«Нічні голоси» — третя книга четвертого циклу «Знамення Зореклану» серії «Коти-Вояки».
Обкладинка[]
На обкладинці зображений Жарохвіст серед снігопаду напівсидячи. На фоні помітно дерева, сонце та небо. Традиційно, на обкладинці зображено назву серії й ім'я авторів сріблястим кольором. Трохи нижче є назва книги блідо-рожевим кольором на фіолетовому фоні. Під назвою зображені слова:
«Щось коїться всередині Зоряного Клану. Постраждають усі... Цього разу не можна покладатись на когось, окрім самих себе»
Офіційний опис[]
Над Кланами нависла небезпека: воякам важко, як ніколи до цього. Зореклан мовчить, за стінами кубел крижаніє хворобливий й голодний гололист, та ще й лисиця об’явилася. А на шкурі новачки Громового Клану щоранку з’являються нові рани. Хай хто б сіяв розбрат, він дуже старається, адже чвари точаться вже навіть між родичами… Відвідини Темного Лісу дедалі частішають. До чого це призведе? І чи не є ворогом той, кого завжди вважали другом?
Анотація[]
Сойкопер опановує нові обов'язки, Левожар весь вільний час присвячує вихованню своєї новачки, а Голуболапка відточує унікальні навички, намагаючись використати їх суто на благо рідного Клану. Здавалося б, життя триває, утім чорні тіні минулого досі тягнуть свої лапи з глибин Темного Лісу до Громового Клану, вдаючись до нових підступів. Чи це не змінить майбутнє так, як жоден кіт не міг передбачити? Навіть жоден із Трійки обраних.
Сюжет[]
Двоє котів з Тіньового Клану — Шевловуса і Папоротедима, сперечаються із Жовтоіклою, вірячи, що вона могла зупинити битву між Тіньовим і Громовим Кланами, і Бурошубка б не загинула. Левосерд, Синьозірка, Багношуб, Дубосерд та Багнокіготь прибувають, і вже вісім котів обговорюють, як боротися із загрозою Темного Лісу. Розуміючи, що їм доведеться битися, Папоротедима йде, щоб привести Бурошубку, Жовтоікла прохає передати Бурошубці, що їй дуже шкода.
Тим часом вояки Тіньового і Громового Кланів оговтуються після битви, смерті Бурошубки й втрати життя Вогнезора. У підсумку Громові коти повертають собі галявину. У таборі Сойкопер лікує поранених, зокрема Карохвістку, яка стурбована грубим диханням Терносяйни. Сойкопер говорить, що у неї інфекція в грудях. Згодом, коли Терносяйна прокидається, у медикотяче кубло заходить Левожар, який говорить Сойкоперу, що він не хотів вбивати Бурошубку. Золотавий вояк також не погоджується із думкою брата, що ця битва була безглуздою. Перед тим, як іти, він говорить, що їм не варто ігнорувати жодні знаки. Уночі Сойкопер бачить сон, у якому він прокидається у Темному Лісі. Там він бачить Плющолапку із Тіньовим котом — Тигросердом, а також Шулікокрига, Бризошуба та інших котів. Медикіт розуміє, що Тигрозір маніпулює Клановими котами, щоб зібрати свою армію.
Левожар і Попелюшкосерда вирішують прогулятися нічним лісом під приводом «попатрулювати». Там вони обговорюють нещодавню битву, і Левожар починає розуміти, що йому небайдужа Попелюшкосерда. Прибувши до Тіньового кордону, вони зустрічають Жарохвоста, який починає їх провокувати, однак Громові вояки не піддаються і йдуть до табору. Там Сойкопер бажає поговорити із братом щодо Плющолапки. Їхню розмову чує Голуболапка, яка хоче дізнатися, про що саме вони говорять, але їй заважає Плющолапка. Пізніше, сестри йдуть із Попелюшкосердою і Бубконосом тренуватися. Під час тренування Голуболапка все ще чує розмову між Сойкопером і Левожаром, й дізнається, що Плющолапка тренується у Темному Лісі. Вона хоче поговорити із сестрою, тому, змігши відпроситися у Бубконоса пополювати окремо, починає випитувати в неї правду. У ході розмови сіро-біла новачка розповідає правду про свій сон, який спричинив битву на кордоні, й не бажає вірити Голуболапці, що коти Темного Лісу лихі, вважаючи, що кішка лише заздрить їй.
Після сварки до Сойкопера приходить Голуболапка, яка хоче змусити Плющолапку не ходити до Темного Лісу, проте медикіт каже їй поки що залишити новачку в спокої, а потім іде до Вогнезора. Незабаром прибувають Ожинокіготь і Порохошуб зі своїми патрулями, сповіщаючи, що Тіньовий Клан ще не розставив мітки. Коти Клану починають обурюватися, тим часом як до табору приходить Плющолапка. Раптово Сойкопер бачить видіння — як Громові коти б'ються із котами Темного Лісу, а посеред видовища стоїть неушкоджена Плющолапка. Біля медикота з'являється Плямолистка, кажучи, що вона нічого не могла змінити.
Жарохвіст і Жабоніг обговорюють перемогу Громового Клану в битві біля кордону. Останній говорить, що Тіньовий Клан просто так не віддасть ту землю. Потім вони приєднуються до поховання Бурошубки. У таборі Чорнозір оголошує, що вони відвоюють утрачену територію, а потім каже медикотам поговорити із Зоряним Кланом. До Місячного Ставу йде Жарохвіст, оскільки Дрібнохмар хворий. Рудий кіт прибуває туди й зустрічає предків Тіньового Клану. Ті говорять йому, що часи змінилися, і відтепер Тіньовий Клан повинен виживати самостійно, бо наближається час війни. Повернувшись, Жарохвіст повідомляє про свій сон Дрібнохмару та Чорнозора, проте його виховник не вірить, що їм варто розірвати дружбу з іншими Кланами, а Чорнозір довіряє його думці. Рудий кіт розчарований і каже Горобинокігтю, що точно знає, що бачив біля Ставу, й намагався передати йому Зореклан. Він також розуміє, що щось відбувається серед предків Кланів, і що тепер їм потрібно покладатися лише на самих себе.
Після сварки із сестрою Плющолапка повертається до табору й дивується дивному погляду Сойкопера на неї. Уві сні Плющолапка знову потрапляє до Темного Лісу й зустрічає Тигросерда. Той питає, чи прийшла з нею Голуболапка, і новачка гнівається, що навіть там її не сприймають без сестри. Біжучи, кішка випадково натикається на Кленотінь, і та нападає на неї, але Шулікокриг зупиняє її і забирає Плющолапку на чергове тренування. Дорогою Шулікокриг запевняє її, що вона не робить нічого поганого, а потім знайомить кішку з деякими мешканцями Лісу. Потім розпочинається тренування, у якому новачка бере участь.
Голуболапка розбуджує Плющолапку й бачить, що у неї опухле око. Новачка налякано говорить, щоб вона припинила ходити до Темного Лісу, однак Плющолапка лише відповідає, щоб вона не сунула ніс не у свої справи. Пізніше Голуболапка приєднується до мисливського патруля, де зустрічає Тигросерда, що випадково перетнув кордон. Новачка ніяково почувається біля вояка й ніяк не намагається його прогнати. Невдовзі вона повертається до табору, де застає сварку між Міллі та Сойкопером щодо тренувань Терносяйної.
Уночі Голуболапка зустрічається із Тигросердом. Тіньовий кіт приводить її до розваленого гнізда Двоногів. Там вони видираються на колоди: з однієї мало не падає Тигросерд, але його підхоплює Голуболапка. Коричневий вояк зауважує, що новачка хвилювалася за нього, і тоді Голуболапка зізнається, що він їй небайдужий, і вона йому теж. Вони домовляються, що зустрінуться ще раз завтра.
Терносяйна відмовляється їсти, бо вважає, що не заслуговує на це. Сойкоперу доводиться дати їй нову справу — допомагати йому з травами. У цей момент він відчуває запах Жовтоікли — зоряна кішка прибула, щоб сказати, що битва Левожара з лисицею — знак, що Громовий Клан має битися самостійно. Однак Сойкопер не погоджуються і в цей же день іде до Місяцеставу, де бачить, як інших медикотів переконують не довіряти іншим Кланам.
Після того, як Плющолапка після чергової ночі у Темному Лісі прокидається із ранами, Сойкопер і Левожар кажуть Голуболапці, щоб та змусила свою сестру більше не ходити туди. Але коли вони розуміють, що Плющолапка їх не послухає, Сойкопер говорить, що вона буде для них шпигувати. Гоуболапку це не влаштовує, і вона хоче поговорити з Плющолапкою, але сіро-біла новачка натомість розкриває правду про Тигросерда, у яку Голуболапка не бажає вірити й свариться із сестрою.
Згодом, коли Голуболапка знову зустрічається із Тигросердом, їх бачить Плющолапка. У цей момент до кордону підходить Тіньовий патруль, і Тигрозір удає, ніби схопив Плющолапку на перетині кордону. Новачку відводять до ворожого табору. Голуболапка повертається до улоговини, де коти вже помітили зникнення її сестри. Вогнезір відряджає патруль, якому кажуть, що Тіньовий Клан поверне новачку, якщо вони дадуть трохи котячої м'яти, і Громовому Клану доводитися це зробити.
Жарохвіст переконаний, що Клани повинні триматися осторонь, і злиться, коли його виховник не вірить його словам. Кіт також переконує у цьому Чорнозора. Пізніше Жарохвіст іде діставати трави з-під куща ожини. Але там йому являється видіння із водою, у якій він тоне. Через деякий час Дрібнохмару стає гірше, і Тіньовий Клан вирішує скористатися полоном Плющолапки, щоб обміняти їх на котячу м'яту. Унаслідок цього старший медикіт і ще деякі коти одужують. Одного разу він чує звуки з озера й бачить, як новаки, Соснолапка та Шпаколап, граються на льоду. Жарохвіст вирішує теж узяти участь, але потім, прямо під час гри, різко провалюється. Це помічає Сойкопер. Громовий медикіт намагається витягти Жарохвоста, але Скеля каже коту відпустити руданя, бо йому вже час померти, а Сойкоперу — ні. У підсумку Жарохвіст тоне.
Повернувшись до свого Клану, Плющолапка знову вночі потрапляє до Темного Лісу. Там Зорелом вирішує випробувати її відданість і просить кішку вбити Жарохвоста. Проте Плющолапка не встигає на нього накинутися, оскільки її зупиняє Тигросерд. У цей момент також прибуває Тигрозір, який каже, що з вбивства Жарохвоста не буде жодної користі. Наостанок він говорить, що Плющолапка віддана їм, і що коли настане остання битва, вона буде із ними.
Галерея[]
Іноземні обкладинки[]
Цікаві факти[]
- Анотація цієї книги така сама, як і анотація «Стихлого відлуння».
Помилки[]
- У громадянстві присутні наступні помилки: Дубошуб знову названий Дрібношубом, Брижохвіст зазначений у списку вояків, хоча помер ще в «Четвертому новаку», а Мрячкозірку зазначено під її старим ім'ям — Мрячконіжка.
- Багношуба назвали Вітряним медикотом[1].
- Зорелома назвали чорношерстим вояком[2].
- Шипокіготь знову названий Тернокігтем[3].
- Сказано, що Бубконіс погладив Голуболапка хвостом по боку, проте він фізично не може це зробити через обрубаний хвіст[4].
- Орлякошуба описали рудим[5].
- Маргаритка названа матір'ю Вишеньки і Кротика[6].
- Голуболапка описана із димчастим хутром[7].
- Бориліт описує дуже добре провідництвр Вискозорого, ніби він жив за його часів, однак медикіт народився набагато пізніше після смерті провідника[8].
- Темносмуг описаний чорно-сірим[9].
- Протягом усієї книги Багроверба називали Багряновербом[10].
Примітки[]
| Книги | |
|---|---|