«Ти повинен робити так, як вважаєш за краще. Але я знаю одне: для Сіросмуга не було нічого важливішого за вашу дружбу і за його Клан. Навіть коли батько був у Річковому Клані, він завжди мріяв повернутися. Сіросмуг хотів би бачити Громовий Клан сильним... »
|
| Бурешуб про Сіросмуга, «Захід», с. 264 |
Сіросмуг — великий[1] кремезний довгошерстий[2] сивий[3] попелястий[4] темно[5]-сірий кіт[2] з великими, жовтими очима[6], м'яким[7], густим кошлатим хутром[8], темно-сірою смугою вздовж спини, роздертим лівим вухом[9] і широкою[8] плескатою мордою[10]. У нього велика, пухнаста голова[11], широкі[12], пухнасті, м'язисті плечі[1], довгий, пухнастий хвіст[13] і сильні лапи[8].
Життєпис[]
Спецвидання «Пророцтво Синьозірки»[]
Сіролап — новак Громового Клану. Помітно, як він грається із Пісколапкою та Порохолапом.
Цикл «Пророцтва починаються»[]
На волю![]
Новак Громового Клану Сіролап зустрічає біля угідь Двоногів домашнього котика Рудька, з яким вступає у бійку. Після цього Сіролап відзначає, що Рудько непогано б'ється як для кицюні, а потім розповідає про життя у Клані. Коли їх двох знаходить патруль, Левосерд гарчить на Сіролапа за те, що він підійшов надто близько до угідь Двоногів, але учень не засмучується, бо потім Синьозірка хвалить його за гарно проведений бій.
Наступного дня, коли Рудько приєднується до Клану, Сіролап вітає його з перемогою над Довгохвостом, але згодом прибуває Круколап зі звісткою про смерть Рудохвоста, і сірий кіт дуже засмучується. Сіролап показує Вогнелапу — колишньому Рудьку — місце, де сплять новаки. Там вони зустрічають Пісколапку та Порохолапа, які знущаються над новоприбулим котом. Сіролап втішає свого нового друга та радить не звертати уваги на образи. Сіролап присутній на огляді території для Вогнелапа. Він каже, що також злякався, коли вперше побачив Громошлях. Потім ми бачимо, як Сіролап тренується разом із Вогнелапом і Круколапом.
Через деякий час Сіролап іде до кордонів Вітряного Клану, аби передати звістку від Синьозірки. Він трохи полює з Вогнелапом, а потім продовжує виконувати завдання.
Сіролап разом із патрулем бачить, як Вогнелап годує кішку Жовтоіклу. Новак дуже співчуває своєму товаришу, коли той отримує покарання за свій вчинок. Також Сіролап сильно радіє за Вогнелапа, коли провідниця стає його виховником.
Новак уперше йде на Зборище та з цікавістю спостерігає за всім, що відбувається. Сіролап знайомиться з багатьма котами різних Кланів. Уже після Зборища Сіролап з іншими котами супроводжує Синьозірку до Місяцескелі. Коли вони повертаються, то бачать, що Клан зазнав нападу. Левосерд помирає, і Сіролап убитий горем за виховником.
Хтось викрадає Громових кошенят і вбиває Плямолистку. У той час зникає Жовтоікла, і Синьозірка дає завдання Сіролапу, Вогнелапу та Круколапу, аби ті знайшли кішку. Від Вогнелапа новак дізнається справжні подробиці смерті Рудохвоста. Сіролап і Вогнелап вирішують відвести Круколапа до Ячменя, аби захистити від Тигрокігтя. Потім вони знаходять Жовтоіклу, яка каже, що то Кігтеморд викрав кошенят і вбив Плямолистку, але сірий кіт їй не вірить. Після вигнання Зорелома та повернення додому, Сіролап помічає коричневе хутро Кігтеморда на тілі Плямолистки, чим доводить невинність Жовтоіклої. Потім, за те, що Вогнелап і Сіролап добре бились, Синьозірка робить їх вояками. Сіролап отримує своє вояцьке ім’я — Сіросмуг.
Вогонь і крига[]
Сіросмуг разом із Вогнесердом закінчують своє вояцьке чатування та йдуть до вояцького кубла спати. Пізніше, Сіросмуг зі своїм другом вирушає у вечірній патруль. Закінчивши патрулювання, Вогнесерд хоче розповісти правду про Тигрокігтя Синьозірці, але Сіросмуг вважає, що це необачно, зважаючи на те, що розказана Круколапом історія зачіпає честь Рудохвоста, але зупинити свого друга кіт не зміг.
Після Зборища Синьозірка відправляє Сіросмуга та Вогнесерда знайти і повернути Вітряний Клан, який вигнав зі своїх угідь Зорелом. Вони знаходять тунель під Громошляхом, у якому сховалися всі Вітряні коти. Сіросмуг веде їх через Громошлях. Коли Вітряний Клан був повернений на свої землі, Громових вояків супроводжують додому Мертвоніг та Одновус. Іти доводиться через Річкові території. Вони зустрічають патруль, і спалахує битва, у якій Сіросмуг б'ється з Річковим вояком Білокігтем, але той опиняється занадто близько до урвища, зривається вниз та гине. Сіросмуг звинувачує себе в його смерті, попри намагання інших котів відвадити його від цієї думки.
Сіросмуг отримує учня — Орляколапа.
Сіросмуг починає часто зникати з табору, навіть незважаючи на хворобу і те, що в нього є учень, якого треба тренувати. Вогнесерд прикриває його, але все одно вирішує прослідкувати за ним. І ось, коли Сіросмуг знову кудись іде, Вогнесерд слідкує за його запахом та знаходить свого друга, який розмовляє зі Срібнострумкою. Вояки сваряться через це.
Згодом, під час обговорень можливої виправи на Річковий Клан, Сіросмуг боїться, що через це постраждає його кохана, тому висловлює припущення, що крига може виявитись занадто тонкою, аби по ній ходити, але це не переконує інших котів, і вони все ж таки виступили. Проте, дійшовши до річки, вояки переконались, що переходити її занадто небезпечно, і повернулись до табору. Тоді Сіросмуг атакує Вогнесерда, бо вважає, що той йому не довіряє. Синьозірка зупиняє бій.
Коли на Громовий Клан нападає банда волоцюг, яку очолює Зорелом, Сіросмуг відтягує Кігтеморда — кота, що вбив Плямолистку — від Вогнесерда та вбиває його. Вояк розповідає, що Синьозірка послала його знайти Тигрокігтя, тому що вони знайшли кістки, і провідниця, упізнавши сморід Зорелома, здогадалася, що то він очолює волоцюг.
Наступного дня, за наказом Синьозірки, Сіросмуг і Вогнесерд ідуть полювати.
Пізніше, Сіросмуг разом з іншими котами бореться проти Річкового та Тіньового Кланів, які знову напали на Вітряний. Він бачить, як Срібнострумка атакує Вогнесерда, та просить її зупинитись. Тоді Вогнесерд інстинктивно притискає її до землі, але майже одразу відпускає. Річкова киця тікає, а Сіросмуг біжить за нею. Через це йому дорікають Тигрокіготь та Темносмуг, але кіт знаходить підтримку у Вогнесерда, і вони миряться.
Ліс таємниць[]
Сіросмуг і Вогнесерд йдуть до Круколапа, аби дізнатись більше про битву, в якій загинув Рудохвіст. Він розповідає, що Рудохвіст наказав йому тимчасово сховатися в ущелині, а сам зчепився з Річковим котом Каменешубом, але Дубосерд врятував свого однокланівця. Рудохвіст посміявся з цього вчинка і напав на Дубосерда, але їхній бій перервав обвал. Громовий воєвода зміг врятуватись (на відміну від Річкового), та згодом на нього нападає та вбиває Тигрокіготь. Також самітник розповів про дивні слова Дубосерда: «Жоден Громовий кіт не зачепить Каменешуба».
Синьозірка карає Сіросмуга та Вогнесерда за те, що вони наїлися, але не принесли нічого Кланові.
Пізніше, Сіросмуг питає у Срібнострумки про ті дивні слова, та кішка не знає відповіді, але приводить Мрячконіжку. Вона підтверджує, що Річковий воєвода загинув від обвалу, але теж не може зрозуміти його слова. Тоді воячка приводить Сіротоню, бо думає, що вона може знати значення слів. Коли Мрячконіжка її приводить, Сіротоня просить залишити їх з Вогнесердом наодинці.
Коли річка почала виходити з берегів, Сіросмуг іде перевірити, чи все гаразд зі Срібнострумкою. З ним іде Вогнесерд. Вони підходять до річки, аж раптом чують панічний нявкіт кошенят. Друзі кидаються їх рятувати. Витягши кошенят з води, вояки відносять їх до табору Річкового Клану. Громові коти пропонують їм допомогу. Провідник Клану Кривозір спочатку відмовляється, але потім погоджується завдяки аргументам Сіротоні. Сіросмуг і Вогнесерд полюють для Річкового Клану.
Наступного дня Сіросмуг дізнається від Срібнострумки, що в них будуть кошенята. Сірий кіт невимовно радий цьому, що ще більше зближує закоханих.
Синьозірка дізнається, що Сіросмуг і Вогнесерд підгодовують котів з іншого Клану і виголошує їм покарання — виконувати обов'язки новаків.
Коли на Громових котів нападають Вітряний й Тіньовий Клани, Сіросмуг приходить запізно. Він каже, що полював, але Тигрокіготь йому не вірить, як і Вогнесерд. Сірий вояк картає себе за відсутність.
Наступного дня Сіросмуг зустрічається зі Срібнострумкою. У неї починаються пологи. Жовтоікла пішла збирати трави, тому замість неї королеві допомагає Попелапка. Народивши двох кошенят, Срібнострумка помирає. Попелапка дуже себе картає. Сіросмуг морально розчавлений її смертю. Він ховає її біля річки, як вона б і хотіла. Кіт дуже радіє, коли дізнається що його кошенята вижили. Він багато часу проводить у яслах, чим дратує королев.
Річковий Клан хоче забрати собі новонароджених кошенят, Громовий Клан готовий битись за них, але Сіросмуг дозволяє їх забрати. Коли кошенят відносять до кордону, Сіросмуг каже своєму другу Вогнесерду, що не зможе пережити розлуки з дітьми, тому переходить до Річкового Клану.
Здіймається буря[]
Коли Хмаролап знехтував спійманою ним здобиччю, з'ївши її, замість того, щоб віднести до Клану, Вогнесерд розмірковує над тим, що б на це сказав Сіросмуг.
Під час Зборища Леопардошубка розповідає Вогнесерду, що його друг вже пристосувався до води, а його кошенята сильні та розумні.
Коли табір Громового Клану зруйновує пожежа, Сіросмуг з усіх сил намагається допомогти. Він дуже радий зустрічі з Вогнесердом і вихваляється перед ним своїми кошенятами. Сіросмуг пропонує Синьозірці, аби він повернувся й допоміг з відновленням Клану, але, на його нещастя, вона відмовляється. Сіросмуг іде разом із Вогнесердом на пошуки Жовтоіклої та Куцохвоста, а коли стає відомо, що вони обидва померли, він підтримує свого друга.
Сіросмуг намагається бути відданим своєму новому Клану, але його серце навіки належить Громовому.
Небезпечний шлях[]
Після Зборища Вогнесерд питає у Мрячконіжки, як справи у Сіросмуга. Вона відповідає, що Леопардошубка не дозволила йому прийти через його поведінку під час пожежі та вважає, що глибоко в серці вояк усе ще відданий Громовому Кланові.
Коли Вогнесрд полює із Піскоштормою, нізвідкіля з’являється Сіросмуг і каже, що Вогнесерду слід бути обережнішим «з цією штучкою», адже одне неправильне слово — і він без вуха, а також відзначає, що ніколи б не подумав, що побачить, як Вогнесерд полює для Піскошторми. Він питає про його почуття до рудої киці, але Вогнесерд запевняє, що вони просто друзі. Громовий вояк цікавиться справами Сіросмуга в Клані. Сірий кіт відповідає, що всі говорять про нового Тіньового провідника — Тигрозора, але йому не можна довіряти і що він повірить у те, що його прислав Зореклан, тільки якщо побачить, як їжаки літають. Наостанок колишній Громовий вояк ловить своїм друзям рибу в річці.
Наступного разу Сіросмуг розповідає Вогнесерду про дивні відвідування Тигрозором Річкового Клану та ділиться хвилюваннями, що Тигрозір і Леопардошубка можуть щось планувати.
Під час ще однієї зустрічі Сіросмуг розповідає про плани Леопардозірки (яка вже стала провідницею) захопити Сонячні Скелі.
Коли Річкова провідниця таки нападає на Громовий Клан, Сіросмуг виявляє, що не може битися проти своїх друзів і попереджає Вогнесерда, коли Леопардозірка хочу плигнути на нього. Вона лютує та наказує Сіросмугу напасти на Вогнесерда, але той відмовляється, після чого кішка виганяє його з Клану. Сіросмуг повертається до Громового Клану, хоч і не всі раді його там бачити.
Коли Синьозірка помирає, Сіросмуг перегороджує шлях Тигрозору, аби він не зашкодив.
Темні часи[]
Сіросмуг, на прохання Вогнесерда, перевіряє територію в обох напрямках їхнього шляху та дивиться, чи не зловили собаки кого-небудь із Громового Клану. Кіт хоче разом із другом перевірити табір, але той відмовляє. Сіросмуг стоїть на чатах, коли Мрячконіжка та Каменешуб вилизують хутро загиблої Синьозірки. Потім вояк іде до Сонячних Скель, аби розповісти котам про загибель провідниці.
Коли настає час обирати нового воєводу, Сіросмуг каже, що не образиться, якщо Вогнезір вибере когось іншого, адже деякі коти йому не довіряють.
Сірий вояк нападає на Темносмуга, коли той намагався отруїти Каринку. За цей вчинок кота починають поважати.
Згодом, Сіросмуг розпитує у Мрячконіжки, як там його діти, і вона розповідає, що з Перолапки буде чудовий боєць, але він все одно хвилюється через те, що його діти можуть постраждати через об’єднання Річкового та Тіньового Кланів. Вояк разом із Вогнезором і Круколапом пробирається на територію об’єднаного Тигрового Клану та рятує Перолапку, Бурелапа і Мрячконіжку з полону. Їм надають притулок у Громовому Клані. Сіросмуг тренує свого сина Бурелапа.
Під час великої битви з Кривавим Кланом Сіросмуг відтягує Темносмуга від Вогнезора та вбиває зі словами: «Одним зрадником менше». Коли гине Громовий воєвода Білошторм, Вогнезір оголошує своїм наступником Сіросмуга, і проводить церемонію прямо посеред битви. Уже після перемоги над Кривавим Кланом, новий воєвода прощається зі своїми дітьми.
Спецвидання «Шлях Вогнезора»[]
Сіросмуг приходить до Вогнезора та доповідає йому про останній патруль. Після запитання провідника про наявність слідів перекинців на їхній території, воєвода підозрює, що Вогнезора щось турбує.
Під час церемонії назовництва кіт супроводжує Ожинолапа до Великого Каменя замість його виховника, котрим був Громовий провідник.
Після випадку із Довгохвостом, якому кролик поранив очі під час полювання, Сіросмуг вирішує повести другий мисливський патруль та бере із собою Мишошубку й Порохошуба.
Громовий воєвода присутній на Зборищі. Помітно, як він вітається зі своїми дітьми з Річкового Клану — Перохвостою та Бурешубом. Після закінчення Зборища Вогнезір просить Сіросмуга повести Клан до табору, тому що йому потрібно відвідати Високі Скелі. Воєвода пропонує провіднику супровід, але той відмовляється.
Сіросмуг радий поверненню Вогнезора. Кіт доповідає Громовому провіднику про сильний запах лисиці неподалік від моста Двоногів і має стурбований вигляд, коли Вогнезір довго не відповідає. Проте, отримавши наказ, із полегшенням обіцяє передати це побратимам.
Пізніше Сіросмуга помітно під час розподілення патрулів.
Він і Піскошторма зустрічають у таборі патруль Вогнезора, що несе тіло загиблої Верболози.
Поки Вогнезір веде Сіросмуга, Піскошторму та Попелюшку крізь ліс, воєвода розповідає, що патруль Хмарохвоста простежив слід борсука, котрий убив Верболозу, аж до болота. У затишку між корінням дуба Сіросмуг із Попелюшкою та Піскоштормою дізнаються про наміри Вогнезора тимчасово залишити ліс, аби знайти та відродити Небесний Клан. Спочатку воєвода не вірить власним вухам, однак потім розуміє, як це важливо для його друга, та обіцяє захищати Громовий Клан із Попелюшкою під час його відсутності.
Сіросмуг присутній на вічі Клану, коли Вогнезір оголошує своє рішення. Опісля кіт супроводжує провідника та Піскошторму до верхівки звору і запевняє, що буде чекати на нього, коли б той не повернувся.
Цикл «Нове пророцтво»[]
Північ[]
Сіросмуг зранку будить Ожинокігтя, сварячи того за мурмотіння уві сні, та наказує побратимам вставати, адже треба вирушати на лови, аби поповнити кагат свіжини.
Пізніше воєводу помітно на церемонії назовництва Каролапки. Кіт, здається, дуже пишається новачкою, хоча вона й не є його донькою.
Під час Зборища Сіросмуг розмовляє з Мрячконіжкою, Бурешубом і Перохвостою. Коли до них підходить Листолапка, він знайомить її зі своїми дорослими кошенятами. Також кіт цікавиться у Мрячконіжки, чи є у Річкового Клану якісь проблеми, бо вона має стурбований вигляд. Під час промови Леопардозірка хвалить Бурешуба, через що Сіросмуга переповнюють гордощі. Почувши від Річкової провідниці про Мільголапку та Шуліколапа, чия мати була волоцюгою, Громовий воєвода запевняє Мрячконіжку, що все має бути добре, якщо новаки прижилися до Клану.
Наступного дня після Зборища помітно, як Сіросмуг розмовляє із Вогнезором. Він погоджується із тим, що варто перевірити кордон із Тіньовим Кланом, бо надто вже довго сусіди мовчать, та йде шукати ще кількох котів, котрі вирушили б із ним у патруль.
Пізніше воєвода рушає з Вогнезором і Піскоштормою до Чотиридерева, супроводжуючи Круколапа, що допіру навідався до Громового табору з новинами.
Декілька днів потому Сіросмуг кличе Ожинокігтя на досвітній патруль із ним, Карохвісткою та Дощовусом.
Разом із Вогнезором він знаходить Ожинокігтя та Вивірколапку, які розмовляли за яслами. Сіросмуг підтверджує слова Ожинокігтя, що той з Вивірколапкою працювали весь день.
Наступного дня Сіросмуг і Вогнезір помічають Ожинокігтя з Вивірколапкою у лісі. Воєвода марно намагається заспокоїти провідника, коли другий вкотре дорікає котам за невиконання його наказів. Та перш ніж залишити молодих котів і піти за Вогнезором, Сіросмуг радить не зважати на провідника та запевняє, що все владнається.
Чотири дні потому, як покинули Громовий Клан Ожинокіготь та Вивірколапка, у кублі провідника Сіросмуг дізнається від Карохвістки та Листолапки про зниклих котів з Річкового Клану — Бурешуба та Перохвосту. Воєвода має збентежений і схвильований вигляд та не розуміє, чому вони нікому нічого не пояснили.
В епілозі Сіросмуг у складі Вогнезорового патруля помічає, наскільки сильно сьогодні смердить біля кордону з Тіньовим Кланом. Щойно потвори сходять із Громошляху, він із побратимами змушений тікати до лісу.
Сходить місяць[]
Під час віча Клану Сіросмуг підтверджує слова Вогнезора про потвор, що почали нищити ліс.
Провідник бере Сіросмуга та ще декількох вояків із собою у виправу до Тіньового Клану. Воєвода сумнівається, що патруль Тіньових котів погодиться на мирні перемови. Перейшовши кордон, Громові коти натрапляють на кількох котів на чолі з Бурошубкою, яка одразу ж атакує чужинців. Помітно, як Сіросмуг бореться з незнайомою кішкою, але, за наказом Вогнезора, припиняє бійку. Під час розмови з Чорнозором Сіросмуг обурюється мишомізкою невірою сусідів у загрозу з боку Двоногів, але змушений повертатися з Громовими вояками на свою територію.
Сіросмуг випадково зустрічає Листолапку під час невдалого полювання на сороку. Громовий воєвода зізнається, що постійно думає про Перохвосту й Бурешуба. На запитання Листолапки про Сашу, Сіросмуг каже, що бачив її якось на Зборищі, а вигляд вона мала миролюбний, схожий на Мільгокрилу, але не знає, ким був батько Мільгокрили та Шулікокрига.
Воєвода рушає до кордону Вітряного Клану у складі патруля, який очолює Вогнезір. Вояки бажають поговорити з Високозорим щодо крадіжок Громової здобичі. Почувши брехню Багнокігтя, що крадіжки — просто вигадки для того, щоби був привід напасти на Вітряний Клан, Сіросмуг не витримує й кидається на Вітряного воєводу. Майже одразу Вогнезір зупиняє їх. Не знайшовши рішення проблеми з голодом у їхніх Кланах, Громові вояки йдуть назад до табору.
Сіросмуг погоджується допомогти Білолапці в пошуках її нещодавно зниклих батьків — Ясносерди та Хмарохвоста, вирушивши з нею, Орлякошубом і Піскоштормою на влови.
Пізніше, патруль воєводи повертається з пораненою Мишошубкою: Двоноги почали нападати на котів, а один з них пошкодив лапу воячки. Сіросмуг доповідає про все, що сталося, Вогнезору.
Світанок[]
У пролозі, дорогою до Чотиридерева, кіт із жахом спостерігає за тим, як Двоноги валять священні чотири дуби.
Коли обранці нарешті повертаються до лісу, Сіросмуг щасливий знову побачити сина, але не може повірити в те, що Перохвоста загинула. Він, Попелюшка, Вогнезір і старші вояки вислуховують розповідь Ожинокігтя та Вивірколапки про подорож до Сонцеспаду та застереження борсучихи Півночі.
Згодом, Сіросмуг, Шипокіготь, Дощовус й Ожинокіготь знаходять у лісі Вивірколапку з Карохвісткою. Новачка наполягає на порятунку Листолапки від Двоногів і запевняє, що знає, де її шукати. Загін Громових вояків рішуче налаштований, тому воєвода погоджується допомогти. Добігши до узлісся, Сіросмуг вирішує відволікати Двоногів із Шипокігтем, поки інші будуть визволяти спійманих котів. Громові вояки біжать до потвори та чекають на Двонога у засідці. Сіросмуг першим атакує його, тим часом як побратими поспішають до гаври Двоногів. Коли ж залишається тільки Ясносерда, чию клітку Хмарохвіст не може відчинити, Сіросмуг наказує йому та іншим Громовим воякам тікати до лісу. Воєводі вдається врятувати Ясносерду, але сам він не встигає втекти. Двоноги ловлять його та відвозять у нутрі потвори.
Стожари[]
Нікому не відомо, чи живий Сіросмуг, але Вогнезір відмовляється призначати нового воєводу, доки є надія на його повернення.
Сутінки[]
Нікому не відомо, чи живий Сіросмуг, але Вогнезір відмовляється призначати нового воєводу, доки є надія на його повернення.
Захід[]
Громовий провідник визнає Сіросмуга мертвим, тому замість нього Ожинокіготь стає новим воєводою.
Цикл «Сила трьох»[]
Прозір[]
Сіросмуг і Міллі приходять на Зборище. Коти приймають їх за волоцюг й атакують, але Вогнезір впізнає свого приятеля. Клани починають засипати Сіросмуга питаннями, а сам кіт говорить, що Вогнезір його не чекав. Громовий провідник відповідає, що якби на кону було тільки його життя, то він би чекав. Сіросмуг представляє котам Міллі. Вояки неприязно з нею поводяться, але Сіросмуг каже, що вона допомогла йому знайти дорогу до Кланів. Зборище припиняється, і Вогнезір відводить Громовий Клан разом із Сіросмугом і Міллі до табору.
Ожинокіготь, Хмарохвіст та Орлякошуб будують Сіросмугу та його супутниці гніздо з ожини, а Листоплеса з Падуболапкою лікують їх. Падуболапка помічає, що Сіросмугу незручно сидіти серед скількох котів.
Вогнезір не може вирішити, хто тепер буде воєводою, якщо Сіросмуг повернувся. Зореклан говорить Листоплесій, що Вогнезір має призначити ним того, хто краще знає Клан. Врешті-решт, воєводою залишається Ожинокіготь.
Сіросмуг і Міллі беруть участь в битві проти Тіньового Клану.
Темна ріка[]
Вивіркострибка згадує, що Сіросмуг і Березопад розширювали вояцьке кубло.
Дорогою на Зборище він жартує, що Падуболапка збирається підважити провідництво Вогнезора.
Помітно, як смугань бере з кагату двох пташок для себе та Міллі.
Сіросмуг присутній на вояцькій церемонії Міллі. Вона дякує коту за порятунок від життя кицюні, але відмовляється змінювати своє ім'я. Вояк підтримує її рішення.
Коли Попелюшколапка ламає лапу, Сойколап проштовхується скрізь Сіросмуга та Міллі до медичного кубла.
Партнери лагодять своє кубло.
Пізніше вони проходять повз Падуболапку з гілкою ожини. Ліщинолапка пояснює новачці, що коти укріплюють ясла при можливій битві.
Сіросмуг з'їдає забагато здобичі, через що у нього болить живіт. Міллі сварить вояка за це, а Сойколап лікує його ялівцем та м'ятою. Незабаром зникає Падуболапка, і Сіросмуг один з найперших, хто помічає це.
Вигнанці[]
Сіросмуг проситься піти в прикордонний патруль, але Вогнезір вирішує відкласти його, аби провести вояцьку церемонію для Бубколапа, Ліщинолапки і Мишколапа.
Перед початком церемонії Бубколап хвилюється, що йому дадуть ім'я Бубкокуцохвіст, а Сойколап задумується, що його назвуть Сойкобезоким. Сіросмуг зупиняє розмову новаків, нагадуючи, що вже починається церемонія.
Патруль Сіросмуга приводить до Громового табору Пазура та Ніч. Вояк зупиняє чужинців біля таборового входу, відмовляючись пропускати їх далі, доки коти не скажуть, що вони роблять на Громовій території.
Коли Ожинокіготь разом з іншими вирушає в гори на допомогу Племені, він пропонує Вогнезорові призначити тимчасовим воєводою Сіросмуга.
Затемнення[]
Сіросмуг ремонтує дірку в ясельній стіні та переймається станом здоров'я Міллі, яка ось-ось має народити, а пізніше йде вечеряти з нею, Вогнезором і Піскоштормою.
Коли Вивіркострибка каже, що вони тренували Плем'я, наскільки могли, Сіросмуг впевнений, що цього має бути цілком достатньо.
Сіросмуг кличе Сойколапа в патруль, аби той пішов назбирати трав. Він підбадьорює Мишовуса, який втратив білку, але робить йому зауваження, коли молодий кіт скаржиться, що старі вояки займають найм'якші гнізда, зі сміхом говорячи, що їхнім древнім кісткам потрібен м'який мох. Повертаючись до табору, їм назустріч біжить патруль із повідомленням, що Вітряний Клан порушив межу. Сіросмуг вирішує негайно доповісти про це Вогнезорові.
Коли Попелюшколапка вдруге пошкоджує лапу, Сіросмуг переймається її ходьбою.
Після повернення з патруля Сіросмуг збирається розповісти провідникові серйозні новини і відмовляється брати із собою Криголапку. Після віча стає відомо, що коти знайшли докази, що Вітряний Клан не тільки женеться за здобиччю через Громовому територію, а й убиває її тут.
Сіросмуг вартує ясла усю ніч, перш ніж народяться кошенята, і Сойколап відчуває його страх. Коли пологи Міллі починаються, Сіросмуг схвильовано просить медикотів, що якщо доведеться обирати, кого рятувати, хай обирають її. Сойколап бачить у спогадах вояка сріблясту кішку, котра лежить у калюжі крові, та обіцяє котові, що Листоплеса не дозволить поганому статись. Міллі повідомляє Сіросмугові, що у нього двоє доньок і син, і вони разом обирають їм імена. Вояк пропонує назвати двох Джмеликом і Тернинкою, а королева називає наймолодшу Цвіткою. Щасливий Сіросмуг отримує вітання від Клану.
Коли Вітряний Клан атакує Громовий табір посеред ночі, Сіросмуг захищає ясла. Потім, аби переконатися, що вони пішли геть, Вогнезір відсилає патрулі, але каже Сіросмугові, що залишить його в таборі обороняти королев. Виявивши, що Вітряний Клан розділився на Громовій території, Вогнезір ставить сірого вояка на чолі четвертого загону, який має обороняти табір.
Сіросмуг помітно вагається, коли Листоплеса дозволяє Сойколапові піти шукати поранених котів, і радить новакові триматися ближче землі та тікати, щойно той почує небезпеку.
Після битви Жабко випадково врізається у Сіросмуга, і вояк доручає йому перевірити, чи в гнізді Міллі достатньо моху, а тоді каже Маргаритці, що, здається, малий не надто приголомшений, на що королева зітхає, що Жабко сприймає це як гру. Сіросмуг вважає, що, може, воно і на краще, та допомагає Міллі переносити кошенят до ясел.
Міллі підхоплює білий кашлюк. Сіросмуг дуже хвилюється, і Сойколап знову бачить спогад вояка про мертву сріблясту кішку.
Довгі тіні[]
Листоплеса не дозволяє стурбованому Сіросмугові наближатися до Мілллі, адже та хворіє на зелений кашлюк. Воякові медикішка доручає поговорити із Маргариткою, якій тепер доведеться годувати кошенят Міллі. Сіросмуг гукає партнерці, що кохає її та подбає про малюків.
Під час віча Клану, коли виникає суперечка про Вохрошубку та її кошенят, Сіросмуг гарчить, що вони мають повне право залишитися у Громовому Клані.
Сіросмуг запитує Сойколапа про Міллі, і медикіт визнає, що королева дуже хвора. Новака ледь не збиває з лап сила болю, що лине від вояка. Сойколап вирішує спитати у нього про сріблясту кішку зі спогадів. Сіросмуг розповідає, що це була Срібнострумка, і він дуже її кохав. Сойколап розповідає котові, що вона не хоче, аби Міллі приєдналася до Зореклану, бо у них із Сіросмугом малі кошенята. Сіросмуг муркотить, що Срібнострумка дуже турботлива, але додає, що зараз це нічим не допоможе, адже ні Громовий, ні Зоряний Клани не можуть вилікувати зелений кашлюк.
Коли хворі тимчасово залишають табір і переходять до покинутого гнізда Двоногів, Міллі ледве перебирає лапами. Сіросмуг кричить, аби його пустили до неї, бо вона помирає. Левожар кидається на вояка, і Сіросмуг починає дряпати його плече. Вогнезір каже, що розуміє, як він почувається, але Міллі потрібно, аби Сіросмуг був сильний і здоровий. Сірий кіт відповідає, що його серце розривається на шматки. Вогнезір обіцяє покликати Сіросмуга, якщо Міллі справді буде на шляху до Зореклану.
Сіросмуг із Орлякошубом ідуть перевіряти, чи лисиця із Вітряної території не перейшла кордон. Сойкопер відчуває занепокоєння Сіросмуга при згадці про котів у гнізді Двоногів.
Коли Громовий табір охоплює вогонь, Сіросмуг хутко кидається до своєї партнерки.
Коти поступово виліковуються від зеленого кашлюку, і коли Міллі з Тернинкою повертаються до табору, Сіросмуг гордо крокує біля них, переплітаючи з королевою хвости.
Сіросмуг із Порохошубом витягають тіло Золошуба із прикордонного струмка та відносять до табору. Сірий вояк каже, що Вогнезір не вважає це зумисним убивством, і Золошубові просто не пощастило.
Сходить сонце[]
Коли Вогнезір вирушає до Вітряного Клану, аби дізнатися, чи знають вони щось про смерть Золошуба, він просить Сіросмуга придивитися за Шипокігтем та іншими, щоб вони не організували напад на Вітряних котів. Після того, як стає відомо, що вони не причетні до убивста Золошуба, Сіросмуг хоче дізнатися більше, адже те, що Золоніжка помітила Сола біля струмка, не означає, що саме самітник уп'явся тому в горло.
Сойколап проходить повз старших вояків, і чує, як Піскошторма радить Вогнезорові попередити усіх котів, окрім патрулів, триматися подалі від Вітряного кордону. Сіросмуг погоджується з нею, бо Громовий Клан не хоче знайти ще одного свого вояка мертвим у струмку.
Ожинокіготь разом з іншими вирушає на пошуки Сола, тому Сіросмуг тимчасово переймає його обов'язки. Наостанок, вояк просить смуганя нагадати йому найкращі місця для мисливських патрулів. Вогнезір запевняє друга, що той доволі добре знає цю територію, тому впорається.
Сіросмуг призначає досвітні патрулі та збирається повести мисливський, кажучи Вогнезорові, що якщо хтось із них двох патрулюватиме, то всі подумають, що є чого боятися. Потім Сіросмуг попереджає Міллі не залишатися надворі, якщо стане надто холодно, а кошенятам радить гратися з мамою ніжніше.
Після того, як Сол опиняється у Громову таборі, коти стають надто збудженими, аби слухати накази Ожинокігтя. Сіросмуг шепоче Вогнезорові, що він може вирішити все зараз, і Вогнезір починає розпитувати Сола. Але в результаті не отримує жодної інформації, хоч і планує продовжити допити. Сіросмуг каже Вогнезорові не довіряти Солові, поки він у їхньому таборі, наводячи приклад Хвостолома, коли він ізсередини атакував Громовий Клан.
Медозела помирає від укусу змії, і Клан губиться, але Сіросмуг виходить уперед і вгамовує їх, роздаючи накази. Вояк просить Левожара показати йому місце, де напала змія, і Падуболистка захоплюється тим, як сірий кіт береться за справу, припускаючи, що у старому лісі він був чудовим воєводою.
Коли троє провідників приходять поговорити з Вогнезором про Сола, Чорнозір нагадує Громовому провідникові, як самітник намагався змусити Тіньовий Клан припинити вірити в Зореклан. Ожинокіготь та Сіросмуг обмінюються поглядами, згадуючи, що Тіньовий провідник сам дозволив присісти собі на вуха.
Після втечі Сола Сіросмуг переймається тим, що якщо інші провідники дізнаються про це, то вважатимуть, що Громовий Клан занадто слабкий і не зміг його утримати, або звинуватять у тому, що вони навмисно відпустили самітника, аби той шкодив далі. Вогнезір заспокоює його тим, вирішуючи сказати, що Громовий Клан вигнав Сола та взяв обіцянку ніколи більше не перетинати кордон.
Дорогою до Зборища Піскошторма сумує за Чотиридеревом, говорячи, що там повня видавалася яскравішою. Сіросмуг каже, що теж сумує за старим лісом, додаючи, що вони там народилися і молоді коти відчуватимуть те ж саме щодо озера. Коли стає відома правда про походження Сойкопера, Левожара та Падуболистки, Сіросмугові очі сповнюються зневіри.
Цикл «Знамення Зореклану»[]
Четвертий новак[]
На Зборищі Левожар бурчить, жаліючись на спеку, яка не зникає навіть уночі. Сіросмуг погоджується з ним і додає, що навіть не пам'ятає, коли востаннє падав дощ. Коли золотистий вояк дивується, що Вогнезір знову дозволив Вивіркострибці стати виховницею після її брехні, Сіросмуг відповідає йому, що Вогнезір довіряє кішці та хоче довести кожному в Громовому Клані, що вона вправна і цінна воячка. Потім стає помітно, що Річковий Клан сильно схуд, і сірий кіт каже, що всі помирають з голоду.
Коли Вогнезора ранить лисиця, Сойкопер наказує Сіросмугові хутко знайти павутиння, проте провідник усе одно втрачає життя. Вояк допомагає Вогнезорові дістатися табору.
Через спеку в таборі спалахує полум'я. Вогнезір кричить, аби принесли води, утім Сіросмуг каже, що це забере багато часу і потрібно кидати пил. Вогонь вдається погасити.
Сіросмуг хвалить Голуболапку за її улов та додає, що вона швидко стане однією з найліпших мисливців у Клані. Потім Міллі жаліється на посуху і питає, коли буде дощ. Вояк втішно гладить подругу по плечі, говорячи, що це знає тільки Зореклан. Коти не розуміють, де ділася уся вода, але раптом Голуболапка каже, що вона зникла через брунатних тварин. Вояки не сприймають її слова серйозно, а Сіросмуг закликає їх бути вибачливими до новачки, бо всі вони бавилися в різні ігри, коли були в її віці.
Коли Вогнезір відряджає патруль на пошуки брунатних тварин, він включає в нього Голуболапку. Клан починає сперечатися, але Сіросмуг питає, чи вони довіряють власному провіднику, і галас поступово вщухає.
Стихле відлуння[]
Сіросмуга помітно, коли він лагодить стіни ясел. Вояк дорікає Цвітолапці, коли вона грається замість того, щоби допомагати йому. Коли до табору приходять Мільгокрила та Мрячкозірка, Сіросмуг із цікавістю зупиняє роботу. Потім він шанобливо вигукує ім'я нової провідниці Річкового Клану.
Згодом, Сіросмуг приєднується до прикордонного патруля. Коли Шипокіготь запитує, невже Тіньовий Клан знову перетнув кордон, Сіросмуг відповідає, що вони повинні контролювати ситуацію. Вояк вважає, чому б Вогнезору і не згадати про це. Він також зазначає, що вітер непоганий, тому точно розвіє хмари. Прибувши до озера, Сіросмуг зауважує, що важко повірити, що озеро колись було порожнім. Коли прибуває Тіньовий патруль, Сіросмуг каже, щоб вони понюхали, чи точно на Громовій території є їхній запах, але ті це заперечують.
Повернувшись до табору, Сіросмуг повідомляє про запахи на кордоні. Коли Порохошуб і Вогнезір сперечаються, кіт стає між ними і говорить, що навіщо зайвий раз розпалювати ворожнечу. Потім він, разом із Тернолапкою та Міллі, йде до кагату зі свіжиною.
Наступного дня Сіросмуг йде на Зборище. Прибувши на острів, він кумедно морщить, зазнаючи, що не знає, коли це місце пахне наше: коли воно порожнє чи коли тут смердять інші Клани. Коли Чорнозір говорить про кордони, Сіросмуг помітно напружується. Піскошторма сідає біля нього, нагадуючи про перемир'я, і вояк пригладжує хутро, хоча його пазурі все ще залишаються оголеними.
Після оцінювання Цвітолапки Сіросмуг і Міллі підходять до новачки, щоб дізнатися, як все пройшло. Пізніше, під час падіння бука, донька Сіросмуга Тернолапка біжить за Довгохвостом, щоби не дати йому повернутися у табір. У підсумку, обох придавлює дерево. Довгохвіст помирає, а лапи Тернолапки придавлює гілка. Сіросмуг допомагає прибирати гілки, які можна пересунути, й укріпити ті, які тяжко здвигнути. Потім, він і Міллі стоять і зі стурбованими поглядами чекають, доки дістануть їхню доньку. Знайшовши Тернолапку, Сіросмуг хутко бере її за карк, але новачка лише кричить від болю і жаху. Тоді Левожар підіймає дерево, і вояк обережно витягує доньку за загривок. Коли Тернолапки питає про свої задні ноги, шерсть на спині Сіросмуга щетиниться.
Згодом, Сіросмуг питає Сойкопера про стан Тернолапки. Його голос звучить напружено від хвилювання, і вояк заспокоює Міллі.
Повертаючись до табору, Сойкопер хоче розповісти Міллі та Сіросмугу про поради Дрібнохмара, але потім стає відомо, що останнього відрядили у патруль. Пізніше, кіт приходить, почувши крик Міллі. Дізнавшись про справжню травму Тернолапки, він заспокоює свою подругу.
Незважаючи на травму, Тернолапку, як і її брата й сестру, висвячують у вояки. Сіросмуг і Міллі одночасно із гордістю й із горем дивляться на коричневу кішку.
Коли Попелюшкосерда і Левожар виходять із кубла, останній випадково торкається носа Сіросмуга своїм кінчиком хвоста. Попелюшкосерда шипить, щоб він був обережним, оскільки сірому вояку може наснитися, що це миша, і він може відкусити кінчик. Золотавий вояк весело думає, що Сіросмуг може їсти навіть уві сні.
Коли Плющолапка приходить до кубла Вогнезора, вона чує розмову провідника, Ожинокігтя і Сіросмуга. Останній хотів довести іншим, що вони все одно повинні відряджати додаткові патрулі. Плющолапка розповідає про свій сон, і Сіросмуг вважає, що він може бути правдивим. Проте Ожинокіготь не поділяє його думку, і вояк припускає, що це може бути частиною стратегії Тіньового Клану — уселити хибне відчуття безпеки. Пізніше, Сіросмуг присутній на зборі старших вояків, які обговорюють сон Плющолапки. У результаті вояки приймають рішення повернути територію Громовому Клану, яку колись Вогнезір віддав Тіньовому. Сіросмуг зазначає, що додаткова територія ніколи не буде зайвою при гололисті. Вогнезір, Ожинокіготь і Сойкопер хочуть попередити Чорнозора щодо тої ділянки території, й Ожинокіготь хвилюється про безпеку табору. Сіросмуг питає, чи він вважає своїх побратимів мишосердими.
Спецвидання «Таємниці Кланів»[]
Сіросмуг згадується як воєвода Вогнезора.
В оповіді про те, як Річковий табір затопила повінь, Срібнострумка вловлює запах Сіросмуга та Вогнесерда, потім бачить їх з кошенятами Мрячконіжки. Очі сірого вояка спалахують, як тільки він бачить сріблясту кішку.
У розділі про кицюнь, самітників та інших розповідається про кішку Міллі, яка подружилася з Громовим воєводою, коли його викрали Двоноги. Сіросмуг вирушає з нею на пошуки Громового Клану й навчає її битися, і тепер вона готується стати справжньою Громовою воячкою.
Родовід[]
Мати:
Єдиноутробні брати:
Єдиноутробні сестри:
Пари:
- Срібнострумка (колишня)
- Міллі
Сини:
Доньки:
Бабуся:
Дідусь:
Дядьки:
Тітки:
Двоюрідні сестри:
Двоюрідні брати:
Двоюрідний(а) брат/сестра:
Племінник:
Племінниці:
Двоюрідні племінниці:
Двоюрідні племінники:
Двоюрідні внучаті племінники:
Двоюрідна внучата племінниця:
Троюрідна бабуся:
Троюрідний дідусь:
Троюрідні тітки:
Чотириюрідні сестри:
Чотириюрідні брати:
Чотириюрідні племінники:
Чотириюрідні племінниці:
Чотириюрідні внучаті племінники:
Чотириюрідні внучаті племінниці:
Чотириюрідні правнучаті племінниці:
Чотириюрідний правнучатий племінник:
Далекі родичі:
Галерея[]
Пікселі[]
_by_Luka_Kolyba.png "Сіролап (новак) by Luka Kolyba.png (3 КБ)")
новак
_by_Luka_Kolyba.png "Сіросмуг (вояк) by Luka Kolyba.png (5 КБ)")
вояк
Офіційні зображення[]
Цікаві факти[]
- Якби Кейт мала змогу назвати Сіросмуга людським ім'ям, вона б назвала його Джоелом.[16]
- Його ім'я у Двоногів було б Смугастик (Stripes).[17]
- У ньому тече кров Небесного Клану через Верболозу.
- Він став новаком, коли йому ще не було 6 повень.
- Сіросмуг — наулюбленіший персонаж Кейт в всесвіті «Котів-Вояків».[18][19]
- Кейт думає, що в Зореклані Сіросмуг вибере Срібнострумку, а не Міллі.[20]
- Також Кейт заявила, що якби вона писала сюжет, вона б змусила Вогнезора зробити Сіросмуга воєводою, який пізніше покинув посаду заради Клану. На її думку, у нього ніколи не було шанса показати істинну благородність.[21]
- Кейт сказала, що колір котячого хутра уособлює як особистість самого кота. Коли її спитали, який кіт, на її думку, найбільше уособлює веселку, вона відповіла: «Звісно, що це Сіросмуг. Він був чистою веселкою ще з «На волю!».[22]
- Вікі раніше заявляла, що Плямошкур та Верболоза — батьки Сіросмуга. Проте, тоді вона не знала, що вони є один одному рідними братом і сестрою[23]. На даний момент тільки Верболоза вказана як мати Сіросмуга.[24]
Помилки[]
- У книзі «Вогонь і крига», на сторінці 57 та 70, його назвали Сіролапом.
- У цій же книзі, на сторінці 13, його очі описали бурштиновими.
- У книзі «Затемнення» на сторінці 171 його назвали Срібносмугом.
Цитати[]
- Орлякошуб: «Він був найкращим виховником. Він навчив мене всього, що я знаю.»
«Захід», 2020, с. 267, розділ 17
| Кицюні | |
|---|---|
| Біллішторм ❖ Белла ❖ Віолета ❖ Веснянколапка ❖ Вишнехвоста ❖ Галузко ❖ Гарвімун ❖ Генрі ❖ Горобиношуб ❖ Горобцешуб ❖ Гусар ❖ Гутч ❖ Джейк ❖ Джесамі ❖ Джинґо ❖ Дюк ❖ Жак ❖ Зак ❖ Качан ❖ Квінс ❖ Квітка ❖ Квітка ❖ Клаптик ❖ Коді ❖ Крутькошип ❖ Ліві ❖ Ліля ❖ Лобзик ❖ Луна ❖ Луноспіва ❖ Ляпко ❖ Міллі ❖ Макґайвер ❖ Малоняв ❖ Морозодряпка ❖ Мурко ❖ Намі ❖ Оксамитка ❖ Оскар ❖ Осовус ❖ Папоротка ❖ Пелюстконоса ❖ Персі ❖ Плескіт ❖ Помаранч ❖ Принцеса ❖ Проліска ❖ Пуссі ❖ Пушок ❖ Роза ❖ Рубі ❖ Сіросмуг ❖ Саша ❖ Смерекозір ❖ Сюзанна ❖ Тейлор ❖ Томмі ❖ Філоу ❖ Фетра ❖ Хмарохвіст ❖ Чорнодряпка ❖ Шкарп ❖ Шнакі | |
Примітки[]
- ↑ 1,0 1,1 «На волю!», ст. 85
- ↑ 2,0 2,1 «Стихле відлуння», Громадянство
- ↑ «Стихле відлуння», ст. 119
- ↑ «Вогонь і крига», ст. 236
- ↑ «Вогонь і крига», ст. 46
- ↑ «На волю!», ст. 22
- ↑ «На волю!», ст. 135
- ↑ 8,0 8,1 8,2 «На волю!», ст. 21
- ↑ «Прозір», ст. 147
- ↑ «На волю!», ст. 263
- ↑ «На волю!», ст. 23
- ↑ «Вогонь і крига», ст. 333
- ↑ «Вогонь і крига», ст. 167
- ↑ 14,0 14,1 Сімейне дерево котів-вояківзображення
- ↑ 15,0 15,1 15,2 15,3 15,4 15,5 15,6 Сімейне дерево котів-вояків
- ↑ Блог Кейт Кері
- ↑ Фейсбук Вікі Голмс
- ↑ Блог Кейт Кері
- ↑ Блог Кейт Кері
- ↑ Twitter Кейт Кері
- ↑ Блог Кейт Кері
- ↑ Блог Кейт Кері
- ↑ Фейсбук Вікі Голмс
- ↑ Сімейне дерево котів-вояків
