 |
Увага, це незавершена стаття. Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування. Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю. | |
| Доробити: «Нічні голоси» | ||
Мурко — старий і товстий темно-бурий смугастий кіт з жовтими[1] очима, сірою мордою та скуйовдженим хутром.
Життєпис[]
Цикл «Нове пророцтво»[]
Північ[]
Уперше він зустрічається, коли на мандрівників нападає пес. Кіт наказує Ожинокігтю лізти на дерево. Коли Двоніг забирає собаку, старий кіт вирішує трохи поговорити з новими друзями. Вони знайомляться і дізнаються, що цей самітник раніше був кицюнею Мурком.
Мурко запевняє, що знає дорогу до Сонцеспаду та веде котів до саду Двоногів. Перохвоста ледь не потрапляє до лап кошеняти Двоногів.
Потім мандрівники прощаються з Мурком та прямують до Сонцеспаду.
Сходить місяць[]
Північ разом з мандрівниками зустрічає Мурка. Самітник не довіряє борсучисі і дуже обережно з нею спілкується.
Кіт намагається застерегти подорожніх, що у горах небезпечно, але Північ не дає йому це зробити.
Цикл «Сила трьох»[]
Вигнанці[]
Під час мандрівки до гір коти зустрічають Мурка. Ті, що колись здійснили подорож до Сонцеспаду безмежно раді знову побачити друга, проте коти Племені та деякі новаки не раді, що самітник їх затримує. Вивіркострибка, Ожинокіготь і Воронокрил представляють своїх кошенят, а останній розповідає про смерть Перохвостої. Новаки вважають старого кицюнею, але Мурко пояснює, що його Двоніг помер, і тепер він живе самостійно, хоч дістає їжу у Двоногів. Після розмови Мурко висловлює своє бажання пройтися з мандрівниками до лісу. Вояки намагаються переконати його залишитися, але їм це не вдається.
Поки коти йдуть, самітник розповідає, що тут змінилося з часів Великої Мандрівки, а також розказує про свійських тварин. Коли Падуболапка, Леволап і Бризолап просять дозволу пополювати біля гнізд Двоногів, Мурко попереджає про собак у тих місцях, через що Ожинокіготь забороняє новакам піти. Вони вирішують не послухатися наказу та потайки вполювати пару-трійку мишок. Друзі пробираються до гнізда, але там їх зустрічають пси. Звірі перекривають котам єдиний вихід, і вони б вже ніколи не вийшли звідти живими, якби не Мурко, який підказав Падуболапці, Леволапу та Бризолапу застрибнути на сіно, щоб дістатися отвору у горі стіни. Вони всі разом тікають від собак, після чого вояки вичитують новаків за витівку. В подяку за порятунок Падуболапка ловить старому мишу й дістає з його хутра кліщів.
Мандрівники приходять до лісу, і, переночувавши, прощаються з Мурком.
Сходить сонце[]
Під час подорожі Кланових котів до Сонцеспаду, вони знаходять Мурка в Двоножому місці з допомогою Джинґо. Той живе з Солом і ділиться з ним їжею. Плямистому самітнику, здається, подобається старий кіт, і він не намагається контролювати його, лише піклується про те, щоб кіт навчився правильно полювати.
Мурко радий бачити давніх знайомих і пропонує їм трохи свого нещодавно спійманого кролика та місце, щоб залишитися на ночівлю. Він із вдячністю бере мишку, яку йому принесла Падуболистка.
Наступного дня, Мурко спостерігає за патрулем, коли Ожинокіготь пропонує йому місце в Громовому Клані. Спочатку він був збентежений пропозицією та відмовлявся, але після вмовлянь Орлякошуба самітник все ж погоджується приєднатися до Кланових котів
Згодом, Орлякошуб допомагає йому подолати Громошлях, ледь не постраждавшись від потвори. Мурко кидається на нього, кажучи, що молоді коти завжди панікують і потвора би їх не вдарила. Смугастий кіт втомлюється швидше за інших і змушує патруль рано піти на ніч. Тоді мандрівники починають думати, що взяти його з собою було поганою ідеєю. Падуболистка приносить йому ще один шматок здобичі, яку вона спіймала, і він охоче їсть її. Вона зауважує, що, схоже, його погано годували протягом місяців. Тієї ночі вони з Ліщинохвостою сплять біля старого кота, щоб зігріти його. Також Ліщинохвоста говорить, що сподівається на відсутність бліх у бурого кота. Падуболистка ж твердо вважає, що у Мурка є багато паразитів, а також бліх. Наступного ранку Мурко лякається, побачивши овець, і ще більше лякається, коли одна з них наближається до патруля. Коли патруль залишає ферму, він полегшено падає на землю. Потім Падуболистка лікує його від бліх і кліщів, знаючи, що Мишошубка розсердиться, якщо поруч з нею буде кіт, повний бліх та інших паразитів.
Після повернення до Громового Клану, Мурко стає старійшиною, однак він також відмовляється вірити в Зореклан.
Він та Мишошубка — хороші друзі, і часто скаржаться на молодих котів. Видно, як Мурко гріється на скелях зі своєю подругою. Після того, як Медозелу вбиває змія, Мурко й Мишошубка вважають, що це їхня провина.
Також зазначається, що він має проблеми з подушечками лап і скаржиться на Сойкопера. Поки медикіт наносить мазь на хворі подушечки, він говорить, що та загадкова трава, про яку розповідав сліпий кіт, це петрушка.
Цикл «Знамення Зореклану»[]
Четвертий новак[]
Коли Мурко розповідає історію про борсука, Сойкопер приносить старійшинам якобею для укріплення сил. Самітник бажає, аби так воно і було, адже для нього це скидається на якусь дурню. Зрештою, Мурко їсть трави і скаржить на їхній бридотний смак.
Сойкопер ретельно перевіряє стіни, пам'ятаючи про смерть Медозелої, поки Мурко спить неподалік. Кіт заявляє, що все знає про змій і додає, що їх тут нема. Проте медикіт наполягає на перевірці, тому Мурко пропонує свою допомогу. Самітник каже Сойкоперові, що його брат так швидко повернеться з подорожі, що той і не помітить, а потім пригадує історію, як уперше зустрів Ожинокігтя та Вивіркострибку. Поступово розповідь Мурка переходить до його Двонога, потім — до лисиці, аж поки Сойкопер не завершує роботу, дякуючи старому коту за допомогу.
Пізніше Мурко розповідає Мишошубці чергову історію, коли Сойкопер приходить оглянути кішку. Медикіт каже їй звертатися, якщо та відчує якийсь дискомфорт, а Мурко запевняє, що подбає про це. Старійшина пропонує Сойкоперові теж послухати розповідь, однак той вчасно вислизає з кубла, кажучи, що має йти.
Повернувшись із подорожі, Голуболапка та Левожар розповідають про бобрів, і Мурко бурчить, що цим травинам краще не наближатися до табору.
Стихле відлуння[]
Згадується, що під кущ жимолості переселився Мурко, а також те, що минає день, перш ніж молоді коти встигають зрозуміти бодай два слова з його розповідей.
Під час падіння бука Мурко разом з іншими старійшинами тікає з табору. Після смерті Довгохвоста він підтримує Мишошубку, відбуваючи нічну варту над тілом товариша.
Мишошубка винуватить себе у загибелі Довгохвоста, але Мурко запевняє її, що їхній друг зараз весело гуляє в Зореклані. Кішка хвилюється, що Довгохвіст сліпий і не може впоратися без її допомоги, а самітник шкодує, що не знав його в молодості та просить розповісти про найкращий вилов їхнього товариша, адже були чутки, що він колись зловив орла.
Старійшини переселяються до нових кубел, і Мурко дякує новакам за них. Мишошубка каже, що надала б перевагу старому гнізду, бо воно пахло Довгохвостом. Мурко кидає новакам погляд, аби ті пішли, а сам притискається до кішки.
Нічні голоси[]
Цей розділ потребує заповнення...
Путівники[]
Таємниці Кланів[]
Згадується у списку самітників.
Галерея[]
Офіційні зображення[]
Примітки[]
| Кицюні | |
|---|---|
| Біллішторм ❖ Белла ❖ Віолета ❖ Веснянколапка ❖ Вишнехвоста ❖ Галузко ❖ Гарвімун ❖ Генрі ❖ Горобиношуб ❖ Горобцешуб ❖ Гусар ❖ Гутч ❖ Джейк ❖ Джесамі ❖ Джинґо ❖ Дюк ❖ Жак ❖ Зак ❖ Качан ❖ Квінс ❖ Квітка ❖ Квітка ❖ Клаптик ❖ Коді ❖ Крутькошип ❖ Ліві ❖ Ліля ❖ Лобзик ❖ Луна ❖ Луноспіва ❖ Ляпко ❖ Міллі ❖ Макґайвер ❖ Малоняв ❖ Морозодряпка ❖ Мурко ❖ Намі ❖ Оксамитка ❖ Оскар ❖ Осовус ❖ Папоротка ❖ Пелюстконоса ❖ Персі ❖ Плескіт ❖ Помаранч ❖ Принцеса ❖ Проліска ❖ Пуссі ❖ Пушок ❖ Роза ❖ Рубі ❖ Сіросмуг ❖ Саша ❖ Смерекозір ❖ Сюзанна ❖ Тейлор ❖ Томмі ❖ Філоу ❖ Фетра ❖ Хмарохвіст ❖ Чорнодряпка ❖ Шкарп ❖ Шнакі | |