, що Леволапові просто щастить.

Уві сні Леволап бачить під своїми лапами закривавлене тіло Вересолапки. Спочатку кіт тріумфує, та коли прокидається, йому стає зле. Наприкінці книги Леволап стає вояком на ім'я Левожар.

Довгі тіні[]

Левожар вмовляє Золошуба попрацювати над його бойовими навичками. Вояки б’ються на тренувальній лощовині. Пізніше їх зупиняє патруль Вогнезора, й провідних сварить, здається, дорослих котів, за бій, який вони зробили.

Пізніше Вохрошубка приносить своїх кошенят у Громовий Клан. Світолапка, Жаролап і Тигролап говорять, що Сол переконав Тіньовий Клан перестати вірити у Зореклан.

Трійця та Тіньові новаки створюють фальшивий знак від Зореклану, який трохи пізніше, перетворюється на справжній, коли з'являються Зорещерб і Носошморг. Це змушує знову повірити Чорнозору у Зоряний Клан.

Сойколап просить Левожара назбирати котячої м’яти на території Вітряного Клану, однак золотавого смуганя знову мучить видіння з Вересолапкою і той відмовляється, адже боїться, що кошмар може здійснитися.

Усе-таки Левожар вирішує піти по котячу м'яту. Його зустрічає вже воячка Вересохвістка, і в них зав'язується нетривала розмова. Кішка відпускає смуганя в тунелі, і каже, що отримала вояцьке ім’я: Вересохвістка.

Під час пожежі Золошуб не пропускає обраних. Через безвихідність Вивіркострибка розкриває, що не була матір’ю цих трьох, а Ожинокіготь не є їхнім батьком, проте він так думає, що є.

Перед Зборищем Вогнезір втомлюється чекати Золошуба, і коти йдуть без нього, але на кордоні Вітряного Клану біля потоку патруль знаходить його мертве тіло. Левожар йде з Порохошубом та Сіросмугом віднести тіло померлого. Листоплеса знаходить рану на його шиї, яка підтверджує, що це був не нещасний випадок, а вбивство.

Сходить сонце[]

Левожар б’ється з Тигрозором і обіцяє ніколи сюди не повертатися. У Левожара питають, чи в Золошуба були вороги, вояк сказав, що не знає. Вогнезір збирає патруль, аби зробити переговори з Вітряним Кланом і бере Ожинокіготя, Орлякошуба, Карохвістку та Левожара. Золоніжка повідомляє, що вона бачила Сола в той день, коли вбили Золошуба біля кордону з Громовим і Вітряним Кланами. Вогнезір дякує за повідомлення воєводи і патруль повертається до табору. Левожар є в патрулі, який вирушає до Сонцепаду на пошуки Сола.

Коли патруль прийшов в печеру, де жила Північ, її та Сола там не було, тоді патруль вирішив шукати Сола в іншому місці.

За патрулем біжать собаки. Їх рятує темно-коричнева киця, яку звати Джинго і вона знайомить вояків з іншими котами. Виявляється, що самітники знають Сола, і вони розповідають історію, що плямистий самітник їм зробив. Потім з'являється чорний кіт, якого звати Чорнявець, і каже, що собаки вбили його брата Перчика, і віднині чорний кіт ненавидить Сола. Патруль відправляється до гнізда Мурка. Патруль зустрічає Сол із Мурком. Вояки вирішили взяти в Громовий Клан Мурка, оскільки він не переживе самотність.

Патруль повернувся до табору із Солом та Мурком. Мурка відводять до кубла старійшин. Вогнезір питає Сола, чи він вбив Золошуба, але той не дав конкретної відповіді. Пізніше Левожар з новаками зустрічають провідників трьох Кланів, і вояк відводить їх до Вогнезора.

Левожар забирає Сола з його кубла і відправляє його до покинутого кубла Двоногів, щоб він сказав йому, хто їхній батько. Уранці Березопад був настрашений тим, що Сол зник. Трійця йде до Сола. Самітник нічого важливого не каже, і коти повертається до табору.

Левожара, Сойкопера та Падуболистку сварять через те, що вони були на Тіньовій території, і ті обіцяють, що більше такого ніколи не повториться.

Трійця знову повертається до Сола, щоб він сказав, хто їхній батько, але самітник каже, що Громовий Клан звинуватив Тіньовий у крадіжці здобичі. Левожар говорить до Сола що більше вони сюди не повернуться.

Сойкопер розповідає, що Воронокрил їхній батько. Трійця ввечері йде до Вітряного кордону. Левожар вимагає у Вітряного патруля, щоб вони привели Воронокрила. Чорний вояк говорить, що він немає інших кошенят, крім Бризошуба, і Трійця повертається до табору.

Левожар намагається зупинити Падуболистку під час Зборища, але вона відкриває їхню таємницю.

Вояк кидається на свого брата, щоб той не побіг у тунелі. Сойкопер говорить, що пророцтво ще не закінчено, і третім котом може бути один із кошенят Білокрилої.

Цикл «Знамення Зореклану»[]

Четвертий новак[]

Левожар присутній на Зборищі, коли Леопардозірка хоче, щоб вся риба в озері належала Річковому Клану. Перед початком Зборища він зустрічає Світлолапку і Тигролапа, але говорить з ними стримано, як із звичайними вояками іншого Клану. Він зауважує, що краще мати друзів серед інших Кланів, ніж ворогів. Кіт сидить між Сіросмугом і Карохвісткою.

Під час обговорення питань Кланів Левожар припускає, що Вогнезір зробив Вивіркострибку наставницею Ружопелюстки, щоб підкреслити, що вона все ще дуже потрібна Громового Клану.

Після Зборища він разом чз Сойкопером обговорює поведінку Леопардозірки під час Зборища й дізнається, що нещодавно Річкова провідниця втратила два життя.

Повернувшись у табір, Левожар присутній в патрулі разом із Хмарохвостом та іншими котами, який вирушає до озера по воду. Пізніше Вогнезір посвячує його виховником Голуболапки. Він і його новачка приєднуються до патруля з Попелюшкосердою та Плющолапкою. Плющолапка знаходить мертву рибу і обнюхує її. Цей запах привертає увагу Річкового вояка Дощешторма. Сірий кіт намагається дістати новачку, але застрягає в болоті та мало не гине. Громовий патруль рятує його та супроводжує до Громового табору. Невдовзі Голуболапка розповідає про брунатних створінь, що перегородили течію. Левожар думає, що вона — третя з пророцтва.

Згодом Левожар із Голуболапкою вирушають разом із Пелюсткошубкою, Брижохвостом, Жабоногом, Тигросердом, Смичковусою та Білохвісткою, котами з інших Кланів, шукати брунатних істот, які загородили річку. Коли патруль добирається до греблі, починається битва, і один з бобрів ранить Левожара, а Голуболапка сильно хвилюється за свого наставника. Незважаючи на те, що під час першої битви гине Брижохвіст, у них виходить з другого разу виконати місію та зруйнувати греблю разом з допомогою кицюнь, Помаранча, Лобзика та Проліски, і самітника Гая.

Після повернення до табору, коли Маколеда народжує кошенят, Вишеньку та Кротика, Левожар заходить до ясел й бачить, як Тигрозір, Шулікокриг і Зорелом дивляться на новонароджених. Пізніше він доповідає про це Сойкоперу, а той каже йому, що насувається велика битва між Зорекланом і Темним Лісом.

Стихле відлуння[]

Вогнезір пропонує Голуболапці піти з ним та Левожаром в досвітній патруль якраз тоді, коли золотистий кіт, позіхаючи, виходить з вояцького кубла. Левожар дивлячись на Голубколапку, розуміє, що з нею щось не так. Коли Плющолапка наступає на скалку, Левожар щиро дивується, дізнаючись, що це уламки палиці Сойкопера. Потім він вчить Голуболапку лазити по деревах разом із Попелюшкосердою та Плющолапкою. Левожар вважає, що атакувати з дерев — лише для боягузів, але не каже цього. Він, як і його брат, досі не вибачив Вивіркострибку та Листоплесу за те, що вони брехали про їхніх справжніх батьків. Потім він стоїть із Голубколапкою та Сойкопером, коли Вогнезір розповідає котам про пророцтво «кров від твоєї крові» та коли вони розповідають йому, що вони — та трійця з пророцтва.

Кіт цікавиться у Сойкопера, чому він зламав палицю та чому вона була йому важлива. Сірий смугань розповідає брату про древніх котів, які пізніше стали Племенем Стрімкої Води та про таємничого кота, Скелю, та печеру, де він його вперше побачив. Левожар згадує про нічні ігри з Вересолапкою в тій самій печері та злиться на брата, коли той заглядає в його думки.

Пізніше Левожар разом із Сіросмугом та Порохошубом витягує Тернолапку, коли її й Довгохвоста придавлює деревом, демонструючи свою неймовірну силу, чим вражені його побратими. Коли новачка каже, що не відчуває задніх лап, Левожар задумується, чи подякує йому колись коричнева кішка за порятунок її життя.

Згодом уночі Левожару не спиться, тому він вирішує прогулятися. До нього приєднується Попелюшкосерда, і коти починають гратися, змагаючись між собою, і Левожар починає розуміти, що відчуває симпатію до сірої киці, але задумується, чи відчуває вона те саме. Під час гри він відчуває схожість між Попелюшкосердою та Вересохвісткою та між їхніми іграми, але нагадує собі, що Попелюшкосерда не Вересохвістка, і що немає нічого поганого, щоб дружити з нею. Наступного ранку Попелюшкосерда поводиться з Левожаром по-звичайному, і другий засмучується, думаючи, чи не тішилася вона під час вчорашньої прогулянки так само, як він.

Під час сутички з Тіньовим Кланом він нападає на Бурошубку, яка вчепилася зубами в шию Вогнезора. Із великим старанням вояк відриває Тіньову воєводу від провідника, однак завдані Вогнезорові поранення виявляються смертельно тяжкими, і він втрачає одне зі своїх життів. У запалі бою Левожар, не стримавши власної сили, позбавляє життя Тіньову кішку.