Черіт Болдрі (англ. Cherith Baldry) — англійська письменниця-фантастка, одна із співавторів серії книг "Коти-Вояки" (разом із Тай Сазерленд, Вікторією Голмс і Кейт Кері під псевдонімом Ерін Гантер). Народилася в Ланкастері, графство Ланкашир, Англія.
Біографія[]
Черіт виросла на фермі в оточенні численних домашніх тварин, зокрема котів. Навчалася в Манчестерському університеті, а потім в Оксфорді, в коледжі Святої Анни. Деякий час Черіт працювала вчителькою, але, зайнявшись написанням книг, залишила професію. Була одружена з нині покійним Пітером Болдрі, вченим. У цьому шлюбі у неї народилося двоє синів: Вілл і Адам. Нині проживає в Райгеті у Великобританії разом з її котами, Брембл та Соррел (Bramble та Sorrel), які надихнули Черіт на створення двох котів серії — Ожинокігтя і Карохвістки (Brambleclaw і Sorreltail).
Інші книги[]
- The Book and the Phoenix
- Серія Saga of the Six Worlds
- Серія з чотирьох книг «Абатські таємниці»
- A Rush of Golden Wings
- Storm Wind
- Трилогія "Eaglesmount"
- Cradoc's Quest
- Drew's Talents
- Деякі книги «Мандрівників»
- Mutiny in Space
- Exiled from Camelot
- The Roses of Roazon
- The Reliquary Ring
Див. також[]
Цікаві факти[]
- Її улюблені персонажі — Ожинокіготь, Порохошуб та Листоплеса.
- Її улюблені книги серії — "Шлях Вогнезора", "Темні часи" та "На волю!".
- Її улюблене ім'я — Ясносерда.
- Якби вона змогла воскресити персонажа, це були б Білошторм або Жовтоікла.
- Її улюблений колір — синьо-зелений.
- Її улюблений злодій — Шулікокриг.
- Якби вона змогла жити в Клані, вона б вступила у Громовий.
- Її улюблена смерть — смерть Темносмуга.
- Її улюблені пари — Воронокрил/Листоплеса, Ожинокіготь/Вивіркострибка та Порохошуб/Папоротехмарка.
- Якби вона могла вибрати собі пару з "Котів-Вояків", це був би Ожинокіготь.
- Якби вона змогла посвятити Круколапа у вояки, вона б назвала його Крукокрил (Ravenwing).
- І Черіт, і Кейт пишуть по 6 годин в день.
- Більш за все їй подобається писати від лиця Листоплесої та Вивіркострибки.
- Перше ім'я, яке вона вигадала — Чортополох.
- Черіт погодилася, що писати кінцівку "Сходить місяць" було складно.