Класнючо.jpg
Ця стаття входить до списку хороших статей Коти-Вояки Вікі. Вона максимально інформативна, якісно написана і має ілюстрації.


Піскошторма — блідо-руда кицька.

Життєпис[ред. | ред. код]

Спецвидання "Пророцтво Синьозірки"[ред. | ред. код]

Пісколапка — новачка Громового Клану. Помітно, як вона грається з Порохолапом та Сіролапом.

Цикл "Пророцтва починаються"[ред. | ред. код]

На волю![ред. | ред. код]

Пісколапка, Громова новачка, уперше з'являється, коли до Клану приєднується Вогнелап, який раніше був кицюнею. Вона невдоволена тим, що їй доведеться ділити гніздечко з "гидотним смородом кицюні". Її виправляє Білошторм, новачка вибачається, але насправді зовсім не шкодує про те, що сказала.

Вони разом з Порохолапом (який на той момент був її найкращим другом) вихваляються, що йдуть на Зборище й насміхаються над тим, що Сіролап та Вогнелап залишаються в Клані. Пісколапка «люб’язно» бажає їм гарного тихого вечора. 

Пісколапка та Порохолап глузують з Вогнелапа, коли тому виголосили покарання — наглядати за Жовтоіклою за те, що він годував її. Пісколапка єхидно сподівається, що Вогнелап уміє полювати, щоб нагодувати самітницю. 

Коли друзі збираються на тренування, Пісколапка знову насміхається над Вогнелапом (якому треба доглядати Жовтоіклу ще один день), кажучи, що, можливо, Синьозірка гадає, що кицюні краще залишатись у таборі та глядіти немічних. Згодом Вогнелап цікавиться в новачки, чого її навчатиме Білошторм, на що вона відповідає, що той навчить її битися, як справжні вояки.  

Коли всі цікавляться, хто піде на Зборище, Сіролап зауважує, що Пісколапка та Порохолап були там уже двічі. Пізніше Синьозірка каже, що вони зостануться у таборі й охоронятимуть його. 

Згодом Вогнелап бачить Пісколапку і Порохолапа, які готуються вирушити на варту. Він хоче взяти собі попоїсти, але Громова новачка відповідає, що вони з’їли двох останніх мишей. Пізніше Сіролап та Вогнелап уночі розмовляють у кублі новаків, Пісколапка гарчить, аби вони замовкли, адже заважають спати. 

Вогонь і крига[ред. | ред. код]

Після того як Вогнесерд та Сіросмуг стали вояками, Пісколапка знову над ними насміхається, а потім іде на тренування з Білоштормом. Пісколапка входить до патруля, який допомагає у битві з Річковим Кланом під час повернення Вітряного. Киця ледве не падає до урвища, але її рятує Вогнесерд. Новачка у нестямі від люті заявляє, що може перемогти і без його допомоги. Після цього випадку вже в Клані Порохолап знову глузує з рудого вояка, але Пісколапка не відповідає, а лише вибачливо дивиться на Вогнесерда.

Пізніше Пісколапка вирушає у досвітній патруль разом з Вогнесердом, до якого стала більш м’яко відноситися. Саме Пісколапка помітила, що річка замерзла. Вона пропонує Синьозірці виправу на угіддя Річкового Клану, а провідниця цю ідею схвалює.  

Через деякий час руда киця розмовляє з Вогнесердом. Це стає несподіванкою як для самого вояка, так і для Порохолапа, який визирає з новацького кубла. Вона питає у співрозмовника чи йде він на Зборище, а потім скаржиться, що хотіла б туди піти вже воячкою. Також вона підбадьорює Вогнесерда щодо ситуації з його племінником, якого кіт приніс до Клану. 

Коли на території Громового Клану знаходять кролячі кістки з запахом Тіньового Клану, Пісколапка хоче піти з іншими котами, аби напасти на Тіньовий патруль, а потім наздогнати Тигрокігтя, щоб він не нападав на патруль — в обох випадках їй відмовили. 

Під час нападу волоцюг Пісколапка б’ється з одним із них і перемагає, за що отримує своє вояцьке ім’я — Піскошторма. А потім відбуває мовчазне чатування до світанку. 

Коли зникає Хмарко, руда войовниця одразу йде на пошуки разом із Вогнесердом. Вони чують писк кошенят і знаходять їх у снігу.

Коли Річковий та Тіньовий Клани нападають на Вітряний, Піскошторма б’ється з Річковим котом. Вона з легкістю перемагає супротивника. 

Ліс таємниць[ред. | ред. код]

На Зборищі Синьозірка згадує, що Піскошторма й Порохошуб стали вояками. Кицька сидить, гордо піднявши свою блідо-руду голівку. Уже після Зборища Сіросмуг та Вогнесерд прохають її сказати Синьозірці, що вони пішли на полювання. Воячка погоджується і єхидно промовляє, що вона буде уявляти, як Вогнесерд полює за кроликами, коли сама вляжеться в гарненькому теплому гніздечку. Коли двійко друзів повертаються, Піскошторма лежить біля Порохошуба у вояцькому кублі. Вона каже Вогнесердові, що передала повідомлення, але Тигрокіготь не повірив, після чого вмощується біля полум’яного котика. 

Пізніше Піскошторма йде на полювання з Вогнесердом, Сіросмугом та Орляколапом. Вона насміхається з гучних кроків Сіросмуга. Наступного разу Вогнесерд приходить до табору весь у лисячому лайні, Піскошторма це підмічає й забороняє коту підходити до неї, доки той не змиє сморід. 

Кішка викликається на полювання з Вогнесердом у патруль. Там вони чують писк кошеняти. Коти йдуть на нього й виявляють Хмарка, на якого нападає борсук. Піскошторма впивається зубами в його передню лапу, тим самим прогнавши того. Вона помічає, що Орляколапа поранено, та допомагає йому дійти до табору. А потім повертається назад, аби забрати здобич. 

Через деякий час Піскошторма лежить на боці та енергійно вмивається. Коли Вогнесерд пропонує усім котам піти на патрулювання, вона цілком приязним тоном скаржиться, що нема ні хвилини спокою, але все ж погоджується на Вогнесердову пропозицію. Біля Річкових кордонів вони бачать, що річка вийшла з берегів. 

Піскошторма питає Вогнесерда що з ним сталося, коли той приходить до табору у поганому вигляді. Тигрокіготь гарчить на кота через те, що він упав у воду, Піскошторма вражена цим. Коли Синьозірка відправляє Вогнесерда до Жовтоіклої, руда киця підтримує цей наказ і запрошує кота до кубла, коли той закінчить. Після цього Піскошторма приносить Вогнесерду свіжину, вони разом їдять і влягаються спати. 

Воячка йде на Зборище, там вона сідає поряд зі своїм новим рудим другом. Коли Ночезір верещить, що Громовий Клан укриває Хвостолома, Піскошторма притуляється ще ближче до боку кота. Вона нашіптує йому на вухо, що відчувала, що буде сварка через Хвостолома, ще коли слово взяв Ночезір. 

Піскошторма, Вітрогон та Верболоза захищають ясла, коли на Громовий нападають Тіньовий та Вітряний Клани, невдоволені укриванням колишнього Тіньового провідника. 

Коли Орляколапа посвячують у вояки (і дають нове ім’я — Орлякошуб), Піскошторма нагадує, що йому належить стійкувати ніч. 

Вогнесерд разом із Сіросмугом ідуть подивитися на кошенят останнього. На півдорозі вони зустрічають руду войовницю. Вогнесерд розповідає, що вони йдуть навідати кошенят і питає, чи побачяться вони у кублі. Кішка відповідає схвально, але зауважує, що Сіросмуг має триматися подалі від неї. 

Коли банда волоцюг нападає на Громовий Клан, Піскошторма за наказом Тигрокігтя йде на полювання до Сонячних Скель, а повертається лише під кінець битви. На прохання Вогнесерда вона йде допомогти до провідницького кубла, сама не знаючи, що там зустріне. Вона та Білошторм виводять Тигрокігтя до котів; Вогнесерд розповідає усю правду про нього, після чого зрадника виганяють. Потім Піскошторма стривожена тим, що Синьозірка досі не вибрала воєводу, та наголошує, що вона не може скрутитися собі клубочком у кублі та просто так покинути Клан. Коли ж провідниця обирає воєводою Вогнесерда, киця вітає його з призначенням. 

Згодом до Клану приходить Леопардошубка зі своєю свитою та вимагає від Синьозірки віддати Сіросмугових кошенят. Піскошторма обурюється, мовляв, за кого вона себе має, що приходить до Громового Клану і вказує, що робити. Та Сіросмуг вирішує віддати кошенят й сам переходить до Річкового Клану. 

Здіймається буря[ред. | ред. код]

Коли Вогнесерд розподіляє патрулі, Піскошторма сама викликається. Пізніше ми можемо побачити, що вона йде в досвітній патруль із Зололапом і Білоштормом. Вона йде на Зборище, дорогою розмовляючи з Вогнесердом про стан Синьозірки.

Патруль, у якому є Піскошторма, ловить двох Тіньових вояків. Киця одразу доповідає про це воєводі, потім супроводжує їх до Тіньового кордону. Вогнесерд ловить для вояків мишку, до чого Піскошторма ставиться із сумнівом і каже, що це марнотратство, оскільки миша не була з’їдена до кінця.  Громові вояки стежать за Тіньовими, у процесі чого руда киця виявляє тунель. 

Піскошторма помічає, що Хмаролап значно потовстів. Пізніше Вогнесерд іде з нею на полювання, де питає, чи правильно він вчинив, коли привів Хмаролапа до Клану. Піскошторма відповідає, що лише час покаже. Тоді воєвода зізнається, що бачив свого учня у гнізді Двоногів. Кішка радить і наполягає дізнатися у самого Хмаролапа, ким він хоче бути — кицюнею або вояком. 

Піскошторма, коли Вогнесерд таки поговорив з племінником, заспокоює свого друга. Порохошуб вищиряється на воєводу через те, що Хмаролап побив рекорд з мізерності улову, через що Піскошторма гаркає на того і тим самим проганяє. 

Коли Хмаролап зникає, кицька допомагає Вогнесердові з пошуками. Вони бачать як Двоноги забирають зниклого новака. Вогнесерд марно кидається наздоганяти потвору. Піскошторма береться зализувати коту бруд з отриманих ран і заспокоює його. Воячка сильно ображається на Вогнесерда, коли той необережно каже, що окрім племінника в нього немає близьких у Клані. Киця не витримує і кидається навтьоки до лісу. І вже у таборі вони миряться. 

На прохання Вогнесерда, Піскошторма разом з Орлякошубом ведуть старійшин і королев на водопій до річки. Вони зустрічають Двоногів, але, на щастя, їм удається відірватися.

Під час полювання Піскошторма каже, що зовсім не ображається через те, що Вогнесерд не дав їй учня. Пізніше вони зустрічають Круколапа. Коли він називає руду воячку новацьким ім’ям, вона різко виправляє самітника. Той розповідає, що бачив кота з запахом Громового Клану. Вогнесерд хоче йти за ним, а Піскошторма намагається відмовити друга, але, зрештою, лишає цю ідею та рушає разом з Вогнесердом. Дорогою на них нападає собака. Кішка вважає, що то Круколап зумисно завів їх у пастку, адже сам зник. Друзі таки рятують Хмаролапа і відводять додому, але на півдорозі їх заскочив Вітряний патруль, й починається битва. Піскошторма та Хмаролап б'ються з Багнокігтем

Коли ліс охоплює пожежа, Піскошторма хоче допомогти Вогнесерду знайти старійшин та Ожинка, але кіт не дозволяє. Вона разом з іншими переправляється на інший берег ріки і показує, як це правильно робити. Після звістки про смерть Жовтоіклої руда войовниця ні на крок не відходить від Попелюшки. Згодом, після повернення до обгорівшого табору, вона йде на Зборище, дорогою визнаючи, що табір чудово виглядає після того, як його підлатали, і Вогнесерд добре справляється зі своїми обов’язками. Коли Вогнесерду треба замінити Синьозірку на Великому Камені, Піскошторма бажає йому удачі. 

Небезпечний шлях[ред. | ред. код]

Піскошторма вражена й водночас обурена тим, що Тигрокіготь став новим провідником Тіньового Клану. Вона каже, що зрадник не може очолити Клан, але Вогнесерд нагадує їй, що ніхто не знає про зраду колишнього воєводи. Піскошторма відповідає, що всі коти мусять знати правду. Коли Вогнесерд промовляє на Великому Камені, кішка не зводить з того захоплених очей. А коли воєвода закінчує, вона дивиться на нього сяючими очима і притуляється мордочкою до шиї.

Воячка разом з Довгохвостом, Хмаролапом та Вогнесердом ідуть на полювання. Вогнесерд хоче пригостити кицю здобиччю, але вона відмовляється, аргументуючи тим, що може і сама зловити, після чого відходить. Згодом вони зустрічають Сіросмуга і трохи розмовляють. Після полювання Піскошторма та Вогнесерд обідають разом. 

Коли воєводі сниться поганий сон, кішка захищає його від уїдливих коментарів Порохошуба. 

Через деякий час на полюванні Піскошторма з Вогнесердом зустрічають Принцесу. Воячка не надто люб’язно ставиться до неї. Після невеликої бесіди коти продовжують свій шлях до Річкового кордону. Там вони знову зустрічають Сіросмуга. Піскошторма трохи злиться, адже їх може побачити Річковий патруль. Вона нервує, коли до них приєднуються Мрячконіжка, Річкова кішка. На прохання воєводи руда воячка повертається до табору, аби попередити усіх, щоб не нападали на Мрячконіжку. Піскошторма, закотивши очі, погоджується. 

Кішка втішає Крапохвістку, коли яструб викрадає її кошеня. 

Піскошторма обурена тим, що Вогнесерд не довіряє Синьозірці і розмовляв з Високозорим за її спиною. Кішка буквально розривається між провідницею та воєводою, але зрештою стає на сторону Вогнесерда. Вона є однією з тих котів, які присутні на перемовинах Вітряного Клану та Громового. Тоді Піскошторма на прохання Вогнесерда починає наглядати за Темносмугом. 

Коли зникає Синьозірка, воячка допомагає її шукати. 

Коли з наміром відібрати Сонячні Скелі нападає Річковий Клан, Піскошторма входить до складу підмоги. Після битви вона виправдовує Сіросмуга, який зажадав повернутися до Громового Клану. Потім Вогнесерд необережно ображає кицю, і вона йде геть до вояцького кубла. 

Піскошторма допомагає в пошуках Яснолапки і Прудколапа, коли ті вирушили зловити ворога, який краде здобич, і не повернулись. Коли пошуковий патруль знаходить мертвого Прудколапа і понівечену Яснолапку, Громова воячка рушає за медикішкою. Уже в таборі вона приводить Синьозірку до постраждалої, а тоді говорить з Попелюшкою, після чого пропонує принести свіжини. 

Войовниця обурена тим, що Вогнесерд віддав Вохроньку на виховання не їй, а Орлякошубові, сильно ображається і каже, що ніколи не забуде цього Вогнесердові. Вона не хоче з ним спілкуватись і стає проводити більше часу з Сіросмугом. 

Перед тим як піти на «експедицію» до Зміїних Скель, Піскошторма та Вогнесерд розмовляють. Коти роз’яснюють усю ситуацію, зізнаються один одному у коханні і на тому миряться. Після того вони вирушають до Зміїних Скель. Там кицька відчуває запах Тіньового Клану на вбитих кролях. Патрульні коти знаходять собак, а також розуміють, що Тигрозір вистелив убитими кролями дорогу до Громового Клану. Піскошторма пропонує залишити кролів на тому місці, де знаходяться коти, щоб на деякий час спинити собак. Піскошторма з Хмарохвостом відносять до табору тіло вбитої Тигрозором Ряболиці, яке знайшли неподалік. За планом порятунку від зграї собак, Піскошторма та інші найшвидші коти Клану мають відвести ворога до урвища. Після того як Зололап та Папоротелапка виконують свою частину завдання, руда воячка продовжує відводити собак, після чого передає цю місію Довгохвосту, а потім приєднується до евакуйованих котів на Сонячних Скелях. 

Темні часи[ред. | ред. код]

Піскошторма повертається до табору, де зустрічає Вогнесерда. Вона каже, що була дуже налякана і хвилювалася за нього. Кішка обурюється, коли дізнається, що Мрячконіжка та Каменешуб знаходяться у кублі з померлою провідницею. Воєвода розповідає їй, що Річкові коти насправді є дітьми Синьозірки. Пізніше Піскошторма та Попелюшка приносять тіло Синьозірки, щоб поділитися з нею язиками. А потім, за наказом Вогнесерда, войовниця йде у мисливський патруль після прощання з провідницею.

Коли Вогнезір отримує свої дев’ять життів, Піскошторма не приходить його привітати. Вона вважає, що йому тепер ближче Попелюшка, з якою кіт став проводити більше часу. Вогнезір заспокоює руденьку кицю, після чого вона вирушає у вечірній патруль. 

Піскошторма вартує Каринку, яка тільки-но прийшла до тями після отруєння. Кішка шокована оповіддю Каринки про те, що Темносмуг її отруїв. Воячка вважає, що цей вояк більше не може залишатись у Клані. 

Піскошторма йде на Зборище, де балакає з Одновусом і Дроколапом. Коли Тигрозір пропонує об’єднання Кланів, киця виступає суворо проти цього й викрикує: «Нізащо, Вогнезоре, нізащо!» і вважає, що треба неодмінно битися. Пізніше Піскошторма, знаходячись у складі патруля, знаходить Вогнезора, Сіросмуга, Круколапа, двох Річкових новаків і Мрячконіжку та допомагає в битві з Тіньовими котами, які переслідували команду Вогнезора. Коли зникає Вохролапка, Піскошторма разом з Вогнезором та ще деякими котами рушають на пошуки, але новачку так і не знаходять. Воячка заспокоює маму Вохролапки, Злотоквітку

Піскошторма виступає проти відправлення врятованих Річкових котів додому і стає тимчасовим виховником Перолапки, а також допомагає Мрячконіжці освоїтись на Громових угіддях. 

Коли Тигровий Клан нападає на Вітряний, Піскошторма одна з тих, хто йде на допомогу. 

Згодом руда кицька та Вогнезір патрулюють, дорогою обговорюючи плани Тигрозора. Кішка впевнена у своєму провіднику. Пізніше він пропонує залишитись їй на ніч у кублі провідника, і та радо погоджується. 

Напередодні битви з Кривавим Кланом, який захотів загарбати увесь ліс, Піскошторма займається тренуванням кошенят. Тренування проходять вдало, воячка дуже хвалить кошенят. Також вона не проти бути виховником Каринки. Під час самої битви можна побачити, як Піскошторма з Порохошубом б'ються пліч-о-пліч на краю лощовини. Після перемоги воячка допомагає Вогнезору.

Спецвидання "Шлях Вогнезора"[ред. | ред. код]

Піскошторма повертається з ловів та приносить Вогнезорові свіжину до кубла. Помітивши, що той смикався уві сні, кішка цікавиться, чи все гаразд.

Уночі вона та Вогнезір ідуть у ліс до кордону з Річковим Кланом. Там кішка припускає, що провідник досі хвилюється, чи варто було висвячувати Ожинокігтя на вояка, але Вогнезір спростовує її підозри.

Піскошторма йде з побратимами на Зборище, після якого ставиться з розумінням до рішення Вогнезора вирушити до Високих Скель, адже бачить, що його щось турбує.

Наступної ночі провідник не ночує у таборі, тому після його повернення Піскошторма та воєвода з тривогою сприймають Вогнезорові слова про те, що навіть у мирні часи ліс не є абсолютно безпечним.

Пізніше в лісі з`ясовується, що Піскошторма та Сіросмуг знають, що провідник провів ніч у Двоногів, та гадають, що він вирішив їх покинути. Вогнезір спростовує їхню думку та розповідає про свої сни, Небесний Клан,  що колись жив у лісі, та рішення відродити його. Спочатку Піскошторма реагує на це негативно, але, на прохання Вогнезора, погоджується вирушити з ним.

Блідо-руда воячка запам`ятовує основні трави, що можуть стати їм у пригоді.

На верхівці звору Піскошторма та Вогнезір прощаються зі Сіросмугом та прямують до річки, потім — вздовж неї проти течії. Із часом вони залишають територію Вітряного Клану позаду та спускаються покосом до берега річки. Піскошторма гадає, що Вогнезір буде робити, якщо не збирається приводити Небесний Клан до лісу, але провідник сам не знає відповіді.

Досягнувши поля Двоногів, двійко котів зупиняються пополювати та відпочити.

Упродовж наступних кількох днів Піскошторма та Вогнезір перетинають пшеничні поля та переходять один із Громошляхів.

Наступного ранку двійко продовжує бігти вздовж берега; Піскошторма помічає жовто-сірі хмари та припускає, що десь надвечір буде буря.

Вона з другом натикається на гніздо Двоногів та вирішує обійти його з іншого боку.

Наступне гніздо виявляється покинутим та повним запаху мишей. Пополювавши там, Піскошторма пропонує залишитися на ніч, адже надворі починається дощ, але Вогнезір наполягає, що вони мають продовжити йти.

У темряві коти крокують далі берегом. Через бурю їх мало не змиває в річку. Піскошторма свариться з Вогнезором, думаючи, що той радше хотів би вирушити на пошуки Небесного Клану з Плямолисткою, а не з нею.

Коли на протилежний берег річки падає дерево, Піскошторма чекає, поки Вогнезір перевірить інший берег. Проте воячка не встигає перейти стовбуром до провідника: наступна хвиля змиває її геть.

Якийсь час потому на території Двоногів Піскошторма тікає від Двоноженяти завдяки Куцаню.

Громову кішку знаходить Вогнезір у саду Двонога: воячка рятує його від кігтів агресивної кицюні. Піскошторма мириться з Вогнезором і зізнається, що щиро хотіла зрозуміти, чому це завдання для нього настільки важливе. Вона та Громовий провідник повертаються до річки.

Упродовж наступних трьох днів двійко рухається вище вздовж річки, що поступово вужчає. Піскошторма гадає з Вогнезором, чи є десь сліди Небесного Клану та чи залишилися від нього нащадки взагалі. Вона з другом обходить череду Двоножачих гнізд і видряпується на скелю біля водоспаду.

Берег стає все вищим та більш піщанистим. Двійко котів залишається на ночівлю в невеликій печерці на схилі.

У світлі дня коти бачать, наскільки пустинними стали пагорби: навкруги немає майже нічого, окрім маленьких кущиків трави та каміння. Однак, пройшовши далі, Піскоштормі вдається спіймати здобич та знайти помітки кота на дереві.

Наступного дня воячка помічає, що річка зникла, тому разом з Вогнезором спускається крутим схилом униз і повертається тим шляхом, яким вони прийшли.

Двійко знаходить місце, де починається річка. На крутих схилах видніються печери; Піскошторма з Вогнезором гадають, що Небесний Клан міг там отаборитися, тому вирішують оглянути їх. У найбільшому гроті на кам`яній колоні вони знаходять сліди котячих кігтів, що дає їм упевнитися в проживанні Небесних вояків тут багато повень тому. Пізніше Піскошторма та Вогнезір знаходять мишачі кістки, які, певно, залишив кіт.

Наступного ранку Громових вояків будять незнайомі голоси, котрі когось дражнять. Піскошторма припускає, що ці образи були адресовані тому коту, що залишив тут кістки.

Вона з Вогнезором продовжує досліджувати долину. Вогнезір роздумує, чому Небесні коти залишили цю ущелину, але Піскошторма розуміє, що життя Клану тут було б нелегким: хоча тут є вода й притулок, але здобичі обмаль, а лапи від цілоденної ходьби по камінням стираються. Також кішка додає, що у Небесних вояків мали бути кам`яні лапи, якщо вони тут жили.

Наступного дня, коли Вогнезір на вловах свариться з бродягою, Піскошторма дорікає, що їм треба говорити з місцевими котами, а не розлякувати їх. Увечері Громова воячка знаходить у печері дохлу мишу, яку зумисне залишили кицюні, що вранці дражнилися.

Піскошторма та Вогнезір розпитують смугастого Бориса та плямисту Вишеньку та дізнаються, що Небесні коти вже давно не жили в ущелині. Насміхалися вони над старим Мунею, що приходить щоповні до виступаючого каменю над урвищем дивитися на місяць. Також він може розповідати про котів на зірках. Піскошторма вирішує: далі їм треба знайти Муню та поговорити з ним.

Наступного ранку воячка разом із Вогнезором знаходить прихисток Муні, але темно-сірий кіт вимагає залишити його. Піскошторма погоджується, що можна спробувати поговорити з ним, коли буде повня.

Згодом кішка з другом намагаються знайти мох для підстилок, але невдало. Піскошторма гадає, що Небесний Клан міг управлятися з цим якось інакше.

Уночі, кілька днів потому, Піскошторма та Вогнезір дізнаються від Неба (справжнє ім`я Муні), що Небесний Клан витурили з лісу предки інших Кланів. Останні предки були змушені стати самітниками та кицюнями, адже життя в урвищі виявилося теж жахливим, але Небо не пояснює чому. Коли він сам народився, Небесного Клану вже не було, але мати навчила його вояцькому чину. Окрім того, старий кіт думає, Борис і Вишенька можуть бути нащадками Небесних вояків через їхні високі стрибки.

Піскошторма повертається до гроту з Вогнезором та Небом. Вранці після полювання вони виявляють, що Небо пішов. Та майже тієї миті старий знову повертається до них із купою моху.

За проханням Піскошторми, Небо показує їй та Вогнезору Осяйну Печеру – місце, де можна збирати мох. Також Громова воячка дізнається про особливості території колишнього Клану та місця з молодості Неба.

Після повернення до печери Піскошторма з Небом наполягають на відновленні розпорошеного Небесного Клану, незважаючи на те, що Вогнезір утратив надію та збирався повертатися.

Вогнезір іде на полювання; Піскошторма ставиться з розумінням до його бажання побути трохи наодинці. Увечері вона слухає розповідь друга про урок полювання з Борисом і Вишенькою. Воячка гадає, що кицюні могли б стати гарними вояками та запевняє Вогнезора, що їм варто з чогось починати.

Наступного ранку Борис і Вишенька просять Громових котів дати ще один урок полювання. Піскошторма вирушає на влови з Борисом (Вогнезір тим часом — з Вишенькою), на яких розповідає смугастому коту про його предків та життя Небесного Клану.

Піскошторма й Вогнезір продовжують оглядати долину та натрапляють на лисицю, що хоче напасти на світло-коричневу Команицю з кошенятами. Під час бійки зі звіром Громовим воякам приходить на допомогу рудий бродяга на ім`я Шрам. Зализуючи рани, Піскошторма з другом розповідають самітникам про Небесний Клан. Команиця одразу погоджується приєднатися до Клану; Шрам теж вирішує спробувати.

Уночі, повернувшись до гроту, Піскошторма визнає, що це вже початок, але перед ними простягається ще довгий шлях.

Наступного дня Піскошторма марно намагається навчити Команицю кільком прийомам: кішка хоче покладатися лише на захист Вогнезора й Піскошторми. Вогнезір заспокоює подругу.

Поки Вогнезір запрошує кицюнь з території Двоногів прийти на збори біля витоку річки, Піскошторма безтурботно грається з кошенятами Команиці та вперше, відколи вони залишили ліс, виглядає щасливою.

Пізно ввечері, послухавши Вогнезора про його розмову з бродягами, що живуть неподалік у лісі, кішка гадає, що Небесний Клан таки повернеться.

Піскошторма присутня на зборищі, під час якого Вогнезір розказує присутнім котам про звичаї та життя Клану. У результаті до Небесного Клану вирішують приєднатися Борис, Вишенька, Шрам, Команиця, Листинка, Клапоть та Гутч.

Наступного дня Громова воячка веде мисливський патруль з Борисом, Листинкою та Шрамом. Після вловів Піскошторма свариться зі Шрамом через звичай годувати королев і старійшин першими, але Вогнезір заспокоює їх. Пізніше воячка просить у Вогнезора пробачення за це.

Під час церемонії назовництва Піскошторма підказує котам, як поводитися на ньому. (Шрам отримує ім`я Гострокігтя, Листинка – Ряболистки, Команиця – Конюшинохвости, Гутч і Клапоть стають Дрібновусом і Клаптеном, а Борис і Вишенька – Горобцелапом та Вишнелапкою. Небо отримує ім`я Небостража)

Наступного ранку Піскошторма відбуває у мисливському патрулі, а, повернувшись, радить Вогнезору провідати Небостража, від якого нині не було ні слуху.

Коли виявляється, що Небостраж помер, Піскошторма виправдовує Небесних вояків: вони надто мало знали старого кота, аби по-справжньому тужити за ним. Войовниця разом з усіма відбуває нічне чатування за померлим.

Декілька днів потому Піскошторма проводить впоряд для Небесних вояків. Кішку досі турбує те, що Конюшинохвоста не відвідує тренування. Також Вогнезір просить її тренуватися з Дрібновусом наодинці, адже той надто хвилюється через присутність інших котів.

Після впоряду, відпочиваючи на Валяві, Піскошторма гадає, як справи у Громового Клану та Порохошуба з її новачкою Каролапкою. Після падіння Стрибка в річку та його порятунку Конюшинохвостою, Вогнезір припускає, що кішка може мати серед предків Річкових котів. Коли ж Конюшинохвоста засмучується через це, Піскошторма запевняє її, що вона – Небесна воячка, бо сама його вибрала.

Оскільки кошенята розпустили чутки про тихі голоси в Осяйній Печері, Піскошторма ставиться скептично до того, що частина вояків вірить цьому. Також кішка вважає чудовою ідеєю відвідати печеру, сподіваючись отримати знак про майбутнього медикота Небесного Клану, але спроба виявляється марною.

Уже як декілька днів Піскошторма займається тренуванням Конюшинохвостої, відколи світло-коричнева кішка погодилася ходити на впоряди.

Коли до урвища приходить Дощошуб із проханням допомогти його подрузі Пелюстці та кошенятам, блідо-руда воячка залишається у таборі за старшу. Після порятунку Піскошторма йде запитати Гострокігтя, чи не знає той, де росте ялівець: ягоди зараз знадобилися би кволим кошенятам для сили. Окрім того, кішка розуміє, що Небесному Клану якнайшвидше потрібен медикіт.

На патруль Піскошторми нападають щури біля повітки Двоногів і сильно ранять Клаптенога. Громова воячка зупиняє кровотечу, але боїться, що в рану на плечі може потрапити інфекція.

Зрештою її переживання виправдовуються: Клаптеногу гіршає. Проте вночі до Піскошторми й Вогнезора приходить Плямолистка з коренем лопуха та показує, як його використовувати. Також, коли випадково з`ясовується, що Вогнезір час від часу зустрічається з Плямолисткою уві сні, Зоряна кішка запевняє Піскошторму в тому, що Вогнезір любить тільки її. Руда кішка заспокоюється та обіцяє спробувати зрозуміти, чому воячка Зореклану для провідника так важлива.

Клаптеногові покращало, тому на світанку Піскошторма присутня на зборах Клану стосовно підготовки до битви зі щурами. Войовниця вирішує покласти на себе складання розкладу додаткових патрулів і тренувань. Після віче кішка не заперечує, що буде складно, але підбадьорює Вогнезора.

Піскошторма продовжує наглядати за Клаптеногом. Коли Вогнезір знаходить нову медикішку Небесного Клану — Луну, Піскошторма вітає її.

Під час першого Зборища Небесного Клану руда воячка завдячує допомозі Пелюстки у збиранні трав і нагляді за кошенятами. (Дощошуб і Пелюстка поки що залишаються у Клані, а пізніше офіційно стають вояками)

Кілька днів потому Піскошторма розповідає Вогнезору про покращення стану Клаптенога й успіхи Луноспіви. Згодом кішка дозволяє вояку повернутися до тренувань, але каже, що до нападу на щурів він не готовий.

Наступної ночі Громова воячка розмовляє з Вогнезором щодо переселення Небесного Клану до лісу, але приходить до висновку, що це неможливо, тому битва зі щурами залишається єдиним виходом.

Коли щури нарешті атакують, обравши безмісячну ніч, Піскошторма йде попередити королев і Луноспіву з Клаптеногом. Після битви, яку щури раптом самі припинили, воячка допомогає обстежити та підлатати рани побратимів. Удень руду кішку помітно на тренуванні.

Уночі Піскошторма вирушає до повітки разом з вояками Небесного Клану. Кішка залишається за старшу, поки інша половина патруля на чолі з Вогнезором прокрадається всередину повітки. Коли на тих нападають щури, Піскошторма не в змозі втримати котів — зовнішній патруль забігає до амбару, тим самим наражаючи увесь Клан на ще більшу небезпеку.

Зрештою Небесним воякам вдається вибратися надвір, лише Піскошторма з Вогнезором залишаються допомогти Дощошубу. Проте, коли щурячий вожак позбавляє Вогнезора одного з життів, Піскошторма може врятувати лише одного з котів і змушена обрати друга.

Войовниця з Вогнезором тікають до низькорослого дерева біля огорожі, де вже зібрався весь Небесний Клан. Піскошторма з болем у голосі каже провіднику, що Дощошуб загинув.

Небесні вояки таки спускаються з дерева. Коли Вогнезір знаходить серед юрмища щурів їхнього вожака та вбиває його, Піскошторма з іншими вояками легко проганяє ворогів геть.

Повернувшись до ущелини, кішка відбуває нічне чатування за загиблим Дощошубом. На світанку, залізши на Небесний Камінь до Вогнезора, Піскошторма підтримує друга, коли той тужить за сірим котом.

Декілька днів потому після битви Піскошторма каже, що їм уже час повертатися, на що Вогнезір відказує, що вони не можуть піти, поки в Небесного Клану не з`явиться провідник. Руда воячка погоджується з його словами.

Пізніше Луноспіва отримує видіння, яке вказує на Ряболистку як провідницю Клану. Коли ж смугаста кішка отримує дев`ять життів і зоряне ім`я, Піскошторма присутня на першому віче Листозірки. Провівши всі необхідні церемонії, Листозірка дякує Піскоштормі й Вогнезору за все, що вони зробили для них. Зрештою Громова воячка повертається з другом до лісу.

В епілозі Піскошторму відвідує у яслах Вогнезір. Королева пропонує провіднику назвати їхніх доньок Вивіркою і Листинкою.

Цикл "Нове пророцтво"[ред. | ред. код]

Північ[ред. | ред. код]

Згадується, що Піскошторма, виховниця Каролапки, працювала з новачкою після того, як та пошкодила плече на Громошляху.

Піскошторма втихомирює Вивірколапку та Ожинокігтя, що сваряться з приводу кращих місць для полювання, та відсилає їх у різні мисливські патрулі. Кішка теж рушає на полювання, узявши з собою Вивірколапку та Каролапку.

На церемонію назовництва Піскошторма з Каролапкою з`являються останніми; Руда кішка супроводжує новачку до Високого Каменя. На запитання Вогнезора про Каролапчин вишкіл Піскошторма запевняє, що та стане воячкою, якою пишатиметься Клан.

Громова воячка присутня на Зборищі.

Після того, як Круколап попередив Вогнезора про надзвичайно велику кількість потвор та Двоногів на Громошляху, Піскошторма разом із Сіросмугом та провідником супроводжують самітника до Чотиридерева.

Пізніше Піскошторма гарчить на Вогнезора за його чергову спробу командувати Вивірколапкою, нагадуючи, що чим більше він тисне на неї, тим більше новачка затинається на своєму. Напередодні до цього Піскошторма та Сіросмуг дізнаються від Громового провідника про пророцтво вогню та тигра. Коти думають, що згаданими вогнем і тигром можуть бути Вивірколапка та Ожинокіготь.

Опісля того, як Вогнезір сварить Ожинокігтя та Вивірколапку в лісі, Сіросмуг розповідає Піскоштормі про те, що сталося.

Наступного дня кішка не дивується, що молоді коти відтоді досі не повернулися. Піскошторма спростовує Вогнезорову думку щодо пророцтва: навіть якщо наближається якась біда, це не його провина. Також войовниця не думає, що спричинити цю біду можуть вогонь і тигр, бо у повідомленні Зореклану про це не сказано. Кішка приєднується до загону Вогнезора, аби спробувати знайти зниклих Ожинокігтя та Вивірколапку.

Більше ніж чверть повні потому патруль Вогнезора, у якому знаходиться і Піскошторма, стає свідком початку знищення лісу: величезні потвори Двоногів повертають убік від Громошляху та руйнують усе на своєму шляху. Піскошторма, чия шерсть стає дибки від люті та шоку, разом із побратимами тікає до сховку в лісі.

Сходить місяць[ред. | ред. код]

На світанку, після страхітливого патрулювання біля Громошляху, Вогнезір викликає учасників загону — у тому числі й Піскошторму — на збори у своєму кублі.

Коли Громовий Клан застає Вітряних вояків за крадіжкою їхньої здобичі, Громовий провідник вирішує зібрати патруль до Вітряного кордону, до складу якого входить також і Піскошторма. Громові коти розмовляють із Високозорим, але нікому не вдається знайти рішення голоду в обох Кланах, тож Піскошторма повертається з побратимами до табору.

Почувши від медикішок про отруєних кролів на території Вітряного Клану, Піскошторма припускає, що ця проблема може бути лише у їхніх сусідів, бо ж у Громовому Клані ще ніхто не помер. Попелюшка так не вважає, тому Піскошторма одразу йде на полювання, адже котам треба щось їсти.

Після зникнення Хмарохвоста та Ясносерди Піскошторма приєднується до Сіросмуга, Орлякошуба та Білолапки, що йдуть на пошуки зниклих вояка й воячки.

Востаннє кішку помітно, як та заходить із Дощовусом через тунель до табору, несучи свіжину.

Світанок[ред. | ред. код]

Піскошторма, незважаючи на голод, вперто крокує поруч із Вогнезором та побратимами на Зборище. Руда кішка запитує провідника, чи знайдуть їх їхні доньки, коли повернуться додому, хоча не розуміє, як їм вдасться це зробити. Вона цікавиться думкою Сіросмуга, а потім додає, що не відправляти ще один пошуковий патруль було важким рішенням для Громового провідника: важливо було не втратити ще більше котів.

Зачувши гучний рев біля Чотиридерева, Громові вояки кидаються до верхівки схилу та спостерігають за тим, як Двоноги нищать галявину для Зборищ, поваливши могутні дуби. Піскошторма тихо каже, що лісу більше немає і в них не залишилося надії.

Піскошторма з неймовірною радістю зустрічає Вивірколапку, яка щойно повернулася з Ожинокігтем із подорожі до Сонцеспаду. Кішка, муркочучи, запевняє доньку, що зараз для неї важливо лише те, що вона вдома.

Вона та інші старші вояки вислуховують розповідь Ожинокігтя та Вивірколапки про нове пророцтво та засторогу Півночі. Кішка здивована, почувши, що їм доведеться покинути рідний ліс.

Згодом, після того як було врятовано полонених котів з гаври Двоногів, Піскошторма кидається до Листолапки та починає її вмивати, наче маленьке кошеня. Також войовниця намагається підтримати Вогнезора, коли того охоплює горе від звістки про спійманого Двоногами Сіросмуга.

За рішенням Вогнезора, Піскошторма тимчасово буде займатися таборовими роботами, доки у Громового Клану немає воєводи.

Пізніше до Сонячних Скель, де тимчасово перебуває Громовий Клан, приходить змарнілий Вітряний Клан. У той же час туди прибігає Вохрошубка благати про допомогу: Двоноги з потворами атакують Тіньовий табір. Піскошторма, за наказом Вогнезора, веде один із рятувальних патрулів. Вже у таборі Тіньового Клану Піскошторма зі своїм загоном допомагає кошенятам та королевам безпечно евакуюватися звідти.

Коли Клани нарешті покидають ліс та зупиняються на деякий час біля повітки Круколапа та Ячменя, Піскошторма дозволяє Листолапці віднести кроля Папоротехмарці, якого подарував на прощання Вогнезору Круколап.

У горах Клани знаходять прихисток у Племені Стрімкої Води. Перед продовженням виснажливої подорожі Бурешуб оголошує, що залишається у Племені, на що Піскошторма говорить, що кошеня Сіросмуга не зробило би цей вибір просто так.

Разом із Громовим та іншими Кланами Піскошторма знаходить новий дім для Кланів.

Стожари[ред. | ред. код]

Недалеко від берегів озера Клани влаштовують тимчасовий табір. Перед тим, як Вогнезір висвячує Вивірколапку на воячку, Піскошторма підходить до доньки та кілька разів прилизує її шубку; очі Громової воячки сяють гордістю за Вивірколапку.

Коли Громовий Клан рушає на нову територію до свого нового табору, Піскошторма йде позаду Клану, стежачи, аби ніхто не відстав. Уже в таборі Піскошторма погоджується з тим, що високі стіни лощовини стануть надійним захистом для них від загарбників.

Уранці Громова воячка пропонує Вогнезору взяти на себе організацію мисливських патрулів.

Піскошторму помітно, коли та лежить біля Вогнезора неподалік від кагату свіжини. Ожинокіготь розповідає провіднику про знайдене покинуте гніздо Двоногів, на що Громова воячка припускає, що воно може стати корисним прихистком на випадок поганої погоди чи пожежі.

Невдовзі Громові коти дізнаються від Листолапки та Карохвістки про нову Місячну Скелю — Місячний Став. Піскошторма погоджується супроводити Попелюшку до інших Кланів, аби сповістити медикотів про Місяцестав.

Згодом Піскошторма з декількома іншими котами вислуховує підозри Мрячконіжки, що навідалась до табору Громового Клану, стосовно Шулікокрига та Багнокігтя. Громова воячка приймає участь у боротьбі проти змовників; помітно, як вона з Мрячконіжкою б’ється проти Річкових вояків.

Сутінки[ред. | ред. код]

На віче Клану, за проханням Вогнезора, Піскошторма погоджується займатися організацією патрулів. Також воячка додає, що Білолапка зараз єдина новачка у Клані, тому їй важко справлятися з усіма обов`язками, а вояки менше відпрацьовують бойові навички. Піскошторма не проти власноруч розподілити обов`язки вояків порівну.

Уперше відвідавши острів під час Зборища, Піскошторма щасливо визнає, що тут добре та безпечно.

Коли Вивіркострибка випадково переходить кордон Тіньового Клану, у цей момент до їхнього патруля приєднуються Ожинокіготь та Піскошторма. Побачивши, як Золошуб захищає руду воячку від уїдливих нотацій Ожинокігтя, Піскошторма зауважує, що зазвичай Вивіркострибка може сама за себе відповідати. Щойно Ожинокіготь починає сваритися із Золошубом, Піскошторма вгамовує їх.

Після того, під час віче Клану Громова воячка обдаровує Вивіркострибку суворим поглядом та займає місце біля Орлякошуба. Наприкінці віче Піскошторма підкликає Вивіркострибку та просить її не давати проблемам стати на заваді обов‘язкам перед Кланом. Проте, незважаючи на суворі слова, в очах воячки читається співчуття до дочки.

Коли Вивіркострибка прибігає до табору просити підмогу для Тіньових котів, Піскошторма не проти спробувати.

Згодом Піскошторму помітно за обговоренням найкращих мисливських угідь з Порохошубом. Кішка лише привітливо киває Листоплесій та одразу повертається до розмови.

Після втечі Листоплеси з Воронокрилом Піскошторма наполягає, аби Вивіркострибка не звинувачувала себе.

Під час нападу борсуків на Громовий табір Піскошторма разом з іншими старшими вояками боронить терновий вхід від нападників. Наступного разу її та Косариконога помітно біля вояцького кубла у бійці з борсуком.

Захід[ред. | ред. код]

Піскошторма застигає, побачивши, що Листоплеса повернулась, та запитує Вогнезора, що сталося.

Коли Вогнезір радить Дощошубові показатися Попелюшці, Піскошторма м‘яко каже, що він мав на увазі Листоплесу, бо Попелюшка загинула. Войовниця з Порохошубом збирають гілки зруйнованого входу та, коли борсучиха Північ залишає табір, прощаються з нею. Кішка продовжує латати тернову стіну, яку зруйнували борсуки, а пізніше знаходиться у мисливській виправі.

Згодом патруль Ожинокігтя доповідає про знайдені в лісі лисячі капкани; Піскошторма із захватом спостерігає за Вивіркострибкою, котра пояснює, як їх можна знешкодити. Також кішка говорить Вогнезору, що вчора вона весь день була на полюванні, і готова вирушати й сьогодні, але Хмарохвосту треба дати відпочити його пораненій лапі.

Наступного разу Піскошторму помітно, коли та слухає розповідь Порохошубового патруля про діяльність Двоногів на озері. Руда кішка вважає плавання задля розваги мишомізким.

Піскошторма відправляється у патруль з Ожинокігтем, Березолапом та Шипокігтем. Дорогою вона підмічає, що поки він та його виховник Золошуб оклигували від поранень, перший майже не виходив із табору. Коли Березолап знаходить Тіньовий запах надто далеко від справжнього кордону, Піскошторма підтверджує це. Вояки натикаються на патруль Тіньових котів; при згадці Бурошубкою про напад борсуків Піскошторма питає воячку, що вони про це знають. Між патрулями спалахує бійка, під час якої Піскошторма бореться з Дубошубом. Зрештою Тіньові коти відступають; руда воячка в нормі, але радить пораненому Шипокігтю повернутися до табору.

Коли Маргаритка тікає до конярки, Піскошторма каже, що бачила, як вона вислизнула з табору разом із кошенятами.

Громова воячка підтримує думку Вогнезора стосовно того, що Клану потрібно більше котів, тому що в лісі повно лисиць та борсуків.

Піскошторма з`являється в кублі Вогнезора в той час, коли Ожинокіготь намагається запевнити провідника, що Громовому Клану потрібен воєвода. Кішка каже, що навіть Зореклан не може бачити все, тому достовірно невідомо, чи живий Сіросмуг. Також Піскошторма додає, що Сіросмуг був і її другом теж і хоч як би не було важко, але настав час змиритися з тим, що сірий вояк, можливо, ніколи не повернеться. Помахом хвоста вона просить Ожинокігтя залишити їх наодинці.

Громовий провідник змушений визнати, що Сіросмуг мертвий; Піскошторма присутня на нічному чуванні за колишнім воєводою та від себе додає, що Сіросмуг ніколи не здавався та боровся заради безпеки його Клану.

На світанку після того, як Ожинокіготь став воєводою, Піскошторма говорить коту, що не потрібно хвилюватися через віддавання наказів більш досвідченим воякам.

Путівник "Таємниці Кланів"[ред. | ред. код]

Піскошторма проводить екскурсію лісовим табором Громового Клану. Воячка показує ялівцевий тунель, що слугує Громовим воякам входом до галявини, та де знаходяться ясла й кубла новаків, вояків, старійшин, провідника та медикішки.

Також у розповіді Хмарохвоста «Спокушений кицюнячим життям» згадується, що Громова кішка нормально сприйняла повернення Хмарохвоста — тоді ще Хмаролапа.

Родовід[ред. | ред. код]

Мати:

Батько:

Єдиноутробний брат:

Єдиноутробна сестра:

Пара:

Доньки:

Племінники:

Племінниці:

Дідусі:

Бабусі:

Дядьки:

Тітки:

Дальні родичі:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  1. Піскошторма одна з найкращих мисливців Громового Клану.
  2. Воячка має кров Небесного Клану, оскільки Рудохвіст його нащадок.
Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.