Вікі з Котів-Вояків
Register
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків
Використання цієї моделі при створенні творчого контенту дозволене лише за умови вказання Вікі як власника моделі ("Моделі взяті з Вікі з "Котів-Вояків"", бажано додавати посилання). Переробляти, модернізувати, змінювати моделі під себе заборонено.

Леопардозірка — могутня пошрамована[1] широкоплеча[2] золотава войовниця зі строкатою шубкою[3], бурштиновими очима[4] та довгим хвостом[5].

Характер[]

Леопардозірка завжди виділялася своєю ворожістю, пихатістю та недовірою до чужаків. Ця кішка досить різка, зухвала й холоднокровна, інколи навіть може бути жорстокою. Напрочуд злопам'ятна, готова знищити всіх, хто скривдить дорогих їй котів. Леопардозірка була амбітною воячкою, доволі рішучою та хороброю.

Тим не менш, войовниця може бути доброю та привітною, принаймні до своїх однокланців. Іноді вона може приймати необдумані рішення й слухати більше серце, аніж розум. Та все ж, Леопардозірка — чудова провідниця, яка вчиться на своїх помилках.

Життєпис[]

Цикл «Пророцтва починаються»[]

Вогонь і крига[]

Спочатку ми бачимо Леопардошубку в битві біля міжгір'я. Саме в цій битві загинув учень Леопардошубки — Білокіготь. Через це воєвода зненавиділа Сіросмуга та Вогнесерда і дає прямо їм це знати.

Леопардошубка б'ється із Вогнесердом в битві разом із Тіньовим Кланом. Вона сильно ранить Громового вояка, вкладаючи в битву всю лють та сум від втрати її учня Білокігтя.

Ліс таємниць[]

Леопардошубка не приховує своєї неприязні до Сіросмуга та Вогнесерда. На відміну від Кривозора, вона не бажає співпрацювати із іншими Кланами.

Коли вона знаходить Вогнесерда та Сіросмуга з кошенятами Мрячконіжки, воєвода трохи вороже налаштована до Громових котів. Проте коли вона дізнається, що вояки врятували кошенят, кішка стає менш вимогливою. Вона веде своїх котів, щоб вирішити питання щодо кошенят Срібнострумки і дуже дивується, коли Сіросмуг вирішує віднести кошенят до Річкового Клану.

Здіймається буря[]

На Зборищі Вогнесерд запитує у Леопардошубки, як почуваються Сіросмуг і його кошенята. Кішка відповідає, що нормально і хвалить кошенят. До розмови приєднується Мишошубка і питає про поповнення у Річковому Клані. Леопардошубка каже, що у них з'явилося багато кошенят у цьому сезоні. Вогнесерд згадує, що Річкова воєвода досі ображена на нього і Сіросмуга за той випадок із Білокігтем.

Під час пожежі на Громовій територій Леопардошубка допомає переляканим котам переправитись на інший берег річки. Вона витягує Дрібновуха на берег разом з Вогнесердом. Потім кішка запрошує втомлених котів пересидіти пожежу тут і проводить до табору. Вона розказує про все Кривозору і запевняє, що вогонь не перекинеться на цей берег. Вогнесерд від імені Клану дякує Річковій воєводі. Та пропонує поховати Громового старійшину, Плямошкура, але рудий кіт увічливо відмовляється.

Небезпечний шлях[]

Сіросмуг розповідає Вогнесерду, що Кривозір тяжко хворий і Леопардошубка скоро займе його місце. Також він згадує, що до них у табір приходив Тигрозір, щоб поговорити з Річковою воєводою. Вони про щось таємно розмовляли, і кішка відганяє Сіросмуга геть, коли той намагається підслуховувати.

На Зборище Леопардошубка приводить невеликий загін котів. Виявляється, Кривозір помер, і кішка стала новою провідницею — тепер її звати Леопардозірка, а новим воєводою стає Каменешуб.

Сіросмуг розказує, що вона хоче забрати у Громовогу Клану Сонячні Скелі і вже готує план нападу. Вона виступає на Зборищі й говорить про нестачу здобичі на їхніх землях. Але провідники не помічають у її промові ворожого натяку.

Патруль Синьозірки знаходить Леопардозірку з іншими Річковими вояками на Сонячних Скелях. Річкова провідниця заявляє про свої права на ці землі, але Синьозірка відмовляється віддавати їх. Починається битва. Леопардозірка кидається на Синьозірку, вони котяться по землі і незабаром зникають. При розмові Мрячконіжки й Каменешуба із Синьозіркою, їхньою справжньою матір'ю, Леопардозірка кидається на Вогнесерда. Вона ледь не вбиває рудого вояка, але їй заважає Сіросмуг, який стягує розлючену кішку зі свого друга. Вона шипить і наказує сірому вояку напасти на Вогнесерда, але той відмовляється. Леопардозірка називає Сіросмуга зрадником і виганяє його зі свого Клану. Кішка тікає разом з побратимами. Наостанок провідниця кричить, що якщо хтось побачить Сіросмуга на Річкових землях, то його мають вбити, адже він більше не є Річковим котом.

Темні часи[]

Леопардозірка погоджується на союз із Тигрозором. Вони об'єднуюють свої Клани, утворюючи новий Тигровий Клан.

Пізніше, коли її воєводу Каменешуба, його сестру Мрячконіжку та дітей Сіросмуга — Бурелапа й Перолапку беруть у полон, вона спокійно за цим спостерігає. Провідниця повторює Каменешубові наказ Тигрозора вбити двох новаків, адже Річкові коти слухаються лише її наказів. Вона дозволяє поплічникам Тигрозора вбити воєводу, але після його смерті підходить попрощатися з ним.

Після вбивства Тигрозора Леопардозірка виганяє Темносмуга зі свого Клану, вступає до нового Левиного Клану, створеного Вогнезором. Вона веде своїх котів до Чотиридерева, де має відбутися битва з Кривавим Кланом. Бісля бою Тіньові вояки покидають територію Річкового Клану. Леопардозірка призначає Мрячконіжку новою воєводою.

Спецвидання «Шлях Вогнезора»[]

Леопардозірка присутня на Зборищі. Вона роздратовано смикає хвостом, коли Чорнозір починає свою розповідь. Провідниця сухо дякує Високозорому за попередження про лисицю, що перейшла на їхні угіддя. Після цього кішка повідомляє про те, що на території Річкового Клану побільшало Двоногів. Вони розлякують рибу, проте її ще вистачає. По закінченню Зборища Вогнезір знову бачить примар, Леопардозірка зістрибує на одного з них, навіть нічого не помітивши, і біжить, скликаючи своїх побратимів.

Цикл «Нове пророцтво»[]

Північ[]

На зборищі Леопардозірка оголошує, що у Річковому Клані з'явилися нові вояки — це Шулікокриг і Мільгокрила. Після несхвальних вигуків провідниця розповідає про кішку на ім'я Саша, яка привела своїх кошенят до їхньго Клану, проте сама не захотіла залишитися і пішла. Вона згадує, що Багношуб вирішив взяти собі в учениці Мільгокрилу, але ще чекає знаку від Зореклану. На цьому ж Зборищі Річкова провідниця дозволяє Вітряним котам приходити до річки, аби попити води. Але потім вона наголошує, що посуха не буде тривати вічно й вони обговорять це питання на наступному Зборищі.

Сходить місяць[]

Після того як Мрячконіжку викрали, Леопардозірка призначає Шулікокрига новим воєводою.

Світанок[]

Леопардозірка не хоче покидати стару територію, де вона виросла. Провідниця пояснює це тим, що її Клан не зможе жити без річки, а нових землях її може не бути. Невдовзі Річковий Клан починає голодувати, але кішка незворушна. Тільки після нападу на табір Тіньового Клану Леопардозірка погоджується піти з лісу. Перед відправленням вона каже, що двоє старійшинТінешубка і Гучнопуз залишаються. Після вона прощається з помираючим Багношубом, і коти вирушають.

Леопардозірка разом з іншими провідниками йде до Місяцескелі, аби поговорити із Зорекланом.

Під час переходу гір провідниця дозволяє Бурешубові залишитися у Племені Стрімкої Води й прощається з вояком.

Стожари[]

Леопардозірка приводить свій Клан до нових земель. Кішка відправляє Мрячконіжку разом з котами інших Кланів обстежити територію та знайти місця для табору. Пізніше їй доводиться розбороняти Шулікокрига, який хоче оселитися на острові, та Мрячконіжку. Зрештою Річкова провідниця обирає місце для табору, знайдене Мрячконіжкою. Після встановлення кордонів коти розходяться по нових угіддях. Леопардозірка дозволяє збиратися на території Річкового Клану для Зборищ, поки вони не знайдуть іншого підходящого місця.

Сутінки[]

На Зборищі Леопардозірка оголошує, що заболочені луки, на яких раніше збиралися коти, є Річковою територією.

Коли кошенята приносять до табору отруту Двоногих, Леопардозірка дозволяє Листоплесій допомогти Мільгокрилій. Провідниця посилає кількох вояків на допомогу їй. Кішка дякує Громовій медикиці за послугу.

Захід[]

На одному зі Зборищ Леопардозірка розповідає про спалах зеленого кашлюку в їхньому Клані, через який помер Важкоступ. Також вона додає, що Мільгокрила стала виховницею Верболапки.

Хоча провідниця спочатку сконфужена, але з цікавістю слухає розповідь Мільгокрили про знамення від Зореклану, в якому два кругляка інакшої форми та кольору заважають потоку текти, як треба. Леопардозірка розлючена невпевненістю медикішки та тим, що вона спочатку не прийшла до неї. Кішка вирішує нічого не робити, доки Мільгокрила не отримає ясніше видіння.

Коли Чорнозір починає вимагати більше угідь для Тіньового Клану, Леопардозірка говорить, що у них теж проблеми зі здобиччю через Двоногів.

Згодом, провідниця спокійно вислуховує скаргу Шулікокрига на Студню, що випадково перейшла кордон під час полювання. Після того, як розлючений Бурешуб атакує Шулікокрига, провідниця із жалем виганяє обох котів із Річкового Клану.

Цикл «Сила трьох»[]

Прозір[]

На Зборищі, коли повертається Сіросмуг, Леопардозірка вітається з ним і говорить, що рада знову його бачити.

На денному Зборищі Річкова провідниця разом з іншими провідниками підбиває підсумки змагань.

Темна ріка[]

На Зборище Леопардозірка та весь Річковий Клан приходять дуже змарнілими. Провідниця швидко оголошує новини та з Кланом покидає Зборище. Падуболапка, Леволап та Сойколап відчувають, що з Річковим Кланом щось не так.

На наступне Зборище Леопардозірка приводить усіх Річкових котів. Вона пояснює, що її Клану, через невелику проблему, доведеться переселитися на острів Зборищ і через повню повернутися. Інші коти хвилюються, що Річковий Клан так і не поверне свої землі, але строката провідниця заспокоює їх, бо такого ніколи не станется. Коти все одно сумніваються у її словах, тому починають готуватися до перерозподілу територій.

Коли Леопардозірка дізнається, що Падуболапка потрапила до її табору, вона не дозволяє повернутися новачці до Громового Клану, бо не хоче мати проблем з Вітряним або Тіньовим Кланами. Падуболапка розуміє, що Леопардозірка утримує її тільки тому, що вона забагато знає.

Вивіркострибка приходить до Річкового табору, аби забрати Падуболапку додому. Провідниця звинувачує новачку у шпигунстві, проте Вивіркострибка виправдовує новачку. Все ж Леопардозірка дозволяє Падуболапці піти, тільки якщо та буде тримати язика за зубами.

Вигнанці[]

Вона зазначена у Громадянстві.

Затемнення[]

Леопардозірка посилає своїх вояків на битву всіх чотирьох Кланів.  Річковий Клан бореться на боці Вітряного Клану проти Громового та Тіньового Кланів.

На Зборищі з Тіньового Клану приходять тільки Чорнозір і Сол. Вони кажуть, що більше не відвідуватимуть Зборище, бо тепер Тіньовий Клан не живе за Вояцьким Правильником.  Чорнозір додає, що саме Сол передбачив зникнення сонця і Леопардозірка запитує самітника, звідки він це дізнався.  Коли він і Чорнозір йдуть, Вогнезір та Однозір починають сварку, але Річкова провідниця їх зупиняє.  Вона каже, що настали тривожні часи.  

Довгі тіні[]

Вона зазначена в Громадянстві.

Сходить сонце[]

Вона разом з Однозором та Чорнозором йде до Громового клану, щоби Вогнезір вигнав Сола з території Кланів.

Леопардозірка починає говорити своє слово на зборищі. Коли Падуболистка хоче щось сказати всім 4 кланам, провідниця з цікавістю дивиться на неї і говорить, що їй дуже цікаво послухати.

Спецвидання «Таємниці Кланів»[]

В своїй розповіді обурена провідниця пояснює, що вирішила приєднатися до Тигрового Клану, бо ж так було би вигідніше для всіх Кланів: у кожного з них є спільні вороги на кшталт Двоногів, хижаків та голоду, а, об'єднавшись, вони могли би стати сильнішими. Вона впевнена, що Високозорому та Вогнезору доведеться приєднатися до них.

Єдине, що хвилює Леопардозірку — це Тигрозорові слова про напівкровок та гора з кісток на березі річки, яка вже починає терзати її у кошмарах.

Родовід[]

Батько:

Молочний брат:

Цікаві факти[]

  1. Кішка має ненависть до некланових котів.
  2. У Леопардозірки є кицюняча кров
  3. Мільгокрила та Леопардозірка мають схоже забарвлення.
  4. Леопардозірка любила Тигрозора, тому погодилася приєднатися до Тигрового Клану.
  5. В дитинстві Леопардозірку називали «сухолапкою», тому що вона спочатку не любила мочити лапи.
  6. Леопардозірка — улюблена провідниця Кейт Кері.[6]

Галерея[]

Пікселі[]

Офіційні зображення[]

Помилки[]

  1. У Громадянствах «Шлях Вогнезора»та «Північ» вона названа своїм вояцьким ім'ям.
  2. У «Світанок», на ст. 254, Леопардозірку назвали Леопардозорою.
  3. У Вогонь і кризі, на сторінці 29, її описали брунатною.

Примітки[]

Advertisement