Вікі з Котів-Вояків
Вікі з Котів-Вояків
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків
Використання цієї моделі для створення творчого контенту дозволяється лише за умови обов'язкового зазначення Вікі як власника моделі. Рекомендується додавати посилання на Вікі при публікації. Будь-які модифікації, зміни чи адаптації моделей під індивідуальні потреби суворо заборонені.
Плашки 2
Увага, це незавершена стаття.
Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування.
Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю.
Доробити: «Четвертий новак», «Стихле відлуння», «Нічні голоси»

Левожар — шипокоплечий[1], гожий[2] золотавий смугань з бурштиновими очима[3] з подертим вухом[4] і світлими й широкими лапами, а хутро біля кігтів густе і кущисте[5]. Його задні лапи могутні і сильні[6], а кігті гострі[7].

Характер[]

Левожар — відданий і сильний вояк, який готовий на все, щоб захистити своїх друзів і родичів. Він дуже впевнений у своїх силах, і завжди готовий використовувати їх, щоб допомогти іншим. Левожар — хоробрий і безстрашний боєць, який не боїться зіткнутися з будь-яким суперником. Кіт готовий навіть наражати себе на небезпеку, щоб врятувати Клан. Незважаючи на усе це, Левожар також добрий і співчутливий воїн, який справді піклується про своїх однокланівців. Ще він — дисциплінований і відповідальний кіт, який серйозно ставиться до своїх обов’язків. Він — приклад вояка, що надихає і мотивує.

Життєпис[]

Цикл «Сила трьох»[]

Прозір[]

Левко — кошеня Вивіркострибки та Ожинокігтя, брат Сойка та Падубки.

Він разом з братом та сестрою тікає з табору, щоб знайти та вигнати лисенят. Коли ж вони їх знаходять, лисенята атакують Громових кошенят. Сойко, який впав у лощовину, залишається у Листоплесої, а Левко з Падубкою сидять посеред табору.

Левкові не спиться без Сойка, тому кіт виходить до табору та підслуховує сварку Косариконога та Порохошуба з Бурешубом. Кошеня помічає Мишколап, але не видає однокланівця.

Левко стає Леволапом та отримує у виховники Золошуба.

Під час Зборища Леволап знайомиться з Мільколапкою, Рінелапом, Вересолапкою та Стриболапкою. Особливу увагу Леволап звертає на Вересолапку, яка починає йому подобатися.

Під час полювання Громові вояки помічають Тіньових на своїй території. Леволап біжить до табору по допомогу, і його переслідує один з Тіньових котів. Але звістку про напад Леволапові вдається передати, і Громовий Клан вступає в бій. Золотистий новак бачить, як Сойколап кидається на Соволапа, але Леволап, знаючи, що брат ніколи йому не пробачить, якщо він допоможе йому, вирішує лише повідомляти Сойколапові про рухи ворожого новака.

Коли собаки нападають на Вітряний Клан, Леволап рятує Вересолапку від пса.

Під час денного Зборища Леволап разом з Бризолапом полює на білок. Обидва падають в нору, де їх мало не засипає землею, але Сойколап, який передбачив це, допомагає котам. Воронокрил витягує новаків з нори, і Листоплеса із Сойколапом лікують їх.

Темна ріка[]

Під час Зборищв Леволап домовляється з Вересолапкою про зустріч на кордоні, але Падуболапка швидко дізнається про таємні зустрічі брата, тому побачення доводиться зупинити.

Згодом Вересолапка показує Леволапові тунелі. Кішка каже, що це може бути ідеальним місцем для їхніх зустрічей. Новаки створюють Темний Клан, де Вересолапка стає Вересозіркою, провідницею, а Леволап — Левокігтем, її воєводою. Повертаючись до табору, Леволап повторює собі, що вірний тільки Громовому Кланові, та все ж знає, що це брехня.

Після чергової зустрічі Леволап бачить духи Тигрозора та Шулікокрига. Вони представляються, називаючи себе родичами Леволапа, але швидко зникають.

Під час патрулювання Леволап з іншими помічає, що Вітряні коти полюють на білок. Патруль розповідає про це решті Клану, і Падуболапка цікавиться думкою Леволапа, чи варто говорити Вогнезорові про крадіжку здобичі під час Зборища. Новак вагається й каже, що варто залишити Вітряний Клан у спокої.

Сойколап та Леволап ідуть до озера, щоб забрати Сойколапову палицю. Золотистий новак рятує брата, коли той ледь не тоне в спробі дістати палицю з води.

Леволап тренується разом з Бубколапом. Кремовий новак легко перемагає Леволапа, що дуже розчаровує Золошуба. Вояк знову показує прийом своєму новаку, а потім залишає його наодинці. Тигрозір допомагає Леволапові вивчити бойовий прийом, і після цього коту вдається перемогти Бубколапа. Ожинокіготь не розуміє, звідки Леволап дізнався про додатковий помах кігтем.

Падуболапка зникає, і Громовий Клан вважає, що її взяли у полон Вітряні коти. Леволап запитує у Вересолапки, чи правда це, але новачка відповідає, що Вітряний Клан Падуболапку не бачив. Потім до Леволапа навідується Шулікокриг. Привид називає кота зрадником і каже, що тунелі можна було б використати, як спосіб для нападу на Вітряний Клан. Шулікокриг додає, що Вітряний Клан також може одного дня напасти через тунелі.

У битві проти Вітряного Клану Леволап використовує прийом Тигрозора на Бризолапові, відкидуючи кота в потік.

Леволап вирішує припинити зустрічі з Вересолапкою. Кішка сподівається, що вояцтво буде цього варте.

Після того, як зникли Вітряні кошенята, Леволап припускає, що вони могли піти в тунелі, адже Вересолапка розповідала, як одного разу малі майже знайшли тунелі. Кошенята Дрокохвостої й справді виявляються в тунелях, і Леволап допомагає повернути їх до Вітряного Клану.

Вигнанці[]

Під час одного з тренувань Леволап бездоганно виконує складний бойовий прийом, чим дивує інших. Після цього золотистий новак дорікає Золошубові, що той не показує йому жорсткіших прийомів, а також каже, що може впоратися з будь-чим. Між Золошубом і Леволапом зав'язується бійка. Коти б'ються на повну силу, і коли в хід йдуть кігті, нажаханий Орлякошуб розбороняє їх. Золошуб хвалить Леволапа і каже іншим новакам, що вони мають бути такими ж вправними, як він.

Леволапу, Сойколапу та Падуболапці вдається вмовити Вогнезора, щоб той також відпустив їх в гори, аби допомогти Племені впоратися з волоцюгами. Після цього Леволап й Ожинокіготь ідуть до Тіньового Клану, щоб попросити Вохрошубку піти разом з ними. Там Громовий новак знайомиться з кошенятами Вохрошубки, своїми родичами.

Під час мандрівки коти зустрічають Мурка. Поки старші розмовляють з ним, Леволап невдоволено каже, що цей кицюня їх тільки затримує.

Пізніше Леволап, Бризолап і Падуболапка полюють в покинутому гнізді Двоногів, де на них нападають собаки, але на допомогу новакам приходить Мурко.

Коли мандрівники приходять до Племені, Ожинокіготь доручає Леволапові, Падуболапці та Бризолапові навчати першаків бойовим прийомам. Але перше тренування золотистий кіт пропускає, бо йде в патруль, який буде встановлювати кордони Племені.

Перед битвою з волоцюгами, Леволап, Бризолап, Рінь і Падуболапка через дах залазять до печери ворогів, щоб налякати і вигнати їх назовні, де будуть чекати вояки. Під час битви Леволап з легкістю перемагає супротивників, але після неї бачить, що увесь в крові. Проте виявляється, що це кров волоцюг, а сам Леволап вийшов неушкодженим з битви.

Після битви Сойколап розповідає братові й сестрі про пророцтво.

Затемнення[]

Повернувшись до лісу, Леволап продовжує тренуватися з Тигрозором та Шулікокригом. Новак розповідає їм про почуте від Сойколапа пророцтво. Але це викликає сміх у Тигрозора. Темний вояк каже, що є тільки один шлях до сили – тренування.

Під час патрулювання Падуболапка знаходить стару нору. Вона повертається до решти патруля й каже, що там нічого немає. Леволап бачить, що це не так. Він знаходить ту нору й виявляє, що знайшов ще один прохід до тунелів. Новак зі злістю здогадується, що сестра нічого йому не казала, бо боїться, що він знову почне зустрічатися з Вересолапкою.

Вночі Вітряний Клан нападає на табір Громових котів. Леволап піднімає тривогу, а сам кидається в гущавину битви. За наказом Золошуба новак доправляє старійшин до Високого Виступу, але раптом битва припиняється. Вогнезір розмовляє з Однозором, і виявляється, що Вітряний провідник напав, щоб поставити сусідів на місце. Після цього Вітряні коти покидають табір. Леволапа включають у патруль, що має прослідкувати, чи покинули нападники Громову територію. Стає відомо, що Вітряні коти розділилися та розбіглися по Громових землях. Леволап здогадується, що вороги прокралися через той новий тунель, і шкодує, що не розповів про нього. Патруль потрапляє в пастку Вітряного Клану.

Серед нападників Леволап знаходить Вересолапку й звинувачує її у зрадництві, вважаючи, що вона розповіла своїм однокланівцям про тунелі, проте кішка каже, що це зробила Осетка. Новак їй не вірить і ледь не вбиває Воронокрила, що намагався знайти Вересолапку. Битву зупиняє затемнення, що раптово накотилося на ліс. Налякані коти розбігаються по домівках. Леволап каже Вересолапці, що ніколи не забуде, що вона вчинила.

Після битви Леволап розмірковує, що не може довіряти навіть сонцю, лише собі та своєму Кланові. Він приєднується до вояків, які обговорюють раптове затемнення. Ожинокіготь дає слово Леволапові, і той оголошує, що потрібно провчити Вітряний Клан, проте воєвода каже, що вони пролили достатньо крові. Леволап розпитує Сойколапа, чи відомо йому щось. Новак-медикіт думає, що єдиний спосіб дізнатися про все – поговорити із Солом, який зовсім нещодавно попереджав котів про зникнення сонця.

Сойколап, Леволап і Падуболапка знаходять Сола. Вони погоджуються облаштувати самітникові кубло на кордоні, аби потім дізнатися у нього більше про пророцтво. Але котів ловить Тіньовий патруль та відводить до табору. Там Сол і залишається, а новаків проганяють геть.

Під час патруля Леволап зустрічає Тигрозора. Двійко котів свариться, а Тигрозір, не вірячи в пророцтво, гарчить, що Леволапові просто щастить.

Уві сні Леволап бачить під своїми лапами закривавлене тіло Вересолапки. Спочатку кіт тріумфує, та коли прокидається, йому стає зле.

Наприкінці Леволап стає вояком на ім'я Левожар.

Довгі тіні[]

Левожар вмовляє Золошуба попрацювати над його бойовими навичками. Вояки б’ються на тренувальній лощовині. Пізніше їх зупиняє патруль Вогнезора, й провідних сварить, здається, дорослих котів, за бій, який вони зробили.

Пізніше Вохрошубка приносить своїх кошенят у Громовий Клан. Світолапка, Жаролап і Тигролап говорять, що Сол переконав Тіньовий Клан перестати вірити у Зореклан.

Трійця та Тіньові новаки створюють фальшивий знак від Зореклану, який трохи пізніше, перетворюється на справжній, коли з'являються Зорещерб та Носошморг. Це змушує знову повірити Чорнозору у Зоряний Клан.

Сойколап просить Левожара назбирати котячої м’яти на території Вітряного Клану. Але золотавого смуганя знову мучить видіння з Вересолапкою і той відмовляється, адже боїться, що кошмар може здійснитися.

Усе-таки Левожар вирішує піти по котячу м'яту. Його зустрічає вже воячка Вересохвістка, і в них зав'язується нетривала розмова. Кішка відпускає смуганя в тунелі, і каже, що отримала вояцьке ім’я - Вересохвістка.

Під час пожежі Золошуб не пропускає обраних. Через безвихідність Вивіркострибка розкриває, що не була матір’ю цих трьох, а Ожинокіготь не є їхнім батьком, але він так думає, що є.

Перед Зборищем Вогнезір втомлюється чекати Золошуба, і коти йдуть без нього, але на кордоні Вітряного Клану біля потоку патруль знаходить його мертве тіло. Левожар йде з Порохошубом та Сіросмугом віднести тіло померлого. Листоплеса знаходить рану на його шиї, яка підтверджує, що це був не нещасний випадок, а вбивство.

Сходить сонце[]

Левожар б’ється з Тигрозором і обіцяє ніколи сюди не повертатися. У Левожара питають, чи в Золошуба були вороги, вояк сказав, що не знає. Вогнезір збирає патруль, аби зробити переговори з Вітряним кланом і бере Ожинокіготя, Орлякошуба, Карохвістку та Левожара.

Золоніжка повідомляє, що вона бачила Сола в той день, коли вбили Золошуба біля кордону з Громовим і Вітряним Кланами. Вогнезір дякує за повідомлення воєводи і патруль повертається до табору. Левожар є в патрулі, який вирушає до Сонцепаду на пошуки Сола.

Коли патруль прийшов в печеру, де жила Північ, її та Сола там не було, тоді патруль вирішив шукати Сола в іншому місці.

За патрулем біжать собаки. Їх рятує темно-коричнева киця, яку звати Джинго і вона знайомить вояків з іншими котами. Виявляється, що самітники знають Сола, і вони розповідають історію, що плямистий самітник їм зробив. Потім з'являється чорний кіт, якого звати Чорнявець, і каже, що собаки вбили його брата Перчика, і віднині чорний кіт ненавидить цього кота. Патруль відправляється до гнізда Мурка.

Патруль зустрічає Сол з Мурком. Вояки вирішили взяти в Громовий Клан Мурка, бо він не переживе самотність.

Патруль повернувся до табору із Солом та Мурком. Мурка відводять до кубла старійшин. Вогнезір питає Сола, чи він вбив Золошуба, але той не дав конкретної відповіді. Медозела врятувала Тернинку від змії, але змія вкусила воячку.

Потім прибігають коти. Листоплеса дивиться на Медозелу, але нічого не робить. Медикішку питає Бубконіс, чому вона не допомагає, а медикішка відповідає, що від зміїного укусу немає ліків. Незабаром Медозела помирає. Порохошуб бере Левожара для того, щоб він назбирав ожинник з новаками.

Левожар з новаками зустрічають провідників трьох Кланів, і вояк відводить їх до Вогнезора.

Левожар забирає Сола з його кубла і відправляє його до покинутого кубла Двоногів, щоб він сказав йому, хто їхній батько. Вранці Березопад був настрашений тим, що Сол зник. Трійця йде до Сола. Самітник нічого важливого не сказав, і трійця повертається до табору.

Левожара, Сойкопера та Падуболистку сварять через те, що вони були на Тіньовій території та обіцяють, що більше такого ніколи не повториться.

Трійця знову повертається до Сола, щоб він сказав, хто їхній батько, але самітник каже, що Громовий Клан обвинуватив Тіньовий у крадіжці здобичі. Левожар говорить до Сола що більше вони сюди не повернуться.

Сойкопер розповідає, що Воронокрил їхній батько. Трійця ввечері йде до Вітряного кордону. Левожар вимагає у Вітряного патруля, щоб вони привели Воронокрила. Чорний вояк говорить, що він немає інших кошенят крім Бризошуба. Трійця повертається до табору.

Левожар намагається зупинити Падуболистку під час Зборища, але вона відкриває їхню таємницю.

Вояк кидається на свого брата, щоб той не побіг у тунелі. Сойкопер говорить, що пророцтво ще не закінчено, третім котом може один із кошенят Білокрилої.

Цикл «Знамення Зореклану»[]

Четвертий новак[]

Цей розділ потребує заповнення...


Стихле відлуння[]

Цей розділ потребує заповнення...


Нічні голоси[]

Цей розділ потребує заповнення...


Родовід[]

Мати:

Батько:

Названа мати:

Названий батько:

Сестра:

Брат:

Єдинокровний брат:

Тітка:

Дядько:

Бабусі:

Дідусі:

Двоюрідні бабусі:

Двоюрідні дідусі:

Двоюрідні дідусі/бабусі:

Прадід:

Двоюрідний прадід:

Далекі родичі:

Галерея[]

Пікселі[]

Офіційні зображення[]

Цікаві факти[]

  1. Левожара назвали так через його зовнішність.

Помилки[]

  1. У книзі «Прозір», на сторінці 155, Левожар був названий Левосердом.
  2. У книзі «Прозір», на сторінці 52, Левожара описали куцохвостим.
  3. У книзі «Темна ріка», на сторінці 141 Левожар не йде на Зборище, а на сторінці 150 він там присутній.
  4. У книзі «Вигнанці», на сторінці 170, Левожара описали рудим.
  5. У книзі «Четвертий новак», на сторінці 35, Левожар був названий Левожером.

Цитати[]

Думки Леволапа: «Він не міг довіряти їй. Він не міг довіряти сонцю. Він міг довіряти лише собі та своєму Клану.»

Думки Леволапа, «Затемнення», с. 256, розділ 18

Примітки[]

Advertisement