 |
Увага, це незавершена стаття. Це означає, що у ній відсутня деяка інформація або деякий шматок тексту потребує шліфування. Ви можете допомогти Вікі з Котів-Вояків і самостійно доповнити статтю. |
| Оповідач про Північ, «Сходить місяць», с. 14, розділ 1 |
Північ — стара[1] борсучиха[2].
Характер[]
Північ здобула свою мудрість та знання завдяки численним мандрівкам. Вона має тісний зв'язок із Зорекланом і так само, як і вони, передбачає майбутнє та дає котам знаки і пророцтва[3]. Вона, схоже, дійсно піклується про Клани, оскільки попередила про напад інших борсуків і навіть допомагала їм боротися[4]. Північ — добра та спокійна, при зустрічі з Клановими котами із гумором відносилася до агресії Воронолапа[3].
Життєпис[]
Цикл «Нове пророцтво»[]
Північ[]
Біля Сонцеспаду Ожинокіготь, Вохрошубка, Воронолап, Перохвоста, Бурешуб і Вивірколапка зустрічають борсучиху Північ. Коти налаштовані вороже, але Північ не налаштована на бійку. Борсучиха застерігає мандрівників, що в ліс прийдуть Двоноги та зруйнують території, й більше не буде місця котам.
Сходить місяць[]
Північ проводжає котів до гір. Вони зустрічають Мурка, і той знайомиться з борсучихою. Коли мандрівники натрапляють на лисиць, Північ розмовляє з ними, уникаючи битви.
Біля височин Мурко хоче застерегти котів про небезпеку у горах, але Північ не дає йому цього зробити.
Стожари[]
У пролозі Зоряні предки дякують Півночі за все, що вона зробила для мандрівників. Коли всі розходяться, борсучиха бурмотить до себе, що більше їй тут не місце.
Сутінки[]
Вона зустрічає Воронокрила та Листоплесу, коли ті тікають від Кланів. Північ розповідає, що її рід буде атакувати котів, і вона йде їх застерегти. Воронокрил та Листоплеса негайно повертаються до Громових котів.
Коли Громовий Клан програє битву, у табір вриваються Вітряні коти та атакують борсуків. Виявляється, що Північ прийшла по допомогу до Вітряного Клану.
Захід[]
Після нападу Північ просить вибачення за свій рід і повертається до Сонцеспаду.
Цикл «Сила трьох»[]
Довгі тіні[]
У якийсь момент часу Північ зустрічає самітника, Сола, якому розповідає деякі Кланові таємниці. У підсумку Сол використовує ці знання, щоб маніпулювати котами Тіньового Клану і змусити її не вірити в Зореклан.
Засновники Кланів — Грім, Вітер, Річка та Тінь — зустрічаються із Північчю. Вони вимагають пояснити, чому вона зрадила їх і розповіла їхні таємниці незнайомцю. Борсучиха відповідає, що знання — не завжди сила, але зоряні коти не бажають її слухати. Перш ніж зникнути, Грім зазначає, що Північ багато зробила для Кланів і питає, чому вона так просто хоче їх знищити. Потім із куща виходить Скеля і запевняє борсучиху, що вона не мала вибору, коли розповідала все Солові.
Пізніше, коли Сойколап із братом і сестрою непомітно спостерігають за табором Тіньового Клану, новаку медикішки являється видіння із борсуком. Він розповідає про це Листоплесій, і та припускає, що це Північ, яка, можливо, хоче їх про щось попередити. Згодом, біля Місяцеставу, Північ розмовляє із Сойколапом і каже, що це вона розповіла Солу про Клани. Новак обурюється, але вона лише відповідає, що знання не завжди приносить силу.
Сходить сонце[]
Північ згадують Синьозірка і Жовтоікла під час своєї суперечки. Колишня провідниця говорить, що досі не може повірити, що Північ зрадила їх, однак Жовтоікла вважає, що не борсучиха була зрадницею. Згодом її знову згадує Падуболистка, яка заявляє, що Сол зустрічався із Північчю.
Північ зустрічається із Сойкопером і каже йому, що Сол не вбивав Золошуба, і що коти лише ганяються за тінню. Пізніше патруль, який шукає самітника, прибуває до Сонцеспаду, але не знаходить там борсучиху.
Цикл «Знамення Зореклану»[]
Остання надія[]
Цей розділ потребує заповнення...
Путівники[]
Таємниці Кланів[]
Північ згадується у розділі «Борсуки». Зазначається, що вона особлива борсучиха, яка має зв'язок із Зорекланом, і що саме вона попередила котів про знищення лісу.
Детальний опис зовнішності[]
Північ — стара[1], громіздка[5], кремезна[6] чорна борсучиха з білими плямами[2], білою смугою[7] на широкій смугастій голові[8], масивними плечима[7], маленькими[9], круглими[10], блискучими[11], яскравими[12], глибокими[13] чорними очима[14]-ягідками[6], із міцними притупленими пазурами[15], могутніми[14] та широкими мускулястими кінцівками[12].
Стосунки[]
Скеля[]
Північ і Скеля певним чином пов'язані між собою, оскільки обидва є древніми духами, які можуть фізично існувати в реальному світі й бачити майбутнє. Вони знають одне одного від світанку часів, спостерігавши за майбутніми подіями, що виникли у воді. Очевидно, що Північ і Скеля можуть бути навіть друзями, оскільки останній назвав борсучиху «подругою»[16].
Проте, між ними існує відмінність: Північ більш дружелюбно і відноситься до котів і дійсно допомагає їм, тоді як Скелю не сильно хвилюють загрози для інших[16].
Галерея[]
Офіційні зображення[]
Цікаві факти[]
- Згідно з ексклюзивною інформацією з електронної книги «Остання надія», Північ — привид[17].
- Північ може розмовляти із лисицями, котами та кролями[18].
- Планувалося, що Північ плестиме змову проти Кланів після битви з борсуками у книзі «Сутінки», а Сол буде її шпигуном. Проте Еріка Сассман переконала Вікі Голмс у протилежному[19].
Цитати[]
«Північ», с. 304, розділ 24
«Я подорожувала багато, багато мов вивчила. Мови інших котів, які говорять не так само, як ви. Лисиць і кролів також. Вони говорять не про цікаве. Лисиці говорять все про вбивство. У кролів тополиний пух замість мозку.»
Північ розповідає про свої знання мов, «Північ», с. 308, розділ 24
«Є більше ніж один спосіб подругою бути. Правда це, я дала Солу знання. Але знання не завжди силу приносить.»
Північ Сойколапу, «Довгі тіні», с. 77, розділ 5
«Остання надія», с. 15-16, пролог
Примітки[]
- ↑ 1,0 1,1 «Світанок», с. 17
- ↑ 2,0 2,1 «Північ», с. 302
- ↑ 3,0 3,1 «Північ», розділ 24
- ↑ «Сутінки», розділ 24
- ↑ «Сходить сонце», с. 56
- ↑ 6,0 6,1 «Довгі тіні», с. 76
- ↑ 7,0 7,1 «Північ», с. 304
- ↑ «Остання надія», с. 15
- ↑ «Північ», с. 311
- ↑ «Остання надія», с. 163
- ↑ «Сходить місяць», с. 14
- ↑ 12,0 12,1 «Стожари», с. 13
- ↑ «Північ», с. 310
- ↑ 14,0 14,1 «Сходить місяць», с. 22
- ↑ «Сходить місяць», с. 21
- ↑ 16,0 16,1 «Остання надія», пролог
- ↑ Конфіденційні нотатки Ерін Гантер 3: правда про Північ
- ↑ «Північ», с. 308
- ↑ Остання надія: розширене видання