Повернення до Кланів — остання книга циклу манґи «Тигрозір і Саша» серії «Коти-Вояки».
Обкладинка[]
Посередині сидить Саша зі своїми кошенятами перед власним кублом у лісі. Зліва (відносно Саші) — Метелик, справа — Пуголовок, а з-поза матері визирає Шуліка.
Зверху вказано назву серії та автора, а знизу — назву циклу та самої книги.
Офіційний опис[]
Тигрозір не йде із Сашиної голови попри все. Вона неабияк перелякана імовірністю того, що батько забере кошенят. Але настає холодний гололист, і Саші дедалі важче годувати малюків. Може, їм дійсно буде краще у Клані, який їх навчить і захистить? Але на Сашу чекає несподіванка — у кошенят власні плани. У місті Двоногів...
Анотація[]
Саші весь час сниться Тигрозір. Попри страх, що він дізнається про кошенят і захоче їх забрати, молода самітниця повертається до лісу. Найголовніше — виростити малечу. Із настанням зимного гололиста Саші дедалі важче годувати родину. Може, кошенятам таки краще пристати до Клану, який їх захистить і навчить виживати? Може, саме тоді вони будуть у безпеці? Але в малечі власні плани — кошенята вирушають у місто Двоногів. І що з усього цього вийде — невідомо.
Від автора[]
І знову вітаю!
Коли Саша повертається до лісу зі своїми кошенятами, вона весь час боїться, щоб їх не забрав патруль Тіньового Клану. Аж поки несподіваний друг приносить приголомшливу звістку: Тигрозір мертвий. Мені хотілося, щоб у «Темних часах», спостерігаючи, як Тигрозір втрачає свої дев'ять життів, ми відчули не просто полегшення від того, що найзапекліший ворог Вогнезора переможений. Я прагнула, щоб ми збагнули потрясіння і навіть скорботу Вогнезора від того, що хоробрий і вправний вояк гине саме тоді, коли Клани потребують найкращих бійців.
Саша сприймає загибель Тигрозора так само двоїсто. Так, тепер вони убезпечені від жорстокого й амбітного провідника Тіньового Клану, але водночас діти втратили батька, який розділив би гордість Саші за них, спостерігав би разом із нею, як вони ростуть і набираються сили. Саша достатньо розумна і великодушна, — щоб визнати переваги життя у Клані. Вона дійсно дивовижна кішка! Вона жила життям кицюні, кланової кішки, а тепер і самітниці, і змогла відчути цінність кожного з цих життів. Гадаю, нам відомо, яке з них було найщасливішим для Саші, але як щодо її кошенят? Яке життя вона обере для них?
Ходімо разом до вітряного лісу й дізнаймося...
З найкращими побажаннями,
Ерін Гантер
Сюжет[]
У Саші народжуються кошенята — Пуголовок, Шуліка і Метелик. Кішці доводитися полювати щодня, але через гололист здобичі дедалі меншає. Оскільки Саша ще раніше дізнається про справжні наміри Тигрозора, вона не бажає, аби кіт знав про кошенят, хоч і кішка часто бачить його у снах. Одного разу Саша випадково забігає на територію Тіньового Клану. Вона натрапляє на патруль Тіньового Клану, і ті хочуть відвести волоцюгу до провідника.Але один із них відчуває запах молока і припускає, що у Саши десь неподалік є кошенята. На це кішка каже, що її кошенята померли від холоду. Однак, воячка на ім'я Бурошубка говорить, що Саша навряд чи становить якусь загрозу, і також співчуває їй та одразу відпускає. Потім Саша відпускає своїх кошенят погуляти, оскільки розуміє, що все одно не зможе тримати кошенят у кублі вічно. Через деякий час кошенята повертаються і Саша, на прохання дітей, розповідає про те, як вона вперше потрапила до лісу.
Наступного дня, коли Саша знов відпускає своїх кошенят погуляти, вона зустрічає Бурошубку. Тіньова воячка розповідає про смерть Тигрозора та дає волоцюзі мишу. Потім Саша подумки обіцяє Тигрозорові, що сумуватиме за ним завжди.
Одного разу Саша розповідає кошенятам про свого колишнього господаря Кена. Пуголовок, Метелик і Шуліка думають, що кішці самотньо без нього, тому вирішують піти на його пошуки. Вони дістаються до території Двоногів, де зустрічають Шнакі, яка пропонує їм зайти до її подвірʼя. Кошенята відмовляються та йдуть далі на пошуки Кена.
Тим часом Саша повертається з полювання, та коли не знаходить кошенят, йде на їх пошуки. Кішка зустрічає Шнакі і розповідає їй про те, що її кошенята втекли. Кицюня ж відповідає, що бачила трьох кошенят і приєднується до подруги.
Через деякий час, Пуголовок, Метелик і Шуліка натрапляють на волоцюг, які налаштовані недружелюбно і хочуть зробити із них нашийники. Ледь не натрапивши на собак, кошенята тікають до невідомого кубла
Саша та Шнакі натрапляють на тих волоцюг, які погрожували дітям колишньої кицюні. Саша представляється як кішка Клану та запитує про своїх кошенят. Волоцюги лякаються та вказують напрямок, в якому втекли кошенята. Місце, в якому були кошенята, починає топити, але Саша допомагає дітям вибратися. Метелик і Шуліка вижили, проте Пуголовок помер. Шнакі пропонує Саші та кошенятам піти до неї, але Саша відмовляється та йде із дітьми додому. Там вони засинають, і Саша уві сні бачить Тигрозора. Кішка питає, чи з ним зараз Пуголовок. Той відповідає що ні, проте каже що той у безпеці.
Через деякий час Саша зустрічає Ялівця і розповідає про своїх кошенят та те, що наразі в них важкі часи. Ялівець згадує про ферму, на якій живуть дружелюбні коти, і пропонує відвести кішку з кошенятами туди. Саша, трохи повагавшись, погоджується. Самітник відводить кішку із кошенятами туди, і місцеві волоцюги зверхньо дивляться на них. Коли Ялівець йде, коти хочуть прогнати Сашу. Саша нападає на кішку, яка має кошенят, але те ні до чого не призвело і Сашу із Метиликом і Шулікою женуть.
Саша відводить кошенят на територію Річкового Клану і вирішує розповісти їм про їхнього батька. Після розповіді, Саша попереджає Шуліку і Метелика про те, що в Клані вони можуть почути різне про Тигрозора, але вони мають памʼятати про те, що вона його любила. Потім на волоцюгу із кошенятами натрапляє Річковий патруль і Саша просить Леопардозірку приєднатися до Клану. Леопардозірка погоджується, не звертаючи увагу на слова інших. Річкова провідниця приводить котів до табору. Тієї ночі Тигрозір Саші не сниться.
Вранці Леопардозірка скликає віче, на якому хоче дати Саші нове імʼя, але Саша відмовляється від нього. Леопардозірка спокійно приймає рішення воячки, проте інші коти не так добре до нього ставляться.
Через деякий час Сашу вже приймають в Клані та навіть запрошують полювати. Ще через деякий час Шуліці та Метелику дають нові імена - Шуліколап і Мільголапка.
В якийсь момент новоспечені новаки стикаються з тим, що в грі головним злодієм виступає кошеня, яке каже, що воно Тигрозір. Саша знову просить дітей зберігати таємницю.
Пізніше Леопардозірка каже Саші, що вже час отримати вояцьке імʼя, бо скоро Зборище. Після того Шуліколап і Мільголапка дізнаються правду про Тигрозора. Саша вирішує, що зараз найбезпечніше буде піти з Річкового Клану. Кішка розповідає про це Леопардозірці, і та спокійно каже йти геть її. Коли Саша йде, то відчуває присутність Тигрозора. Той каже, що він пишається їхніми дітьми, і що буде завжди за ними наглядати.
Цікаві факти[]
- Обкладинка українського видання запозичена в польського, як і обкладинки інших манґ серії «Коти-Вояки», виданих українською мовою.
Галерея[]
Іноземні обкладинки[]
