Вікі з Котів-Вояків
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків


«Вона твоя сестра. Але ж не твоє друге «я», не твоє відлуння, хіба ні? »
Шулікокриг, «Стихле відлуння», ст. 243, розділ 14


Стихле відлуння — друга книга четвертого циклу «Знамення Зореклану» серії «Коти-Вояки».

Обкладинка[]

На обкладинці зображена Плющолапка на фоні гілок куща. Знизу розташована назва книги світло-бірюзового кольору на фіолетовому фоні. Зверху — назва серії та ім'я авторів на сріблястому фоні. Під назвою зображені слова:

«Трійка обраних нарешті зібралася. Але призначення кожного ще невідоме»

Офіційний опис[]

Після того, як спільному вояцькому патрулю вдалося повернути воду, що зникла через збудовану бобрами плотину, й подолати посуху, життя Громового Клану, здавалося б, теж увійшло у свої береги. Але природа знову випробовує мешканців Громового табору на міцність. До того ж одного з новаків уві сні починає навідувати таємничий гість. Що саме він обіцяє та чи дійсно все так, як кажу? І хто він, друг чи ворог?

Анотація[]

Сойкопер опановує нові обов'язки, Левожар весь вільний час присвячує вихованню своєї новачки, а Голуболапка відточує унікальні навички, намагаючись використати їх суто на благо рідного Клану. Здавалося б, життя триває, утім чорні тіні минулого досі тягнуть свої лапи з глибин Темного Лісу до Громового Клану, вдаючись до нових підступів. Чи це не змінить майбутнє так, як жоден кіт не міг передбачити? Навіть жоден із Трійки обраних.

Присвячення[]

Присвячую справжній Плющолапці й усьому Далекобійному Клану.

Сюжет[]

У Темному Лісі проходить тренування Бризошуба і Шулікокрига, яке закінчується, коли до них проходить Тигрозір. Смугастий провідник хвалить їх, а заявляє, що їм необхідно тренуватися завзятіше. До них приєднуються Темносмуг і Зорелом і, після короткої розмови, Тигрозір говорить Шулікригу зайти в сни однієї новачки. Пізніше стає відомо, що цією новачкою є Плющолапка.

У Громовому Клані новачка Голуболапка потерпає від кошмарів, де бачить смерть Брижохвоста. Вона звинувачує себе у його смерті. Коли кішка не може заснути, вона виходить із кубла, й, напруживши свої відчуття помічає біля озера дві постаті. Вона вирішує розповісти про це Левожару, але передумує і розповідає Сойкоперу. У ході розмови стає відомо, що тими двома кішками є Мільгокрила і Мрячконіжка. Медикіт припускає, що Леопардозірка померла, і Голуболапка хоче розповісти про це Вогнезору. Сойкопер говорить, що як вона збирається пояснити провіднику, звідки дізналася про це. Наостанок, медикіт запевняє Голуболапку, що та не винна у смерті Брижохвоста, і що у кожного своя доля.

Згодом, Голуболапка приєднується до прикордонного патруля. По дорозі вона і Плющолапка граються, але Ожинокіготь сварить їх. Прибувши до озера, Плющолапка випадково натрапляє на зламану палицю. Ожинокіготь наказує викинути уламки в озеро, щоби ніхто не постраждав. У той момент Сойкопер раптово відчуває гостру біль у боці, хоча рани на ньому немає. Медикіт вважає, що, можливо, то Зореклан оплакує Леопардозірку, або ж то церемонія назовництва Мрячконіжки так відзначались на ньому.

Пізніше, до табору прибувають Мільгокрила і Мрячконіжка, яка вже стала Мрячкозіркою. Остання повідомляє про смерть Леопардозірки, і Громові коти шанобливо вигукують ім'я новоспеченої провідниці. Після цього Сойкопер дає Мільгокрилій зміцнювальних трав, перед цим дізнавшись, що та не вірить у Зореклан. Мільгокрила запевняє кота, що навіть без віри вона залишається гарною медикішкою.

Трохи згодом, Сойкопер і Левожар ідуть у ліс, аби поговорити. Спершу вони спостерігають за Цвітолапкою, Тернолапкою і Джмільолапом, а потім Левожар зненацька говорить, що Плющолапка раніше знайшла зламану палицю й питає, чи то була його палиця і чому ж він її зламав. Сойкопер, хоч і не дає відповіді щодо палиці, розповідає брату про Древніх і Скелю. Наостанок, Левожар говорить Сойкоперу діяти, а не просто сидіти і чекати.

На тренуванні лазіння по деревах Голуболапка, напруживши свої відчуття, помічає на Вітряній території собак, які женуться за патрулем. Серед котів є Шевловуса, і Голуболапка прагне допомогти їй, оскільки та поранена. Однак Левожар каже їй, що вони повинні бути відданими лише Громовому Клану, й сіра новачка у відчаї гнівається на вояка.

Одної ночі Голуболапка ніяк не може заснути, хвилюючись за поранену Шевловусу. Вона вирішує піти до табору Вітряного Клану й перевірити стан подруги. Із нею йде і Плющолапка, вважаючи, що вони просто прогулюються. Однак Шевловуса не дуже рада їх бачити, натомість, їх помічають Вітряні коти, котрі прокинулися. Після короткої розмови Однозір наказує Бризошубу й Вересохвістці відвести порушниць до їхнього табору. Зрештою, новачок відчитують, а Вогнезір обіцяє навчити їх важливості Вояцького правильника. Коли Вітряні коти йдуть, Вогнезір розповідає Голуболапці, Левожару і Сойкоперу, що знає про пророцтво та про те, що вони — Трійка.

Чверть повні потому Голуболапка приєднується до прикордонного патруля, який перевіряє кордон із Тіньовим Кланом. Патруль стикається із Тіньовими вояками. Сіросмуг, Шипокіготь і Левожар сперечаються із ворожими котами щодо запаху на Громовій території. Голуболапка все таки розпізнає той запах і, коли Тигросерд перетинає кордон, аби перевірити на наявність запаху, каже Тіньовому вояку про те, що то він залишив запах на ліщині. Тигросерд налякано говорить кішці, що усе пояснить на Зборищі.

На наступному Зборищі Тигросерд запевняє Голуболапку, що лісу нічого не загрожує. Тим часом між Кланами царює напруження через кордони. Коти інших Кланів звинувачують Громовий у частому перетинанні кордонів.

Одного разу Плющолапка бачить сон, де полює на мишу, але промахується. Раптом приходить якийсь незнайомець і показує їй один мисливський прийом. Тоді незнайомець, якого насправді звати Шулікокригом, показує новачці ще кілька прийомів. Згодом, Плющолапка прокидається, і її одразу викликають на оцінювання Цвітолапки. Хоча Плющолапка лише допомагатиме старшій новачці, вона вирішує використати вивчені уві сні прийоми, аби довести, що вона така ж вправна мисливиця, як і Голуболапка. Зрештою, Цвітолапка, Тернолапка й Джмільолап складають випробування, а Плющолапка впольовує чималу білку, дивуючи побратимів.

На наступний день Голуболапка відчуває, як падає дерево. Усі хутко вибігають із табору, але Мишошубка вперто говорить, що не піде з кубла, оскільки тоді підстилка намокне. Зрештою, старійшину вмовляють піти, однак Мишошубка знову вперто говорить, що хоче забрати мишу з кагату, аби не марнувати здобич. Натомість, Довгохвіст сам вирішує забрати мишку, і Тернолапка біжить, щоби зупинити кота. У підсумку, дерево падає, убиваючи Довгохвоста й ранячи Тернолапку. Сойкопер не знає, що із новачкою, тому вирішує поговорити з Дрібнохмаром, оскільки в нього був подібний випадок. Пізніше, медикіт все ж визнає, що у Тернолапки зламаний хребет і вона ніколи не зможе ходити. Сойкопер придумує їй спеціальні вправи, які допоможуть їй тримати себе в русі. Зрештою, кішка, як і її брат із сестрою, стає воячкою за її силу духу й оптимізм.

Голуболапка і Плющолапка все більше віддаляються від одне одного, а перша помічає значні зміни у поведінці сестри. Плющолапка ж продовжує тренуватися із Шулікокригом і використовує деякі з нових вивчених прийомів, знову дивуючи своїх побратимів.

Тим часом Сойкопер і Левожар підозрюють, що Тигрозір приходить уві сні до деяких котів, у тому числі, за їхніми припущеннями, до Тигросерда і Бризошуба. Того ж дня Сойкопер йде до Місяцеставу й уві сні зустрічає Жовтоіклу. Медикіт розповідає зоряній кішці про свої здогадки, і кішка говорить йому, що вони повинні йти до Темного Лісу. По дорозі коти зустрічають Плямолистку, яка теж іде з ними. Спершу вони зустрічають Зорелома, через що Жовтоіклій доводиться повертатися до Зореклану. Тим часом Сойкопер і Плямолистка продовжують свою подорож. Вони знаходять галявину, де бачать тренування вояків Темного Лісу. Згодом, перемовившись із Тигрозором, коти покидають Ліс.

Левожар, занепокоєний всією ситуацією, гадає, хто з його побратимів може тренуватися із Тигрозором. Тоді прокидається Попелюшкосерда, яка пропонує прогулятися. Під час прогулянки золотавий кіт відчуває особливий зв'язок між ним і воячкою.

Після приходу Сойкопера з Місяцеставу Левожар каже Голуболапці, аби вона «шпигувала» як за своїми, так і за чужими котами. Проте новачці це не подобається, і вона вважає, що не заслуговує на ту увагу, яку отримує. Кішка також помічає, що значно зблизилася із Тіньовим вояком Тигросердом.

Плющолапка продовжує тренуватися у Темному Лісі, й одного разу вона знайомиться із Тигрозором. Колишній провідник хвалить її й говорить, що новачка готова до битви, оскільки Тіньовий Клан збирається напасти, щоби відібрати більше території. Плющолапка занепокоєна цими словами і каже, що знайде спосіб переконати Вогнезора повернути територію, яку він віддав. Новачка йде до кубла провідника та розповідає Вогнезору, Ожинокігтю і Сіросмугу сон, в якому бачить, як Тіньові вояки полюють на Громовій території, а в річці тече кров Громових вояків. Зрештою, старші коти вірять їй. Вогнезір скликає зібрання старших вояків, і вони приймають рішення спершу дати шанс Чорнозору мирно віддати галявину.

Наступного дня Громові вояки встановлюють нові кордони. Коли приходять Тіньові коти, починається битва, у ході якої Вогнезір втрачає життя, а Бурошубка помирає. Левожар вважає, що цієї битви не мало статися.

Цікаві факти[]

  1. Присвячення «Присвячую справжній Плющолапці й усьому Далекобійному Клану» написано не просто так. Під справжньою Плющолапкою мається на увазі племінниця Вікі Голмс, Айві (Ivy), на честь якої кішка названа. А Далекобійний Клан — це американська родина, яка постійно зустрічала Вікі на її турах[1].
  2. Це перша книга серії, де є чотири точки зору: Сойкопер, Левожар, Голуболапка і Плющолапка.

Помилки[]

  1. Темносмуга описали зі сріблястими смугами[2].
  2. У Громадянстві Джмільосмуг, Цвітопала і Терносяйна вказані, як вояки, хоча на початок книги вони ще були новаками.
    1. Також у Громадянстві Дубошуб знову був вказаний, як Дрібношуб.
    2. Брижохвоста помилково зазначили у Громадянстві, хоча він помер у попередній книзі.
  3. Листоплесу назвали Лістоплесою[3].
  4. Шулікокрига описали із синіми [4] і темно-синіми очима[5].
  5. Листя описали таким же золотистим, як і хутро Орлякошуба, хоча це не так[6][7].
  6. Зорелома описали із бурштиновими[8] й яскраво-червоними очима[9].
  7. Голуболапка названа виховницею[10].
  8. Шипокіготь названий Тернокігтем[11].
  9. Білокрила названа Білохвісткою[11].
  10. Хоча у «Четвертому новаку» Жовтоікла говорить Сойкоперу, що знає, хто напав на нього після Місяцеставу[12], у «Стихлому відлунні» це не так[13].
  11. Сойкопер говорить Тигросерду, що у нього буде тренування наступного дня, хоча Тигросерд вояк[14].
  12. Жовтоікла говорить, що п'ять втрачених життів Вогнезора знаходяться у Зореклані, хоча він уже втратив сім життів[15].
  13. Цвітопала названа Цвітолапкою[16].

Галерея[]

Іноземні обкладинки[]

Книги
Пророцтва починаються
На волю!Вогонь і кригаЛіс таємницьЗдіймається буряНебезпечний шляхТемні часи
Нове проророцтво
ПівнічСходить місяцьСвітанокСтожариСутінкиЗахід
Сила трьох
ПрозірТемна рікаВигнанціЗатемненняДовгі тініСходить сонце
Знамення Зореклану
Четвертий новакСтихле відлунняНічні голоси
Спеціальні видання
Шлях ВогнезораПророцтво СиньозіркиДоля Небесного Клану
Путівники
Таємниці Кланів
Манґа
Пригоди СіросмугаБич. Початок легендиТигрозір і Саша


Примітки[]

  1. Erin Hunter Chat 6
  2. ст. 16
  3. ст. 203
  4. ст. 314, ст. 216
  5. ст. 239
  6. ст. 289
  7. ст. 254
  8. ст. 279
  9. ст. 277
  10. ст. 298
  11. 11,0 11,1 ст. 184
  12. «Четвертий новак», ст. 271
  13. ст. 269
  14. ст. 113
  15. ст. 273
  16. ст. 345
Advertisement