Вікі з Котів-Вояків
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків
Використання цієї моделі при створенні творчого контенту дозволене лише за умови вказання Вікі як власника моделі ("Моделі взяті з Вікі з "Котів-Вояків"", бажано додавати посилання). Переробляти, модернізувати, змінювати моделі під себе заборонено.
Плашки 1.png
Хороша стаття
Ця стаття входить до переліку хороших статей нашої Котопедії. Це означає, що стаття максимально інформативна, містить актуальну інформацію, якісно написана і має принаймні одну ілюстрацію.


«Якщо ти хочеш, щоб тебе запам'ятали за твої сильні сторони, то мусиш над ними працювати. І якщо це означає доводити свою вірність тим, хто в тобі сумнівається, то ти маєш робити і це. Ти не можеш змусити Падуболапку повірити в тебе. Ти повинен показати їй, що вартий того, аби в тебе вірили. »
Ожинокіготь Леволапу, Темна ріка, с. 79

Ожинокіготь — величезний м'язистий широкоплечий темно-бурий смугастий кіт з довгою шерстю, бурштиновими очами та довгими загнутими кігтями.

Характер[]

Ще з дитинства коти не довіряли Ожинку, оскільки боялися, що той піде по стопах свого кровожерного батька Тигрозора. Ожинолапу весь час доводилося доводити іншим свою відданість. Ожинокіготь став вірним другом та хоробрим вояком, який готовий відати життя за Громовий Клан, а його властолюбна натура не заважає йому в цьому, а, навпаки, допомагає.

Життєпис[]

Цикл "Пророцтва починаються"[]

Ліс таємниць[]

У Тигрокігтя та Злотоквітки народжуються кошенята Ожинко та Вохронька.

Здіймається буря[]

Вогнесерд часто бачить в Ожинку його батька, через що не довіряє йому.

Кошеня не встигає покинути табір під час пожежі, тому його рятує Вогнесерд.

Небезпечний шлях[]

Ожинко грається зі Сніжком та збиває кошеня з лап, люто гамселячи його кігтями. Вогнесерд розбороняє бійців, й Ожинко говорить, що Сніжко не вміє нормально гратися. Громовий воєвода знову бачить Тигрозора в Ожинку.

Він із Вохронькою слухає історії старійшин.

Згодом Ожинко ловить свою першу здобич.

Темносмуг відводить кошенят із табору до Тигрозора, де малюки знайомляться з батьком. Вогнесерд зупиняє цю розмову та відводить малечу назад до табору.

Після битви з Річковим Кланом Ожинко зустрічає вояків та питає, чи перемогли вони. Коли він бачить Сіросмуга, то вважає, що він полонений.

Він і його сестра стають новаками. Їхні нові імена — Вохролапка і Ожинолап. Вогнесерд стає виховником Ожинолапа.

Вогнесерд розповідає Ожинолапу та Вохролапці про злочини Тигрозора. Вохролапка виглядає нажаханою, а Ожинолап відмовляється у це вірити.

Коли воєвода розповідає свій план про зграю собак, Темносмуг намагається тихо забрати Вохролапку та Ожинолапа з табору до Тигрозора. Вогнесерд знову зупиняє вояка.

Темні часи[]

Ожинолап слідкує за Вогнезором та зустрічає його біля гнізда Двоногів. Новак запитує провідника, чи може він йому довіряти. Вогнезір відповідає, що так, і тоді запитує в Ожинолапа те саме. Вони повертаються додому, і дорогою Ожинолап грається зі сніжинками.

Коли Темносмуг отруює Каринку, Ожинолап запитує Вогнезора, чи виживе Каринка, однак той не знає.

Вохролапка приєднується до Тигрового Клану, і Ожинолап дуже засмучений.

Тигрозір пропонує Ожинолапові приєднатися до нього, і новак каже, що краще помре, ніж приєднається до батька.

Після смерті Тигрозора Ожинолап говорить, що ніколи не хотів такої смерті для нього. Він каже, що ніколи не буде вільним від Тигрозора.

Коли Вогнезір збирає патруль, щоб поговорити з Леопардозіркою, то бере із собою Ожинолапа. В Річковому таборі новак розмовляє з Вохролапкою.

Пізніше Ожинолап разом з іншими б'ється проти Кривавого Клану. В битві Ожинолап, Папоротелапка, Вохролапка, Бурелап та Зололап убивають Кістяка. Зубощерб хапає Ожинолапа, й інші новака нападають на кота, і Зубощерб відступає.

Спецвидання "Шлях Вогнезора"[]

Ожинолап нападає на свого наставника, коли провідник сидить біля берега струмка. Провідник хвалить свого новака й оголошує, що він склав іспит.

Наступного дня його висвячують у вояки, і він отримує своє нове ім'я Ожинокіготь.

На Зборищі Ожинокіготь біжить до своєї сестри, вихваляючись, що він більше не новак, на що кішка каже, що вона також стала воячкою Вохрошубкою.

Під час патрулювання вояк разом із Золошубом нападають на Ляпка, який прийшов поговорити з Вогнезором. Коли Вогнезір їх розбороняє, Ожинокіготь каже, що лише захищав власну територію.

Вогнезір називає котів, що підуть на Зборище, серед яких є й Ожинокіготь.

Цикл "Нове пророцтво"[]

Північ[]

Уві сні до Ожинокігтя приходить Синьозірка. Провідниця говорить, що насувається велика буря, і нове пророцтво має здійснитися. Ожинокіготь має зустрітися з іншими трьома обраними котами й почути, що скаже північ. Ожинокіготь не розуміє, що це означає, а Синьозірка відповідає, що там усе проясниться та зникає.

Порохошуб просить Ожинокігтя приглянути за Вивірколапкою, і вояк неохоче погоджується.

Коли Орлякошуб організовує патрулі, він призначає Ожинокігтя та Вивірколапку в один патруль. Громовий вояк свариться з новачкою.

У патрулі Вивірколапка просить вояків взяти її з собою, і Шипокіготь дозволяє. Громові коти відчувають запах борсука, і Ожинокіготь завертає Вивірколапку в безпечне місце.

Порохошуб сварить новачку за її вчинок і наказує прибирати за старійшинами. Ожинокіготь допомагає новачці.

Після Зборища Ожинокіготь розмовляє з Вохрошубкою про пророцтво. Тіньова воячка каже, що до неї приходив Ночезір. Вони домовляються зустрітися у ніч молодого місяця та чекати на інших обраних котів.

Наступного дня Ожинокіготь пропонує відправити патруль до кордону з Вітряним Кланом, оскільки у Вітряних котів немає води, і вони можуть зайти на Громову територію. Вогнезір каже, що це слушна думка, і відправляє патруль до кордону з Вітряним Кланом. Коти помічають сусідів на своїй території з мишою в зубах. Вітряний новак, Воронолап, нападає на Ожинокігтя. Врешті-решт коти розходяться по своїм територіям.

Ожинокіготь іде до Чотиридерева на зустріч з обраними котами та помічає Вивірколапку за собою. Вояк хоче відправии її додому. З кущів виходять Бурешуб, Перохвоста та Воронолап. Виявляється, що у Перохвостої та Воронолап був сон, а Бурешуб прийшов, щоб підтримати сестру. Вохрошубка пропонує Ожинокігтю відігнати Вивірколапку, але той відповідає, що новачка вже достатньо почула. Коти чекають знаку, але його немає, і вояки домовляють зустрітися тут наступного Зборища.

Вивірколапка просить Ожинокігтя взяти її з собою на наступну зустріч, і вояк неохоче погоджується, за умови, що вона нікому не буде розповідати про почуте.

Ожинокіготь сниться, як він потопає у солоній воді.

Вояк розповідає Круколапові про свій сон, і самітник відповідає, що Ожинокігтю снився Сонцеспад.

Згодом Ожинокіготь зустрічає Бурешуба та Перохвосту, і розповідає про свій другий сон та Сонцеспад. Коти вирішують йти у подорож до цього місця. Річкова воячка кличе Воронолапа, який прийшов до річки, і новак каже, що він не буде покидати свій Клан, але Перохвоста вмовляє Воронолапа піти.

Ожинокіготь розмовляє з Вохрошубкою, і вона також погоджується піти у подорож.

Вогнезір намагається припинити спілкування Ожинокігтя та Вивірколапки, але вояк встигає розповісти новачці про подорож, і Вивірколапка просить кота взяти її з собою.

Перед тим як Ожинокіготь та Вивірколапка підуть з лісу, Листолапка приносить їм подорожніх трав.

Коти вирушають у подорож.

Згодом Вохрошубка отримує знак про солону воду, коли п’‎є з калюжі. Ожинокіготь вирішує, що Зореклан весь час за ними спостерігає.

Потім Перохвоста також отримує знак. Ожинокіготь пропонує не розповідати про це Воронолапу, але Перохвоста каже, що так не можна.

Мандрівники знаходять Мурка, який відводить їх до невеличкого ставочка, де Воронолап отримує свій знак про солону воду.

Коти доходять до Сонцеспаду та зустрічають там борсучиху Північ. Вона розповідає котам про небезпеку, яка насувається на ліс.

Сходить місяць[]

Воронолап біжить за кролем, і Ожинокіготь роздратовано запитує, чи слухає Воронолап коли-небудь. Перохвоста відповідає, що Вітряний новак не міг пропустити кроля. Тим часом чорний кіт повертається з кролем у зубах. Ожинокіготь просить вибачення у Воронолапа.

Пізніше Громовий вояк вітається з Мурком і пропонує розділитися й пополювати.

Коли мандрівники зустрічають лисиць, Ожинокіготь намагається заступити Вивірколапку собою, але новачка вислизає та гарчить, що може сама про себе подбати.

Ожинокіготь вирішує, що їм треба йти через гори, й коти продовжують свою подорож. Ожинокіготь дякує Мурку та Півночі.

У горах мандрівники зустрічають Плем'я Стрімкої Води. Коли незнайомці наказують котам йти за ними, Воронолап не збирається це робити, але Ожинокіготь говорить, що їм треба відпочити та погоджується піти з котами.

У печері Племені Вивірколапка цікавиться, чи дадуть ці коти їм щось поїсти, і Воронолап шипить, що це, мабуть, вони тут здобич, але Ожинокіготь нагадує новаку, що поки що Плем'я не зробило нічого поганого їм.

Пізніше, коли Скелевидець говорить, що він цілитель Племені, Ожинокіготь невпевнено перезирається та не розуміє, про що говорить цей кіт. Вояк розповідає Скелевидцю про себе та своїх друзів.

Ожинокіготь бачить, що Плем'я щось приховує від них.

Під час розмови друзів вояк вважає, що вони будуть мишомізкі, якщо підуть з печери просто зараз.

Кіт каже Скелевидцю, що вони будуть краще самі для себе полювати, і цілитель погоджується.

На полюванні, коли Студня ловить сокола, і Вивірколапка запитує Ожинокігтя, чи можуть вони так само пополювати на птахів вдома, вояк відповідає, що там не так багато яструбів, але Вітряний Клан міг би спробувати.

Коли Бурешуба відтісняють до печери Скелевидця, Воронолап хоче битися, але Ожинокіготь говорить, що їх розірвуть на шматки. Друзі обговорюють втечу, і він гарчить, що вони не можуть залишити Бурешуба, і пропонує, що коли вартові накажуть котам піти, вони спокійно підуть, а потім повернуться назад за другом. Вояк говорить, що вони разом пішли у цю мандрівку, тож мають разом її закінчити. Коти викрадають Бурешуба та тікають з печери.

Мандрівники блукають та знаходять невелику печеру, де їх зустрічають вигнанці, які колись жили з гірськими котами. Ожинокіготь знайомиться з котами.

Коли Бурешуб вирішує повернутися до Племені та побороти Гострозуба, Ожинокіготь питає кота про пророцтво Зореклану. Пізніше Ожинокіготь погоджується повернутися.

Коли Перохвоста помирає, Ожинокіготь заспокоює Воронолапа.

Світанок[]

Коти повертаються зі своєї подорожі до лісу. Вони проводжають Воронолапа до Вітряної території та дізнаються, що Чотиридерево знищили Двоноги.

Ожинокіготь, Бурешуб та Вивірколапка повертаються до Громового табору. Вони помічають, що в таборі нікого немає. Обстежуючи кубло медикішки, Вивірколапку атакує Попелюшка, але потім впізнає новачку та інших. Медикішка розповідає котам, що Двоноги почали знищувати ліс, тому Громовому Клану довелося переселитися до Сонцескель. Вона повідомляє про смерть Модринки та Рябохвостої.

Вивірколапка та Ожинокіготь розповідають Вогнезорові про свою подорож. Вояк вмовляє кота піти на зустріч з іншими провідниками.

На зустрічі Ожинокіготь розмовляє з Воронолапом, Вохрошубкою та Бурушубом. Провідники чекають знаку, але він не з'являється.

Пізніше вояк разом з Вивірколапкою, Карохвісткою, Сіросмугом, Шипокігтем та Дощовусом рятує Листолапку та інших від Двоногів. Сіросмуг не встигає втікти від Двоногів, і вони ловлять воєводу.

Ожинокіготь присутній у патрулі, який прямує до Леопардозірки. Громові коти зустрічають самітницю Сашу та гонять її до Річкового кордону, де за неї заступається Шулікокриг. Під час розмови з самітницею, Ожинокіготь дізнається, що Тигрозір був батьком Шулікокрига, і говорить, що тоді Річковий вояк є його братом.

Вояк також рятує Тіньовий Клан від потвор Двоногів. Коли Воронолап вирішує кинутися під одну з потвор, Ожинокіготь збиває з лап новака.

Клани вирушають у подорож.

Коли пес нападає на Клани, Ожинокіготь з Шулікокригом атакують пса. Він також допомагає котам безпечно перейти через гори. Ожинокіготь разом з іншими зустрічає Плем'я Стрімкої Води. Вояк також прощається з Бурешубом, коли той вирішує залишитися зі Студнею.

Стожари[]

Коли Клани знаходять нову територію, Ожинокіготь разом з Вивіркострибкою, Воронокрилом, Вохрошубкою та Мрячконіжкою йдуть обстежувати озеро.

Ожинокіготь атакує кицюнь разом із рештою патруля.

Вояк також хвилюється, що для Громового Клану не знайдеться табору.

Вивіркострибка зривається зі скелі та знаходить новий табір для Громового Клану. Після цього Ожинокіготь та решта патруля повертаються до провідників, залишивши Воронокрила обстежувати табір Вітряного Клану.

Ожинокіготь розповідає Кланам про нові території.

Він з Вивіркострибкою проводжає Громовий Клан до нового табору. Мишошубка та Папоротехмарка просять Ожинокігтя допомогти їм, і вояк кричить, що не може займатися всим одночасно.

Уві сні Ожинокіготь опиняється на старій Громовій території. Там він зустрічає Тигрозора та Шулікокрига. Колишній провідник навчає синів отриманню влади.

Ожинокіготь, Вогнезір та Одновус присутні при смерті Високозорого. Вітряний провідник призначає Одновуса своїм наступником замість Багнокігтя та помирає. Багнокіготь не вірить Вогнезору, коли той розповідає про це. Ожинокіготь стає на сторону Одновуса.

На кордоні з Тіньовим Кланом Ожинокіготь зустрічає Горобинокігтя. Тіньовий кіт говорить, що Ожинокіготь знаходиться на його території, але вояк заперечує це. До Горобинокігтя приєднуються інші Тіньові коти, серед яких є Вохрошубка, яка не збирається атакувати брата. Вогнезір приходить до Ожинокігтя та віддає галявину Тіньовим котам. Ожинокіготь вважає, що провідник вчинив неправильно.

На першому Зборищі біля конярки Клани зустрічають Димка та Пушинку.

Коли Листолапка знаходить Місячний Став, Ожинокіготь разом з Піскоштормою та Попелюшкою йде розповісти про це Дрібнохмару та Мільгокрилій.

Пізніше Ожинокіготь дізнається, що Шулікокриг разом Багнокіготь планують напад на Одновуса, щоб захопити владу у Вітряному Клані. Ожинокіготь присутній у битві з поплічниками Багнокігтя.

На вояка нападає Багнокіготь та майже вбиває, але його рятує Шулікокриг. Багнокіготь розповідає Ожинокігтю, що Шулікокриг сам прийшов до нього та запропонував допомогу. Також він додає, що коли б він став провідником, то зробив би Шулікокрига воєводою. Річковий кіт запевняє Ожинокігтя, що Багнокіготь бреше. Блискавиця вдаряє в дерево, і його крона падає на Багнокігтя, прибиваючи кота. Одновус пробачає Шулікокрига та інших.

Після битви Ожинокіготь свариться з Вивіркострибкою. Кішка запевняє, що Багнокіготь казав правду про Шулікокрига, але вояк так не вважає. Воячка залишає Ожинокігтя та прямує до табору.

Сутінки[]

Ожинокіготь веде патруль до Вітряного кордону, щоб дізнатися, чи став Одновус провідником.

Пізніше вояк сварить Вивіркострибку та Золошуба за їхню поведінку. Вивіркострибка свариться з Ожинокігтем та тікає до лісу, говорячи, що йде на полювання. Там на неї нападає лис, і Золошуб та Ожинокіготь допомагають воячці відігнати його.

Вивіркострибка пересікає кордон з Тіньовим Кланом, і Ожинокіготь сварить воячку. Золошуб захищає кішку, і два коти сваряться.

Коли Маргаритка з кошенятами приєднуються до Громового Клану, Ожинокіготь вважає, що вони не повинні тут залишатися.

Вогнезір скликає віче та проводить новацьку церемонію Березка. Ожинокіготь очікує, що він стане його виховником, але Вогнезір призначає Золошуба наставником Березолапа. Вояк виглядає дуже розчарованим через це.

Уві сні Листоплеса бачить, як Тигрозір тренує Ожинокігтя та Шулікокрига.

Пізніше Ожинокіготь очолює патруль, який допомагає Тіньовому Клану провчити кицюнь.

Під час нападу борсуків Ожинокіготь та Вивіркострибка рятують Маргаритку та її кошенят.

Захід[]

Після битви Вивіркострибка та Ожинокіготь миряться.

Листоплеса бачить знак, що Ожинокігтя та Вивіркострибку нічого не розлучить.

Кіт підслуховує розмову Вивіркострибки та Золошуба.

Бубко потрапляє у пастку Двоногів, і Ожинокіготь разом з рештою патруля рятує кошеня.

Тіньовий Клан починає захоплювати Громовову території, пояснуючи це тим, що Громовий Клан ослаб після нападу борсуків та втратив медикішку. Ожинокіготь вважає, що це Листоплеса розповіла про напад Дрібнохмару. Але на Зборищі Вохрошубка говорить, що насправді Шулікокриг розповів Тіньовим котам про напад.

Ожинокіготь присутній у битві проти Тіньового Клану.

Вояк спостерігає за Студнею та Бурешубом, які тепер стали Річковими вояками. Студня не помічає, що зайшла на територію Тіньового Клану, коли бігла за білкою. Це полювання бачить Шулікокриг і кричить на вояків. У таборі Шулікокриг звинувачує перед усім Кланом Бурешуба та Студню, яких потім виганяють з Клану. Шулікокриг з усмішкою на них дивиться. Тоді Ожинокіготь пропонує Бурешубові та Студні залишитися у Громовому Клані.

Ожинокіготь розмовляє з Вогнезором про Сіросмуга. Вояк вважає, що треба прийняти те, що Сіросмуг помер та призначити нового воєводу, і Піскошторма підтримує Ожинокігтя.

Пізніше Листоплеса бачить знак, що Ожинокіготь має стати новим воєводою. Вогнезір вислуховує медикішку та призначає Ожинокігтя воєводою. Золошуб кричить, що це Вивіркострибка попросила сестру видумати цей сон. Вивіркострибка захищає Ожинокігтя. Вогнезір додає, що новаком Ожинокігтя стане Бубко.

Уві сні Ожинокіготь зустрічає Тигрозора з Шулікокригом та вихваляється, що став воєводою. Тирозір, Ожинокіготь та Шулікокриг обговорюють план по захопленню інших Кланів. Брати домовляються зустрітися на Громовій території.

На зустрічі Ожинокіготь бачить Вогнезора у лисячій пастці. Шулікокриг пропонує братові вбити кота, але він відмовляється та визволяє провідника. Тоді Шулікокриг атакує брата, і Ожинокіготь простромлює горло кота палицею від пастки. Шулікокриг зізнається, що не сам заманив Вогнезора в пастку та помирає. Вогнезір дякує Ожинокігтю.

Цикл "Сила трьох"[]

Прозір[]

Ожинокіготь стає парою Вивіркострибки та батьком Левка, Сойка й Падубки. Також Ожинокіготь є виховником Бубколапа.

Шипокіготь та Косариконіг розповідають про мертву лисицю та її лисенят. Вогнезір наказує Ожинокіготь розприділити патрулі, і Левко, Падубка та Сойко запитують батька, чи можуть вони також піти. Ожинокіготь наказує малим охороняти табір.

Кошенята тікають з табору, щоб знайти лисенят, але ті виявляються більшими й атакують Сойка, Падубку й Левка. Сойка, який впав у лощовину, лікує Листоплеса, а з Левком і Падубкою говорять Ожинокіготь, Вивіркострибка та Вогнезір. Воєвода гарчить, що він би відклав їхню новацьку церемонію на наступну повню.

Пізніше Ожинокіготь вислуховує доповідь Хмарохвоста. Вояк розповідає, що Тіньовий та Вітряний Клани часто поновлюють помітки, але кордони ніхто не переходив. Громовий воєвода обіцяє, що поговорить про це з Вогнезором.

Його помітно на новацькій церемонії Левка, Падубки та Сойка.

Коли повертається Сіросмуг, Вогнезір наказує Ожинокігтю знайти кубло для нього та Міллі, але воєвода доповідає, що у вояцькому кублі немає місця для новоприбулих. Тоді Ожинокіготь, Орлякошуб та Хмарохвіст зносять ожину, щоб побудувати тимчасове гніздо для Міллі й Сіросмуга.

Вогнезір не може вирішити, хто тепер буде воєводою. Листоплеса радиться із Зорекланом і предки говорять, що ним має стати кіт, який краще знає Клан. Врешті-решт воєводою залишається Ожинокіготь.

На кордоні Громовий патруль зустрічає Тіньових котів і починається битва. Ожинокіготь разом з іншими відтісняє Тіньовий Клан до ожини.

Коли на Вітряний Клан нападають собаки, Ожинокіготь знаходиться в патрулі, який іде допомагати сусідам відігнати ворогів.

На Зборищі воєвода рознімає Бубколапа й Соволапа, які почали бійку.

Також Ожинокіготь присутній на денному Зборищі.

Темна ріка[]

Леволап, Сойколап та Падуболапка грають у напад Тіньового Клану з Ожинокігтем. Вивіркостибка просить припинити бойове тренування, а потім розмовляє з ними.

Воєвода йде на Зборище поруч з Вивіркострибкою.

Під час дощу помітно, як Ожинокіготь зникає у Вогнезоровій печері.

Поки Вогнезір відсутній, кіт споглядає за порядком у Клані, а потім зустрічає провідника, який повернувся з мисливського патруля. Пізніше, коли тренується Леволап, Ожинокіготь помічає, що той починає кривдити свою сестру, і забирає його на полювання. Там батько пояснює Леволапу, що він має сам добитися довіри Падуболапки, яка у ньому сумнівається.

На церемонії назовництва Міллі Ожинокіготь підтримує її рішення не змінювати ім'я. Цим сильно дивується Падуболапка, адже це є порушенням вояцького правильника і він мав би бути проти, але Вивіркострибка зауважує, що воєвода має підтримувати свого провідника.

Коли патруль Піскошторми доносить про полювання Вітряних котів на білок, Ожинокіготь просить поновити кордони та сповістити про це на наступному Зборищі.

Під час дороги на Зборище смугань сварить Бубколапа за те, що він впав у воду.

Помітно, як воєвода розмовляє з Вогнезором та Шипокігтем.

Золошуб розповідає Ожинокігтю, що Леволапу треба ще попрацювати над мисливською стійкою. Новака дратує, що батько зовсім не зважає на це. Потім він і Золошуб йдуть на бойове тренування зі своїми новаками. Леволап програє у першій бійці й звинувачує у цьому Золошуба, але Ожинокіготь каже, що вояки ніколи не звинувачують у своїх помилках побратимів і залишає виховника поговорити з Леволапом. Коли вони практикують напад проти борсука, Леволап додає до нього прийом з кігтем, і Ожинокіготь впізнає у цьому стиль битви Тигрозора.

Коли зникає Падуболапка, воєвода говорить, що коти не мають доказів, що її викрав Вітряний Клан. Також він хоче взяти участь у вечірньому та пошуковому патрулі за новачкою.

Ожинокіготь зустрічає котів, які змагалися із Вітряним Кланом. Він хвалить Леволапа за хороші бойові вміння.

Смугастий кіт з Порохошубом проводять Листоплесу й Сойколапа до Вітряного Клану. Вони чекають на кордоні по найперший Вітряний патруль, а потім вояки залишаються на межі, щоб не викликати зайвої паніки у Клані.

Ожинокіготь просить укріпити Леволапа загорожу, якщо станеться битва з Вітряним Кланом. Він каже новаку не боятися битви і додає, що Вогнезір не поведе нікого туди без потреби.

Воєвода присутній у патрулі, який збирався битися із Вітряним Кланом.

Вигнанці[]

Ожинокіготь проводить Бубколапові останній новацький іспит. На вояцькій церемонії воєвода сичить на кремового кота, коли той перебиває Вогнезора.

Ожинокіготь пропонує Падуболапці приєднатися до мисливського патруля. Новачка погоджується і розповідає батькові про жорстоку битву Леволапа й Золошуба на тренуванні, та Ожинокіготь запокоює її. Він каже, що зустрічався із Золошубом в лісі, і той задоволено доповідав воєводі про успіхи Леволапа. Падуболапка заперечує, говорячи, що Ожинокіготь просто не бачив їхньої битві, і що то було дійсно страшно. Смугатий кіт відповідає, що битва – це завжди страшно і продовжує, розповідаючи, як пишається своїми кошенятами. Ожинокіготь називає Падуболапку своєю маленькою мислителькою та покладається на те, що вона буде ухвалювати рішення і стримувати своїх братів.

Під час полювання Медолапка та Падуболапка помічають незнайомий запах. Ожинокіготь наказує новачкам привести сюди більше вояків.

Коли Пазур і Ніч розказують про ситуацію в горах, що там поселилися злодюги, які тероризують котів Племені, Ожинокіготь викликається піти їм на допомогу. До нього приєднуються Вивіркострибка, Студня, Бурешуб, Сойколап, Леволап і Падуболапка. Потім, коли Вивіркострибка та Падуболапка пропонують Воронокрилові долучитися до їхньої подорожі, Ожинокіготь разом з Леволапом іде до Тіньового Клану, щоб запросити з собою Вохрошубку. Та погоджується, і на світанку коти вирушають до гір.

Під час подорожі мандрівники зустрічають Мурка. Ожинокіготь дозволяє котові пройтися з ними до краю лісу, що невдоволює Пазура і Ніч, адже старий самітник буде їх сповільнювати.

У горах Скелевидець гарчить новоприбулим, що вони не повинні були сюди приходити, проте дає їм притулок на ніч. Новаки засмучені цим, але Ожинокіготь каже, що вони – гості Племені й не повинні спричиняти незручності, тож погоджується повернутися до Кланів на світанку.

Проте на світанку рішення Скелевидця змінюється, він приймає допомогу Кланівців. Ожинокіготь збирає патруль, щоб встановити кордони Племені, а Падуболапці та Бризолапові доручає навчати першаків бойових прийомів.

Пізніше Ожинокіготь веде патруль до табору волоцюг, аби повідомити їх про встановлені кордони. Але чужинці ігнорують помітки, тому Ожинокіготь вирішує, що вони мусять їх провчити раз і назавжди. Плем'я обирає битися їм з чужинцями чи тікати геть, і більшість котів голосують за битву.

Під час битви з волоцюгами Ожинокіготь бореться із Смуганем, їхнім провідником. Плем'я отримує перемогу, і чужинці обіцяють відтепер поважати кордони.

Путівник "Таємниці Кланів"[]

Ожинокіготь згадується як новак, а потім і воєвода Громового Клану після Сіросмуга.

Також він присутній в розповіді Вивіркострибки про новий Громовий табір.

Ожинокіготь розповідає про пророцтво, яке йому розповіла Синьозірка.

У розповіді про пророцтва Зоряного Клану Листоплеса розповідає про те, як Ожинокіготь убив свого зведеного брата — Шулікокрига і здійснив пророцтво Зореклану.

Родовід[]

Мати:

Батько:

Сестра:

Зведені брати:

Зведена сестра:

Пара:

Сини:

Донька:

Дідусі:

Бабусі:

Прабабусі:

Прадідусь:

Двоюрідні бабусі:

Двоюрідні дідусі:

Дядьки:

Тітки:

Племінники:

Племінниця:

Двоюрідні брати:

Двоюрідні сестри:

Двоюрідні племінниці:

Двоюрідний племінник:

Галерея[]

Пікселі[]

Цікаві факти[]

  1. Ожинокіготь був названий в честь реального кота Черіт, якого звали Брембл (Brambleclaw).
  2. Суфікс "сlaw" був доданий на честь батька Ожинокігтя (Tigerclaw).
  3. В ньому тече кров Небесного Клану.
  4. Кейт сказала, що ніколи не пробачить Ожинокігтя, який забрав пост воєводи у Сіросмуга.
  5. Якби Кейт могла обрати пару в Клані, вона обрала б Ожинокігтя.

Цитати[]

Ожинокіготь: «Бути сином Тигрозора означало, що я мушу щоразу наново завойовувати довіру кожного кота в Громовому Клані. Тож я знаю, як це дратує, коли тобі потрібно доводити те, що не потребує доведення.»

Ожинокіготь Леволапу, «Темна ріка», с. 78

Ожинокіготь: «Проблема у тому, що всі у Тигрозорі бачили тільки зло. Вони забули про те, яким хоробрим і розумним вояком він був. Я не забув, що Тигрозір зрадив Клан. Але в нас усіх є сильні й слабкі сторони. Мабуть, сумно, коли тебе пам'ятають лише за твої недоліки. Сподіваюся, мене запам'ятають за мої сильні сторони.»

Ожинокіготь Леволапу, «Темна ріка», с. 78-79

Ожинокіготь: «Я колись боявся побачити своїх побратимів пораненими. Але захист Клану — частина вояцького правильника. Те, для чого ми всі тренуємося. Я знаю, що це важко, але в очах Зореклану ми робимо правильно. Леволапе, в тебе є задатки величного вояка, і я тобою пишаюся. Просто пам'ятай, чого тебе вчили, і будь уважний.»

Ожинокіготь Леволапу перед битвою, «Темна ріка», с. 293

Advertisement